Дата документу 27.08.2024Справа № 554/8177/24
Провадження № 3/554/2053/2024
Іменем України
27 серпня 2024 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
03 серпня 2024 року, близько 22 години, ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме вдарив по нозі, штовхав, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода її фізичному чи психічному здоров?ю.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно до положень якої вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованих йому правопорушень
В судові засідання, які призначалися на 13 і 27 серпня 2024 року порушник, будучи в кожному випадку належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними телефонограмами від 09 і 14 серпня 2024 року (а. с. 9, 14) та довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 09 і 14 серпня 2024 року (а. с. 10, 15), не з'явився, про причини свого неприбуття суду в жодному випадку не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав та працівниками поліції на виконання постанови від 13 серпня 2024 року про його примусовий привід до суду доставлений не був, в зв'язку з чим суд розглянув справу за його відсутності.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 317215 від 03 серпня 2024 року (далі - Протокол) та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII) домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.
Згідно положень ч. ч. 2 і 3 ст. 3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Протоколом (а. с. 1) зафіксовано, що 03 серпня 2024 року, близько 22 години, ОСОБА_1 за місцем мешкання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме вдарив її по нозі, штовхав, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров?ю останньої.
Правопорушник ОСОБА_1 , як вбачається із змісту Протоколу, під час його складення відмовився надавати пояснення щодо суті правопорушення, скоєння якого йому інкримінується, та в судове засідання не з'явився. Разом із тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє об'єктивне підтвердження сукупністю наданих ініціатором складення протоколу в розумінні статті 251 КУпАП належних та допустимих доказів.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03 серпня 2024 року (а. с. 3) ОСОБА_2 заявила, що 03 серпня 2024 року, близько 22 год 10 хв, коли вона перебувала вдома в АДРЕСА_1 , її чоловік ОСОБА_1 здійснював щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що виразилося в тому, що останній почав поводити себе агресивно, на зауваження не реагував, висловлював словесні образи, після чого почав штовхати.
Такі ж пояснення за фактом здійснення її чоловіком ОСОБА_1 щодо неї домашнього насильства фізичного та психологічного характеру потерпіла ОСОБА_2 надала й в своїх поясненнях (а. с. 4) під час складення Протоколу щодо порушника, зазначивши між тим, що останній при вчиненні названого правопорушення мав явні ознаки алкогольного сп'яніння.
При оцінці ризиків вчинення домашнього насильства (а. с. 5) інспектором СПДН ВП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Гавриленко О. А. 03 серпня 2024 року при спілкуванні з постраждалою особою ОСОБА_2 та кривдником ОСОБА_1 , які є подружжям, встановлено, що кривдник схильний до сильних та/або постійних ревнощів та контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи, поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи, кривдник має фінансові проблеми, алкогольну залежність, зловживає алкогольними напоями, кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої фізичне та психологічне насильство, кривдник виганяв постраждалу особу з місця проживання, погрожував такими діями.
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Підстав сумніватися в правдивості чи достовірності вказаних доказів у суду немає.
Оцінивши вищезазначені докази у відповідності до положень статті 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суд враховує характеристику його особи, який є схильним до зловживання алкогольними напоями або має алкогольну залежність, його майновий стан, який виражається у відсутності в нього будь-якого джерела прибутку, оскільки останній є непрацюючим і має фінансові проблеми, що слідує із матеріалів справи та в свою чергу вказує на неможливість виконання ним постанови суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в разі призначення такого, ступінь вини та суспільної небезпеки, його поведінку як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на переконання суду, не є проявом усвідомлення протиправності своїх дій, а також те, що, як вбачається із встановлених поліцейським при оцінці ризиків вчинення домашнього насильства даних, ця ситуація скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї дружини не є одноразовим випадком, а отже, свідчить про те, що останній на шлях виправлення не стає, і приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді адміністративного арешту, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 8 (вісім) діб.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО