Дата документу 27.08.2024Справа № 645/2443/20
Провадження № 1-кп/554/679/2024
27 серпня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12020220460000543 від 15.03.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
14 березня 2020 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7 , де між ними виник словесний конфлікт, обумовлений сімейно - побутовими суперечками.
В ході конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 , перебуваючи разом із ОСОБА_7 в одній з кімнат квартири, наніс останній не менш ніж 20 ударів руками та ногами по різним частинам тіла, заподіявши тим самим ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи №10-12/512-С/20 від 16.03.2020 тілесні ушкодження у вигляді: множинних синців в області верхніх та нижніх кінцівок, саден на обличчі та садна на лівій кисті. Вказані синці та садна за критерієм тривалості розладу здоров'я мають ознаки легкого тілесного ушкодження (згідно п.2.3.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).
Під час конфлікту та виниклої між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сварки, у ОСОБА_5 на підґрунті неприязних відносин, з мотивів розбіжностей з ОСОБА_7 на побутовому підґрунті, виник злочинний намір спрямований на вбивство матері, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , взяв правою рукою за руків'я кухонний ніж, який знаходився на стільці, що перебував поряд із диваном на якому сиділа ОСОБА_7 , та підійшовши до ОСОБА_7 на відстань витягнутої руки, маючи намір на заподіяння смерті ОСОБА_7 , здійснив не менш ніж три спроби нанести удар ножем в область передньої поверхні грудної клітини ОСОБА_7 , при цьому, остання, намагаючись захиститися від удару ножем неодноразово намагалася схопити клинок ножа, долонями обох рук.
Незважаючи на активний супротив потерпілої, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого злочинного діяння та бажаючи діяти саме таким чином, розуміючи, що від його дій може настати смерть ОСОБА_7 , наніс останній один удар зазначеним ножем, в область передньої поверхні грудної клітини.
Своїми умисними протиправними діями, спрямованими на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 спричинив потерпілій, згідно висновку судово - медичної експертизи № 10-12/512-С/20 від 21.04,2020, тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення грудної клітини: колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітини у 126 см від підошви, різаного ушкодження 2-го ребра, ушкодження правої легені, правобічний гемоторакс (рідка кров та згортки у плевральній порожнині), двох різаних ран та поверхневого надрізу шкіри передньої поверхні грудної клітини; різаних ран 5-го та 3-го пальців правої кисті; лінійних саден на поверхні 3-5 пальців та рани на 2-му пальці, різаної рани на променевій поверхні, у проекції 1-ї п'ясної кістки; лінійних саден на тильній поверхні лівої кисті та біля проекції лівого променево-п'ясного суглоба, трьох лінійних саден на згинальній поверхні у області проекції променево - зап'ясного лівого суглобу.
Вказані садна та рани за критерієм тривалості розладу здоров'я мають ознаки легкого тілесного ушкодження (згідно п.2.3.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), окрім колото-різаного поранення грудної клітини (з ушкодженням легені та ребра, крововиливом у плевральну порожнину, переламом грудини та ребра), яке пов'язане з настанням смерті та є її причиною та за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (п.п. 2.1.1.а; 2.1.2.; 2,1.3. й,о Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗУ 17.01.1995р.).
В результаті умисних дій ОСОБА_5 , спрямованих на вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_7 , остання 15.03.2020 в період часу з 00:20 год. до 01:20 год. на місці вчинення злочину померла.
Причиною смерті ОСОБА_7 стало колото-різане поранення передньої грудної стінки з ушкодженням правої легені та ребра, яке супроводжувалось крововиливом у плевральну порожнину та масивною крововтратою.
В цей же день, приблизно о 04:20 годині, безпосередньо після вчинення злочину, ОСОБА_5 , був затриманий співробітниками поліції на місці вчинення злочину, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що весь час він проживав разом з мамою, вони мали нормальні відносини між собою. Мати страждала на психічні захворювання, однак спеціального лікування вона не проходила, на обліку у психіатра також не перебувала або йому про це не було відомо.
З 15.03.2020 року на 16.03.2020 року він та мама були самі у квартирі. Вона взяла у сумці мисливський ніж та хотіла вийти з квартири до сусідів поговорити. У коридорі вона йшла на нього з ножем, а ОСОБА_5 став у неї на шляху та не випускав. Вона нанесла йому удар в груди ножем, а він її відштовхнув. Позаду неї у залі стояв великий велотренажер, вона спіткнулась об ніжку тренажера і впала на ніж головою до низу. Далі ОСОБА_5 її перевернув, щоб надати першу допомогу. Матір була жива, але нічого не встиг зробити, оскільки били у двері та почали розбивати вікна, через вікно хтось проник у квартиру. Спочатку він не зрозумів, що це працівники правоохоронних органів, тому поводив себе агресивно.
