вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" серпня 2024 р. Справа№ 910/17006/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Господарського суду міста Києва
від 13.06.2024 (повний текст складено та підписано 25.06.2024)
у справі №910/17006/23 (суддя К.В. Полякова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Златобанк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання (Україна), 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері-Завод бурового обладнання", 3) Національний банк України; 4) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Алексеєв, Боярчуков та партнери", 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські бурові машини"
про визнання договору недійсним та визнання права власності
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/17006/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" задоволено частково. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" на право вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-KL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" 469700 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. витрат зі сплати судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 39; ідентифікаційний код 40254432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; ідентифікаційний код 37881514) 469700 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 13.06.2024 у справі №910/17006/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" про визнання договору недійсним та визнання права власності на право вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-КL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання у повному обсязі.
Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції та виходу головуючого судді з відпустки, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги скаржником доказів сплати судового збору не додано та доказів направлення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські бурові машини».
Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, вказуючи про неможливість оплатити судовий збір, посилаючись на скрутний фінансовий стан.
У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону України "Про судовий збір") і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що скаржник не підпадає під перелік осіб щодо яких можливе застосування відстрочення сплати судового збору, з огляду на що відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", з урахуванням вимог апеляційної скарги, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір має бути сплачений у розмірі 1 127 280 грн та розраховується наступним чином 939 400 (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% * 0,8 (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 1 127 280грн.
За таких обставин, апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/17006/23 підлягає залишенню без руху.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/17006/23.
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/17006/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Попередити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга