Справа № 541/2874/24
Провадження № 2-с/541/21/2024
Іменем України
26 серпня 2024 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Огризкова Андрія Анатолійовича про скасування судового наказу, -
12 серпня 2023 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (юридична адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість за спожитий природний газ, що утворилась за адресою: вул. Воскресінська, буд.16, м. Миргород, Полтавська область, за період з 01 травня 2023 року по 01 липня 2024 року в розмірі 18330 (вісімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 25 коп. на IBAN № рахунку НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465 та судові витрати в сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок на IBAN № рахунку НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478.
Судовий наказ з додатками 20.08.2024 повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
23 серпня 2024 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Огризков А.А. звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу та стягнення сплаченого судового збору, обґрунтовуючи свою заяву тим, що його довіритель своєчасно та в повному обсязі сплачувала за спожитий природний газ згідно показників лічильника.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу. Доводи, викладені в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 сплаченої нею суми судового збору за заяву про скасування судового наказу, суд зазначає наступне.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.
За приписами ч.2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Крім того, норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат.
Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи по суті. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.
Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 164, 170-171 ЦПК України, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Огризкова Андрія Анатолійовича про скасування судового наказу - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ (справа №541/2874/24, провадження №2-н/541/392/2024) виданий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 12 серпня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (юридична адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість за спожитий природний газ, що утворилась за адресою: вул. Воскресінська, буд.16, м. Миргород, Полтавська область, за період з 01 травня 2023 року по 01 липня 2024 року в розмірі 18330 (вісімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 25 коп. на IBAN № рахунку НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465 та судові витрати в сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок на IBAN № рахунку НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478.
В частині стягнення сплаченого судового збору - відмовити.
Роз'яснити стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», що вона має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. Г. Шатілова