Вказував, що не наносив тілесних ушкоджень матері та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Жодних показів слідчому не надавав. Під час досудового розслідування до нього було застосовано фізичне насильство, а саме у відділі поліції Фрунзенського району м.Харкова. Прізвищ не знає, його били оперативні працівники або слідчі під час допиту та підписання якихось документів. Це не ті працівники, які його затримували. Вони робили це для того щоб він визнав умисне вбивство матері. Під фізичним тиском він підписував якісь документи. Про застосування насильства вперше повідомляє суду. Раніше не говорив, бо переживав за своє життя. Просить направити матеріали до ДБР для проведення перевірки застосування насильства.
Сам собі тілесні ушкодження не наносив. Працівник поліції, який заліз у квартиру через вікно крутив ніж у його грудях.
Щодо рушника, який був замочений у ванній кімнаті, пояснив, що за три дні до події мама з кухонним ножем хотіла вийти з квартири, а він її не пускав. Вона взялася за лезо ножа та порізала собі руки. Тим рушником він зупиняв їй кров. Разом із рушником у ванній лежала і його кофта.
Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та перевіреними безпосередньо судом в процесі розгляду даного кримінального провадження, а саме:
- протокол огляду місця події та трупу від 15.03.2020 року, а саме огляд квартири АДРЕСА_2 , за участі понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , інспектор криміналіста та судово-медичного експерта.
/т.1 а.с. 183-194;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 15.03.2020 року у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Протокол підписаний понятими, ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_12 . З протоколу вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий 15.03.2020 року о 04 год 25 хв за адресою: АДРЕСА_3 .
/т.1 а.с.195-198/;
- висновком експерта № 10-12/512-С/20 від 21.04.2020 р. з фототаблицею та схемою, згідно якого:
На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 , 1962р.н., беручи до уваги результати лабораторних експертиз, згідно питань слідчого, експерт дійшов до наступних висновків:
1.2.3.6.7.8. Під час експертизи трупу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були встановлені наступні тілесні ушкодження:
Колото-різане поранення грудної клітини: колото-різана рана на передній поверхні грудної клітини у 126см від підошви, різане ушкодження 2-го ребра, ушкодження правої легені, правобічний гемоторакс ( рідка кров та згортки у плевральній порожнині).
Враховуючи характеристики ушкодження (рівні краї, один гострокутний та інший п-подібний кінці рани; переважання глибини рани над її довжиною), а також висновки судово-медичної експертизи шкірного клаптя з раною, виконаній у медико-криміналістичному відділенні («на клапті шкіри встановлена одна рана, з властивостями колото-різаної, що утворена одноразовою дією одностороннє гострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П» - подібного поперечного перетину з помірно вираженими ребрами. Індивідуальні властивості предмета в пошкодженні не відобразилися.»), можна стверджувати, що це поранення утворилось внаслідок ударної дії колючо-ріжучого предмету вищевказаних характеристик.
Рановий канал цього ушкодження має загальний напрямок спереду назад та незначно зліва направо, що відповідає напрямку удару, яким спричинено ушкодження. Глибина ранового каналу від поверхні шкіри становила не менше 6см (без урахування одягу).
Поруч з колото-різаною раною, у її кінців, розташовані крововиливи від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (вірогідніше, виникли під час тої самої травмуючої дії), а в області проекції рани та цих синців мають місце прямі перелами грудини та 3-го правого ребра, що може свідчити про значне прикладання сили та повне занурення клинка ножа у тіло (та одяг).
Від часу отримання вказаного колото-різаного поранення до настання смерті пройшов деякий час, який вимірюється хвилинами або декількома десятками хвилин, на що вказують висновки судово-медичної експертизи, виконаній у судово-гістологічному відділенні ( «В маркованих препаратах №1 «м'яз грудей з області рани».... встановлені прижиттєві крововиливи та пересічення м'язів прижиттєвого походження без ознак реакції імунної системи (клітинної реакції як елементу запалення)….. В препаратах легень встановлено крововилив без реактивних змін. Нерівномірне кровонаповнення та недокрів'я внутрішніх органів. Ознаки шунтування кровотоку у нирках»), а також наявність великої кількості крові у плевральній порожнині в умовах цілісності великих судин.
