Дата документу 21.08.2024Справа № 554/2126/24
Провадження № 2-а/554/52/2024
21 серпня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.
за участю секретаря: Лазоренко В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАД № 498762) від 24.02.2024 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КлАП України та застосовано адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Відповідно до постанови, 24.02.2024 року, о 10.00 год., ОСОБА_2 по вул. Європейська, 29/45, в м. Полтава, керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерними знаками (передній та задній), які були закриті іншими предметами, схожими на залізну решітку, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121- 3 КУпАП України.
Позивач зазначає, що він дійсно 24.02.2024 року рухався на автомобілі «Mitsubishi Outlander» д.н.3. НОМЕР_1 , по вул. Європейська в напрямку вул. Шевченка. При перетині регульованого перехрестя вул. Європейська та вул. Шевченка був зупинений працівниками патрульної поліції. Під час розмови, інспектор поліції повідомив позивачу про причину зупинки, а саме: наявність металічної сіточки на державних номерних знаках автомобіля. З даним фактом позивач погодився та зазначив, що вона слугувала задля запобігання втрати номерів під час руху, оскільки такі випадки мали місце в минулому. Іншої мети, в тому числі, для укриття державного номерного знаку він не переслідував. При цьому, він повідомив інспектору про бажання демонтувати вказаний елемент самостійно. Однак, поліцейський зазначив, що вимушений скласти постанову про адміністративне правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки альтернативи у вирішенні даного питання він не має.
Враховуючи, що він мав можливість самостійно усунути на місці вказані інспектором порушення, а також те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, просив звільнити його від адміністративної відповідальності та застосувати усне зауваження. Працівник поліції на доводи не реагував та зазначив, що норми ст.22 КАП України було скасовано змінами до КУпАП України від 2021 року, а тому він позбавлений можливості щодо провадження такої процесуальної дії.
Після цього дії працівника поліції набули обвинувального характеру, він почав поводити себе в грубій формі, на зауваження чи пояснення не реагував. Після складення постанови, відмовив у передбаченому ст.268 КУпАП праві на подання письмових пояснення з приводу обставин події, зазначивши, що бланк постанови не передбачає такої графи, що вказує на однобокість розгляду справи та виключає визначений принцип змагальності.
Будь-яких даних, що металева сіточка позбавляла можливості чітко проглядати номерний знак, змінювати його розмір, форму, позначення, буквено-числову комбінацію, колір, розміщення, поліцейським повідомлено не було. Як і не було проведено, будь-яких замірів щодо неможливості визначення символів д.н.з. з відстані 20 метрів, чи в цілому його ідентифікації. Крім того, в самій постанові не конкретизовано яким саме чином вказаний предмет приховував номерний знак та чи позбавляв він можливості ідентифікувати символи або його буквено-числову комбінацію з відстані двадцяти метрів.
Транспортним засобом позивач користується в період з 2018 року, жодних нарікань з боку працівників поліції, які інколи його зупиняли, з приводу забороненого предмету на державному номерному знаку, який позбавляє його видимості, він не отримував.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови інспектором взводу № 2 роти № 2 УПП в Полтавській області ДПП було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного матеріалу, порушено позивача права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП НПУ про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 498762 від 24.02.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КуПАП України; провадження у справі закрити на підставі ст.22 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КпАП України, в зв'язку з малозначністю, та обмежитись усним зауваженням.
Позивач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзив до суду не направив, надав до суду заяву, в якій зазначив про неотримання ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та додатків до неї.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлені наступні обставини.
Згідно оскаржуваної постанови, 24.02.2024 року, о 10.00 год., ОСОБА_2 по вул. Європейська, 29/45, в м. Полтава, керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерними знаками (передній та задній), які були закриті іншими предметами, схожими на залізну решітку, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121- 3 КУпАП України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 статті 121-3 КУпАП визначено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позивачем доведено протиправність винесеної відносно нього Постанови Серії БАД № 498762, оскільки із вказаної постанови не вбачається обставин вини ОСОБА_1 ..
Постанова містить зазначення, що до неї додано єдиний докази вини ОСОБА_1 - відеозапис з бодікамери 468870, проте, в той же час, ані зазначений відеозапис, ані будь-яких інших доказів чи доводів відповідачем суду не надано, доводи позивача залишено не спростованими.
Крім зазначеного доказу, відповідач повинен був в Постанові вказати й інші докази, що підтверджують вину позивача, такі як пристрій для вимірювання відстані з якої можливо ідентифікувати номерний знак транспортного засобу, його верифікація, скласти протокол про дійсне перешкоджання чи ускладнення ідентифікації номерного знаку.
Суддя зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
При винесені Постанови інспектор Департаменту патрульної поліції не встановив обставини, що підлягають встановленню відповідно до положень ст.280 КУпАП, оскільки ним не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і
обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, інспектор ДПП не встановив чи номерний знак повністю закритий, чи його видимість утруднена, внаслідок встановлення стороннього предмету - решітки, не зазначено ступінь перешкоджання ідентифікації номерного знаку, не доведено умисність вчинення дій, спрямованих саме на приховування номерного знаку, а не його додаткову фіксацію.
Відповідно, Постанова серії БАД № 498762 від 24.02.2024, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 1 190,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП України винесена незаконно та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
В той же час, суд вказує, що закриття провадження у справі виключає застосування будь-якої санкції, в тому числі і усного зауваження.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
При цьому, суд надає оцінку заяві представника про неотримання ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та додатків до неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Вказана норма введена в дію з 20 лютого 2024 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» від 19.10.2023 року № 3424-IX
Згідно з ч. 7 ст. 18 КАС України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Тобто, суд зазначає, що реєстрація відповідача - Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, як органу державної влади, в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, зокрема її підсистемі - модулі «Електронний суд», є обов'язковою.
Суд зазначає, що недотримання вказаних норм створює відповідні процесуальні наслідки.
Так, судом, на виконання вказаних норм, забезпечено вручення документів у справі в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», однак Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ вказаних норм не дотрималось, покладених на нього обов'язків не виконало.
Більш того, представник Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, на підтвердження наведеного зазначає, що інформацію про розгляд справи ним отримано із офіційного порталу Судової влади, джерелом інформації на якому слугує саме ЄСІТС.
Таким чином, суд не приймає до уваги відомості, викладені в заяві представника Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ щодо відсутності можливості у нього на подання відзиву у справі.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, суд, відповідно до ст.139 КАС України, вважає за необхідне стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605,60 гривень та 908,40 гривень, що разом дорівнює 1 541,00 гривень.
На підставі ст.ст.1, 7, 247, 268, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.
Постанову інспектора взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП НПУ про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАД №498762 від 24.02.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КуПАП України - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КуПАП України на підставі постанови інспектора взводу № 2 роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП НПУ про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАД № 498762 від 24.02.2024 року - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 541,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП НПУ, місцезнаходження - 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2-В.
Суддя: Е.М. Сініцин.