Провадження 3/557/644/2024
Справа 557/960/24
26 серпня 2024 року с-ще Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
09 червня 2024 року приблизно о 21 годині 28 хвилини ОСОБА_1 на вул. Молодіжна, 1 в с. Сергіївка, в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував мотоблоком «Кентавр», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcоtest 6810», що підтверджується тестом №2379 від 09 червня 2024 року, результати огляду становлять 2,51 ‰.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав. Останній пояснив, що мотоблок не є транспортним засобом та не потребує реєстрації, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, як зазначив ОСОБА_1 , він мотоблоком не керував, а через його несправність вів такий в руках та зупинився на лузі, де чекав на товаришів. Окремо ОСОБА_1 звернув увагу на наявність наступних порушень, які були допущені поліцейськими, а саме: в протоколі невірно відображено місце події, так як будинок на вул. Молодіжна, 1 розташований поодиноко за 900 м від місця, де стояв мотоблок, та не зазначено моделі мотоблока; до матеріалів справи не долучено сертифікат на газоаналізатор та такий йому не був наданий при огляді, а також не долучено безперервний відеозапис подій; підписи ним через вади зору виконувались під тиском працівників поліції та він був обмежений в знайомленні з матеріалами справи; рапорт працівника поліції має неточності у зазначенні його місця проживання, адже він проживає на АДРЕСА_2 , якого вже не існує, як зазначено у рапорті. За вказаних обставин ОСОБА_1 покликається на відсутність доказів його винуватості у вчиненні, інкримінованого йому правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Зокрема за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні, інкримінованого йому правопорушення, винуватість останнього об'єктивно стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №549731 від 09 червня 2024 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення;
-результату тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager Alcоtest 6810» від 09 червня 2024 року;
-акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09 червня 2024 року, у якому зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу поліцейським, який становить - 2,51 ‰;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 червня 2024 року, у якому зафіксовано те, що ОСОБА_1 було направлено у заклад охорони здоров'я КНП «Гощанська БПЛ», а також те, що від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я останній відмовився;
-зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортними засобами протягом 24 годин;
-рапорта чергового органу поліції ОСОБА_2 , яким зафіксоване повідомлення зі служби «102» про те, що в с. Сергіївка нарядом ГРПП зупинено мотоблок під керуванням ОСОБА_1 , з явними означами алкогольного с'яніння;
-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Підстав ставити під сумнів результати тестування на алкоголь, проведені за допомогою приладу «Drager Alcоtest 6810», суддею не встановлено.
З даних результату огляду ОСОБА_1 з використанням технічного засобу «Drager Alcоtest 6810», тест №2379 від 09 червня 2024 року, убачається, що на момент огляду рівень алкоголю у нього становить 2,51 ‰. При цьому, вказаний огляд був проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Крім того, результати проведеного поліцейським огляду, були зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучений вказаний акт огляду, що відповідає пункту 5 Порядку та пункту 10 Розділу ІІ Інструкції, зазначених вище.
Суддя зауважує, що вказані результати огляду за даними матеріалів справи ОСОБА_1 не оспорювалися, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції поліцейським надаються лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, він не вимагав, при цьому будь-які записи останнього з даного приводу у матеріалах справи відсутні, що узгоджується також з даними оглянутих судом відеофайлів. Крім того, з оглянутих у судовому засіданні відеофайлів суддею також установлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Що стосується аргументів ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував транспортним засобом, то такі суддею відхиляються та розцінюються, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності. Критично оцінюючи такі аргументи останнього, суддею звертається увагу на те, що з оглянутих у судовому засіданні матеріалів відеозапису, які відповідно до положень ст. 266 КУпАП долучені до протоколу, встановлено, що сам ОСОБА_1 у процесі спілкування з працівниками поліції, останнім повідомив, що «... їхав з с. Сергіївка в с. Посягва, ...вживав алкоголь» та у подальшому останній на пропозицію поліцейських пройшов тест на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу і відмовився пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Суддею також відхиляються доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи безперервного відеозапису та порушення правил відеофіксації. Критично оцінюючи доводи з даного приводу, суддею зауважується на тому, що відеозапис містить достатньо даних для встановлення усіх важливих обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суддею взято до уваги те, що досліджені матеріали відеофіксації відносяться до обставин події за участю ОСОБА_1 , що ним не заперечувалось у судовому засіданні, на них зафіксовані обставини зазначені у протоколі, тому такі відеофайли оцінюються у сукупності із дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
Критично оцінюючи означені вище аргументи, суддею звертається увагу також на те, що в матеріалах справи наявне зобов'язання ОСОБА_1 , згідно якого його було відсторонено від керування транспортним засобом та зобов'язано ним не керувати протягом 24 годин.
На переконання судді неспроможними є і доводи ОСОБА_1 про те, що підписи у протоколі та інших матеріалах ним ставилися під тиском поліцейських та про те, що він через вади зору був позбавлений можливості ознайомитися з такими. Надаючи таку оцінку названим доводам, суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перед підписанням протоколу та решти матеріалів з ними був ознайомлений працівниками поліції шляхом їх зачитування в голос, що зафіксовано матеріалами відеофіксації, окрім того, матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що мотоблок не є механічним транспортним засобом, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то дані твердження є безпідставними з огляду на таке.
Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду, викладених в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду №278/3362/15-к від 01 березня 2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
До того ж із досліджених матеріалів відеозапису убачається, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 , укомплектований причепом, призначеним для перевезення людей і ( або ) вантажу, з облаштованим місцем для сидіння водія.
Отже, ОСОБА_1 , керуючи вказаним транспортним засобом, був учасником дорожнього руху та був зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху.
Загальноприйнятою імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Визнання недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущення описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказувало б лише надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП).
Під час розгляду справи, судом не було встановлено, що ті порушення, на які посилається ОСОБА_1 , в тому числі і неточності у рапорті чергового органу поліції, потягли за собою порушення його конвенційних або конституційних прав, внаслідок чого зібрані докази могли б бути визнані недопустимими, а провадження в справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, проте дані такого суддя оцінює в сукупності з іншими, зібраними у справі та проаналізованими доказами, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, приходжу висновку про те, що подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, мала місце, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, виходячи з вимог ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2024 року.
Суддя Ю.В. Оленич