10. Під час спричинення вказаного колото-різаного поранення грудної клітини, взаємне розташування ОСОБА_7 , та нападника було таким, при якому передня поверхня грудної клітини потерпілої було доступна для дії руки нападника, тобто, при певному положенні та позі тіла потерпілої - практично любим.
4.11.12. Вищевказане колото-різане поранення грудної клітини (з ушкодженням легені та ребра. Крововиливом у плевральну порожнину, переламом грудини та ребра) яке безпосередньо пов'язане з настанням смерті та є її причиною, за критерієм небезпеки для життя має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (п.п. 2.1.1.а; 2.1.2.; 2.1.3. й,о Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗУ 17.01.1995р).
5.9. Під час експертизи, окрім вказаного колото-різаного поранення з супутніми ушкодженнями, на трупі було виявлено близько 47 тілесних ушкоджень, які утворились у різний час (біля 12 з них - раніше 3 діб до смерті), внаслідок дії різних травмуючи предметів та за різним механізмом утворення (удар, тертя, тиск) з різною силою (від незначної у випадку окремих саден та синців до значної у випадку колото-різаного поранення грудної клітини та супутніх ушкоджень). Кожне з цих ушкоджень є місцем прикладання сили.
6.Виявлені на тілі тілесні ушкодження утворились внаслідок дії різних предметів.
13.Всі тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_7 , розташовані в зонах досяжності для дії власної руки або предмета у ній. Ознак, які найчастіше зустрічаються та є характерними для дії власною рукою (самоспричинення ушкодження), - не виявлено. Характер колото-різаного поранення грудної клітини (повне пересічення ребра, перелам поруч розташованого ребра та: грудини, синці у країв рани) - свідчать про практичну відсутність вірогідності його самоспричинення.
14.Частина з тілесних ушкоджень, встановлених на трупі, виникли внаслідок дії твердих тупих предметів, якими у судово-медичному значенні є рука та нога людини, та інші предмети.
15.Судово-медичних даних, які би дозволили виключити спроможність ОСОБА_7 , після отримання всього комплексу вищевказаних ушкоджень, до самостійних дій (наприклад ходити) протягом короткого проміжку часу (до десятків хвилин), - не встановлено. Але, враховуючи розташування та направлення слідів крові та одязі та тілі ОСОБА_7 , можна сказати, що після отримання колото-різаного поранення у грудну клітину, вона не перебувала у вертикальному положенні (що може бути пояснене наявністю численних синців на кінцівках, вказаних нижче).
16.При експертизі крові, виконаній у токсикологічному відділенні, які не будь спирти не виявлені.
Окрім вказаного колото-різаного поранення з супутніми ушкодженнями, під час експертизи, були виявлені наступні тілесні ушкодження, які можуть бути згруповані наступним чином:
- Синці, характер яких вказує на більш давній час виникнення (більше 3 діб): по передній поверхні лівого плеча у верхній третині (1), на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині діаметром до 1,8см (2шт); на нижній третині (1шт); по розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині (1шт); та у нижній третині (1шт), на передній поверхні грудної стінки зліва (3шт); на склепінні лівої стопи (1шт), в проекції правого гомілковостопного суглоба по передній поверхні (1шт), на задній поверхні правого плеча у нижній третині (1шт);
- Синці, характер яких вказує, що вони могли бути спричинені безпосередньо перед настанням смерті або дещо раніше: на обличчі справа (1шт), на внутрішній поверхні лівого плеча у середній третині (3шт), по згинальній поверхні лівого передпліччя у середній третині (2шт), на передній та внутрішній поверхні правого плеча (3шт), на згинальній поверхні лівого передпліччя у середній третині (1шт), на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині (1шт), на зовнішній поверхні лівої гомілки у нижній третині (1шт), на тильній поверхні правої кисті (1шт), на тильній поверхні лівої стопи у основи 2-4 пальців та на 4пальці (2шт); на внутрішній поверхні правої стопи у центральній частині (1шт);
- Садна та рани, характер яких вказує, що вони могли бути спричинені предметом, який володіє вістрям або ріжучими властивостями, безпосередньо перед настанням смерті або незначно раніше: різана рана у 7см нижче рани №1 у (1x0,4см, глибиною 0,3см), поверхневий надріз шкіри у 7см нижче вищеописаної рани з лінійним садном від лівого кінця; різана рана у 0,5см нижче вищеописаного надрізу, паралельна йому (1x0.4см, глибиною до 0,2см); різана рана на зовнішній поверхні 1-ої фаланги 5го пальця правої кисті; різана рана на променевій поверхні 3го пальця розповсюджуючись на долоневу поверхню у проекції дистального між фалангового суглобу, лінійні садна на тильній поверхні 3-5 пальців та рана на 2-му пальці, різана рана на променевій поверхні, у проекції 1-ї п'ясної кістки; лінійне садно на тильній поверхні лівої кисті у проекції п'ясно-фалангового суглобу 5го пальця; лінійне садно біля проекції лівого променево-п'ясного суглоба, 3 лінійні садна на згинальній поверхні у області проекції променево-зап'ясного лівого суглобу одне над одним.
