27.08.2024 Справа № 756/6235/24
Справа ун. № 756/6235/24
пр.№2/756/3292/24
27 серпня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві позовну заяву Акціонерного товариства « Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ « Сенс банк» звернулося до суду з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До початку судового засідання представник позивача надав заяву в якій просить залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст.257 ч.5 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Окрім того до суду надійшло клопотання представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору.
Порядок сплати судового збору, розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тобто, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору у разі залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Таким чином, клопотання представника позивача про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримує та компенсувати стороні відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 6750,00 грн., в зв'язку з діями сторони позивача в ході розгляду даної справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду та здійснити розподіл судових витрат за наступних підстав.
Судом встановлено, що09.08.2024 представник позивача надав заяву в якій просить залишити позовну заяву без розгляду.
Частиною 3 статті 257 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до п. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником відповідача подана заява про стягнення (компенсацію) із позивача на користь відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6750,00 грн., та на підтвердження понесених витрат долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, акти приймання-передачі наданої правової допомоги, які свідчать про фактичне понесення в зв'язку з розглядом даної справи відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 6750,00,00 грн.
Суд вважає, що вказаний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що пов'язана з підготовкою процесуальних документів, участю у неодноразових судових засіданнях є співмірними зі складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом, ціною позову, а тому вони підлягають стягненню із позивача на користь відповідача, в зв'язку з чим заява сторони відповідача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 133, 137, 141, 257, 158 ЦПК України, суд, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства « Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без розгляду.
Заяву представника позивача про повернення сплаченого судового збору залишити без задоволення.
Стягнути із Акціонерного товариства « Сенс Банк» (адреса місця знаходження - 03150 м. Київ, вул.. Велика Васильківська 100; ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6750 (шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів після оголошення її. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії стороною, яка не була присутня при оголошенні.
Суддя: О.М. Луценко