Інші ушкодження, які утворились безпосередньо перед настанням смерті, або незначно раніше: садна на обличчі (5шт), садно на основній фаланзі 1-го пальця лівої кисті, садно на ліктьовій поверхні правого передпліччя у області проекції променево-зап'ясного суглоба.
Вказані синці, садна та рани, за критерієм тривалості розладу здоров'я мають ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (п.2.3.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № б МОЗУ 17.01.1995 р.).
Згідно п.2.9 Основних положень про організацію проведення судово-медичної експертизи Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом № 6 МОЗУ 17.01.1995 р., додатково зазначено:
Причиною смерті ОСОБА_7 , стало колото-різане поранення передньої грудної стінки з ушкодження правої легені та ребра, супроводжувалось крововиливом у плевральну порожнину та масивною крововтратою.
Смерть, виходячи зі стану розвитку трупних змін (труп на дотик теплий, трупне заклякання добре виражене в усіх зазвичай досліджуваних групах м'язів, трупні плями змінюють та відновлюють свій колір через 11-13 секунд при динамометрії, ректальна температура 35,5, при t повітря 13,5) під час огляду трупа на місці виявлення 15.03.2020 року о 03.20 годині, настала в період 2-3 години до огляду.
Деякі, з вищевказаної сукупності, ушкодження у даному випадку, можуть бути розцінені як ті, що отримані під час самозахисту, або під час боротьби.
/т.1 а.с. 200-207/;
- висновком експерта № 17-13/38-МКС/512-С/20 від 27.03.2020 р., згідно якого:
На підставі проведеної судово-медичної експертизи клаптя шкіри з передньої поверхні грудної стінки від трупа гр-ки ОСОБА_7 , 1962 р.н. («Висновок експерта» №10- 12/512-С/20 від 16.03.20р.), експерт прийшов до висновків, що:
На клапті шкіри встановлена одна рана, з властивостями колото-різаної, що утворена одноразовою дією одностороннєгострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П» - подібного поперечного перетину з помірно вираженими ребрами.
/т.1 а.с. 208-209/;
- постановами слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 від 15.03.2020 року, від 31.03.2020 року про визнання речовими доказами.
/т.1 а.с. 215-216, 220/;
- ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 березня 2020 року про надання дозволу на обшук квартири АДРЕСА_2 , а також виявлення і вилучення речей.
/т.1 а.с. 217-219/;
- протоколом огляду відеозаписів від 02.04.2020 року, на яких детально описані відеозаписи зняті нагрудними камерами поліцейський, які прибули на виклик 15.03.2020 року за адресою АДРЕСА_1 .
/т.1 а.с. 221-231/;
- постановою слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 від 31.03.2020 року про визнання речовими доказами.
/т.1 а.с. 232/;
- дослідженим в судовому засідання відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських, які прибули на виклик 15.03.2020 року за адресою АДРЕСА_1 .
/т.1 а.с. 233/;
- висновком експерта № 14/236-С/20 від 08.04.2020 р., згідно якого:
Кров ОСОБА_7 , належить до групи АВ.
На рушнику (об'єкт №№1-5), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_7 не включається.
/т.1 а.с. 234-235/;
- висновком експерта № 14/238-С/20 від 11.04.2020 р., згідно якого:
Кров від трупа ОСОБА_7 , належить до групи АВ.
На біло-зеленому рушнику (об'єкти №№1-3), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи АВ, походження якої від потерпілої ОСОБА_7 не включається.
/т.1 а.с. 238-239/;
- висновком експерта № 14/237-С/20 від 11.04.2020 р., згідно якого:
Кров від трупа ОСОБА_7 , належить до групи АВ.
На світло-блакитному рушнику (об'єкти №№1-4), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи АВ, походження якої від потерпілої ОСОБА_7 не включається.
/т.1 а.с. 240-241/;
- висновком експерта № 14/269-С/20 від 22.04.2020 р., згідно якого:
Кров від трупа ОСОБА_7 , належить до групи АВ.
На спортивних брюках (об'єкти №№1-3,5), ОСОБА_5 , знайдена кров людини групи АВ, походження якої від потерпілої ОСОБА_7 не включається.
/т.1 а.с. 242-243/;
- висновком експерта № 15-12/246-С/2020 від 07.04.2020 р., згідно якого:
Кров від трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить групі НОМЕР_1 (IV) («Висновок експерта» № 14/209-С/2020 від 16.03.2020р.)
При проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об'єкт №1), вилученого 15.03.2020 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з підлоги в кімнаті №1, встановлено, що речовина на тампоні є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлені антигени А і В, ізогемаглютиніни не виявлені. Таким чином, враховуючи результати досліджень і групу крові потерпілої, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові АВ (IV), в тому числі і від потерпілої ОСОБА_7
/т.1 а.с. 244-246/;
- висновком експерта № 15-12/245-С/2020 від 07.04.2020 р., згідно якого:
Кров від трупа ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить групі НОМЕР_1 (IV) («Висновок експерта» № 14/209-С/2020 від 16.03.2020р.)
При проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об'єкт №1), вилученого 15.03.2020 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з підлоги в кімнаті №1, встановлено, що речовина на тампоні є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлені антигени А і В, ізогемаглютиніни не виявлені. Таким чином, враховуючи результати досліджень і групу крові потерпілої, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові АВ(IV), в тому числі і від потерпілої ОСОБА_7
/т.1 а.с. 247-249/;
- висновком експерта № 15-12/296-С/2020 від 28.04.2020 р., згідно якого:
У відділенні судово-медичної імунології ХОБСМЕ досліджувався зразок крові від трупа громадянки ОСОБА_7 , 1962 р.н., при цьому встановлено, що її кров належить до групи АВ (IV) («Висновок експерта» 14-12/№209-С/2020 від 16.03.2020р.)
При проведенні судово-медичної експертизи ножу (об'єкти №№1-3), вилученого 15.03.2020 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з кімнати, на клинку (об'єкт №1), обмежувачі (об'єкт №2) та рукояті (об'єкт №3) виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і В, ізогемаглютиніни (в об.№1) не виявлені. Таким чином, враховуючи результати досліджень, беручи до уваги конкретні обставини справи і групу крові потерпілої, можна припустити, що дані сліди можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові АВ (IV), якою і могла бути потерпіла громадянка ОСОБА_7
/т.1 а.с. 250-254/;
- висновком експерта № 15-12/252-С/2020 від 19.04.2020 р., згідно якого:
Згідно «Висновку експерта» №14/209-С/2020 від 16.03.2020 року відділення судово-медичної імунологіїї, кров від трупа громадянки ОСОБА_7 , належить до групи АВ (IV).
В результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту обох рук підозрюваного громадянина ОСОБА_5 (об'єкти №№1,2), встановлено наступне:
- в об'єкті №1 (права рука), знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлені антигени А і В. Встановити статеву приналежність не було можливості, у зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для діагностики статі. Таким чином, враховуючи результати дослідження, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою приналежністю крові АВ (IV), у тому числі від потерпілої громадянки ОСОБА_7
- в об'єкті №2 (ліва рука), сліди крові не виявлені.
Що стосується клітинного складу піднігтьового вмісту, то його походження за рахунок власних нігтьових ложе підозрюваного вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані.
/т.2 а.с. 1-3/;
- витягом з ЄРДР за №12020220460000543 від 15.03.2020, внесеного за повідомленням про те, що 15.03.2020 приблизно о 02.10 год. до ЧЧ Немишлянського ВП надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , наніс своїй матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , удар ножем в область грудної клітини, внаслідок чого ОСОБА_7 померла на місці події. /т.2 а.с.61/;
- рапортом старшого інспектора ЧЧ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 , який зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв під № 5402 від 15.03.2020р. про те, що на номер 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_16 , що за адресою: АДРЕСА_4 , сусіди стукають заявниці у стіни.
Згідно рапортів поліцейського УПП в Харківській області ОСОБА_17 від 15.03.2020р., по прибутті на місце виклику заявниця ОСОБА_16 повідомила, що з квартири АДРЕСА_2 , через стіну чути крики жінки про допомогу та звуки боротьби. Також цю інформацію підтвердив ОСОБА_18 , який проживає в сусідній АДРЕСА_5 двері ніхто не відчинив, але в кімнаті горіло світло. Згідно отриманої інформації було достатньо підстав вважати, що жінка яка перебуває у квартирі знаходиться в небезпеці та є загроза її життю та здоров'ю. На місце було викликано бригаду ДСНС 11 ДПРЧ ст. ОСОБА_19 , з їх допомогою вдалося потрапити до квартири. Потрапивши до квартири з дальньої кімнати невідомий з криками «граната» почав кидати побутові предмети в бік поліцейських та погрожувати фізичною розправою. Зайшовши до кімнати було виявлено громадянина, в подальшому встановленого як ОСОБА_5 , 1983 р.н., який сидів на кріслі. Поруч з ним, на підлозі лежала жінка з ножем в грудях без видимих ознак життя. На вимогу відійти від жінки щоб надати їй домедичну допомогу реагував агресивно та погрожував взяти ніж та застосувати його стосовно працівників поліції. Після чого вирвав ніж з грудей жінки, в подальшому встановленої як ОСОБА_7 , 1962 р.н, та намагався ним нанести собі тілесні ушкодження. Громадянина ОСОБА_5 вдалося обеззброїти та затримати. На місце викликано БШМД, яка констатувала смерть громадянки ОСОБА_7 а також ОСОБА_5 було госпіталізовано до 4-ї лікарні. Викликано СОГ Немишлянського ВП. Здійснено охорону місця події.
/т.2 а.с.66-68, 71/;
- висновком експерта № 16-13/723-С/2020 від 16.03.2020 р. згідно якого:
На підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа гр. ОСОБА_7 , 1962 р.н., приходжу до наступних висновків: метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено.
/т.2 а.с.99/;
- висновком експерта № 17-13/36-МКС/512-С/20 від 16.03.2020 р. згідно якого:
На підставі проведеної судово-медичної експертизи клаптя шкіри з передньої поверхні грудної стінки від трупа гр-ки ОСОБА_7 , 1962 р.н. («Висновок експерта» «10-12/512-С/20 від 16.03.20р.), експерт підвів підсумки, що при стереомікроскопічному дослідженні по краях, на кінцях і стінках рани, а також на шкірі в ділянці рани будь-яких сторонніх включень (текстильних волокон, деревини, скла і т.п.) не виявлено.
/т.2 а.с.100/;
- висновком експерта № 17-13/37-МКС/512-С/20 від 17.03.2020 р. згідно якого:
На підставі проведеної судово-медичної експертизи клаптя шкіри з передньої поверхні грудної стінки від трупа гр-ки ОСОБА_7 , 1962 р.н. («Висновок експерта» №110-12/512-С/20 від 16.03.20р.), експерт підвів підсумки, що при проведенні контактно-дифузійного методу (кольорових відбитків) на контактограммі - на фіксованому фотопапері, в місці контакту з зоною ушкодження, зміни забарвлення, характерного для наявності міді, нікелю, заліза та свинцю, не спостерігалося.
/т.2 а.с.101-102/;
- висновком судово-психіатричного експерта № 569 від 08.11.2021 р. згідно якого:
ОСОБА_5 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, (в тому числі відповідь на питання № 5 ухвали).
У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
/ч.2 а.с. 213-215/.
- отриманими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20 , який пояснив суду, що працює в пожежній рятувальній частині. Точної дати не пам'ятає, його у складі групи ( ОСОБА_21 , ОСОБА_19 ) викликали для допомоги поліції - відкрити двері у Немишлянському районі АДРЕСА_6 , точної адреси не пам'ятає. Поставили драбину до вікна, ОСОБА_22 відкрив вікно. Працівники поліції потрапили до приміщення квартири через вікно. В подальшому приїхала швидка медична допомога, а їхню службу відпустили. Особисто він у квартирі не був, обвинуваченого не бачив.;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що знає ОСОБА_5 як сусіда, проживали в сусідніх під'їздах, він у першому, а вона у другому, мали сумісну стіну. Відносин з ним ніяких не підтримувала і не підтримує. Вночі 13-14 березня 2020 року через стіну їй було чути крик чоловіка на жінку, він у неї щось вимагав, що саме не розібрала, а жінка кричала «допоможіть». Вона постукала у стінку. Їй у відповідь сильно постукав чоловік, жінка продовжувала кричати, тому вона викликала поліцію. Хвилин через 10 приїхала поліція, криків уже не було чути. Працівники поліції стояли під вікнами, жінка знову закричала, працівники поліції стукали у двері, але їм ніхто не відчиняв. Більше криків не було. Приїхали пожежники, поставили драбину та відчинили вікно і туди полізли поліцейські. Потім їй було чути як ОСОБА_5 бігав по квартирі і кричав «бах-бах». Потім вже бачила, що приїжджала швидка допомога, як виводили поліцейські ОСОБА_5 , їй повідомили, що жінку врятувати не вдалось. Вже пізніше сусіди їй розповіли, що та жінка була мамою ОСОБА_5 , що він посварився з дружиною і тимчасово проживав у матері.;
- показаннями свідка ОСОБА_23 , який будучи допитаним в суді, повідомив, що він працює інспектором УПП в Харківській області. Впізнав на відеоконференції ОСОБА_5 , якого раніше на знав. У березні або квітні 2020 році вночі, точно не пам'ятає, під час патрулювання Немишлянського району м.Харкова, його екіпаж ( ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ) отримав повідомлення від громадянки про те, що в сусідній з нею квартирі жінка кричить про допомогу, вона чує звуки боротьби. Приїхавши піднялись на поверх стукали та дзвонили у квартиру, але ніхто не відчиняв. У вікні світилось світло, було тихо. Із сусідньої квартири чоловік зазначив, що також чув крики. Оскільки були підстави вважати, що жінка, яка знаходиться у квартирі потребує допомоги, що є загроза її життю, було прийнято рішення про виклик наряду ДСНС, які відчинили вікно на другому поверсі і його напарники через вікно потрапили до квартири, а він пішов у під'їзд до дверей квартири. Крізь двері чув як напарники кричали, що вони з поліції, якийсь чоловік нецензурно лаявся, почув звук розбиття скла. Потім йому відчинив двері інспектор ОСОБА_25 . Він зайшов, пройшов коридором, побачив бите скло, побачив ОСОБА_5 , який сидів на стільці біля вікна, а біля нього лежала напівоголена жінка з ножем у грудях. Більше у квартирі нікого не було. Поліцейські намагались підійти щоб оглянути жінку та надати домедичну допомогу, але чоловік поводив себе агресивно, тримав у руці молоток чи пласкогубці, намагався в поліцейських кинути, не підпускаючи до себе. Коли до нього намагався наблизитись інспектор ОСОБА_25 він витяг ніж із грудей жінки і намагався нанести удар поліцейському, але не зміг, потім намагався нанести удари собі. Його було затримано. Після затримання він жодних пояснень не надавав, поводив себе агресивно. У ванній кімнаті були виявлені «замочені» рушники зі слідами крові.
- показаннями свідка ОСОБА_26 , який будучи допитаним в суді, повідомив, що знає обвинуваченого лише як сусіда, відносин ніяких з ним не має. Того дня він ввечері після 23.00 год. повертався додому та побачив на другому поверсі біля дверей ОСОБА_5 трьох працівників поліції, які повідомили, що їх викликали через шум. Вони стукали у двері, ніхто не відчиняв, почувся якийсь виск. Через деякий час чув шум, якісь нерозбірливі крики чоловіка, бачив як обвинуваченого затримали і виводили із квартири, він нічого не пояснював. Він був у дивному стані, схожому на стан сп'яніння. Його виводили під руки, бачив на ньому якісь плями схожі на кров. Спочатку було троє поліцейських, потім стало більше. Раніше скандалів з квартири він не чув.
Вищевказані докази, які є належними, допустимими та достовірними, в сукупності з показаннями свідків, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а також повністю спростовують показання обвинуваченого надані в судовому засіданні щодо самоспричинення потерпілою поранення під час падіння, які є недостовірними та необ'єктивними, такими що суперечать фактичним обставинам справи встановленими судом в ході розгляду кримінального провадження, доказам наданими стороною обвинувачення, а тому суд не бере їх до уваги, та вважає, що такі показання обвинуваченого є спробою уникнути кримінальної відповідальності.
Локалізація тілесного ушкодження (удар у життєво важливий орган людини - грудна клітина), сила удару (згідно висновку експерта №10-12/512-С/20 в області рани мають місце прямі перелами грудини та ребра, що може свідчити про значне прикладання сили та повне занурення клинка), а також знаряддя вчинення злочину (ніж), свідчать про наявність у ОСОБА_5 умислу саме на позбавлення потерпілої життя. Обвинувачений не міг не передбачати і не усвідомлювати, що в результаті своїх дій потерпіла отримає тяжкі тілесні ушкодження, від яких може померти.
Крім того, аналізуючи показання обвинуваченого, суд звертає увагу на те, що надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_5 не повністю описують обставини події та суперечать зібраним та дослідженим під час розгляду кримінального провадження судом.
Зокрема ОСОБА_5 надав пояснення, що не встиг надати матері першу домедичну допомогу, оскільки майже одразу після того, як остання впала на ніж він почув звуки розбиття вікна та проникнення працівників поліції до квартири. Разом із тим, із пояснень свідків в судовому засіданні та переглянутого судом відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено наступне. По прибуттю поліцейські о 00 год 32 хв стукали у двері та світили ліхтариками у вікно в якому горіло світло, однак ніхто не відчинив. Лише о 01 год 09 хв працівники ДСНС відчинили, а не розбили, вікно та надали змогу поліцейським потрапити до квартири. Жодних прохань допомогти його матері від обвинуваченого не було озвучено. Навпаки останній не підпускав до матері працівників поліції доки на нього о 01 год 21 хв наділи кайданки. Через вказані дії ОСОБА_5 працівники швидкої медичної допомоги підійшли до ОСОБА_7 лише о 01 год 26 хв.
Пояснення ОСОБА_5 , що він не зміг одразу зрозуміти хто саме проник до його квартири також не відповідають дійсності, оскільки на відеозаписі чітко чути як поліцейський, який першим вліз у вікно голосно повідомив «господарі поліція, хто у квартирі, вийти з піднятими руками, поліція», однак у їх бік полетіли різні предмети та нецензурна лексика з боку ОСОБА_5 .
Надаючи такі пояснення та наполягаючи на тому, що потерпіла перечепившись самостійно завдала собі ножового поранення при падінні, обвинувачений намагається викривити дійсні обставини події та використати на власну користь.
Суд вважає це своєрідним способом захисту з метою уникнення або пом'якшення кримінальної відповідальності за скоєне, внаслідок чого до уваги судом не приймається, у зв'язку з їх об'єктивним спростуванням сукупністю наведених вище досліджених та оцінених судом в порядку ст.94 КПК України доказів, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості, що за своєю сукупністю і взаємозв'язком об'єктивно доводять винність вказаного підсудного у вчиненні ним інкримінованого діяння за встановленими судом обставинами.
У свою чергу, під час затримання та його допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 не був позбавлений права на захист, про що свідчить участь та підписи на протоколах його захисника - адвоката ОСОБА_12 .
Суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо випадкового самоспричинення ОСОБА_7 собі тяжких тілесних ушкоджень під час падіння, оскільки згідно висновку експерта № 10-12/512-С/20 від 21.04.2020 р. всі тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_7 , розташовані в зонах досяжності для дії власної руки або предмета у ній. Ознак, які найчастіше зустрічаються та є характерними для дії власного рукою (самоспричинення ушкодження), - не виявлено. Характер колото-різаного поранення грудної клітини (повне пересічення ребра, перелам поруч розташованого ребра та грудини, синці у країв рани) - свідчать про практичну відсутність вірогідності його самоспричинення.
Окрім того, згідно вказаного висновку експерта, ушкодження, які утворились безпосередньо перед настанням смерті, або незначно раніше: садна на обличчі (5 шт), садно на основній фаланзі 1-го пальця лівої кисті, садно на ліктьовій поверхні правого передпліччя у області проекції променево-зап'ясного суглоба. Деякі, з вищевказаної сукупності, ушкодження у даному випадку, можуть бути розцінені як ті, що отримані під час самозахисту, або під час боротьби.
Також на тілі ОСОБА_7 було виявлено близько 47 тілесних ушкоджень (біля 12 з них - раніше 3 діб до смерті), внаслідок дії різних травмуючи предметів та за різним механізмом утворення (удар, тертя, тиск) з різною силою (від незначної у випадку окремих саден та синців до значної у випадку колото-різаного поранення грудної клітини та супутніх ушкоджень). Кожне з цих ушкоджень є місцем прикладання сили.
Пленумом Верховного Суду України у п.22 постанови №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» сформульовано висновок про те, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного, а питання про умисел необхідно вирішувати виходячи зі сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків свої дій: при умисному вбивстві - настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, - ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Так, умисне вбивство, передбачене ст.115 КК України, з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Як встановлено судом, спричинення одного ножового удару в грудну клітку створює безпосередню загрозу настання наслідку у вигляді смерті людини та такий характер, локалізація тілесного ушкодження, сила удару і знаряддя, яким воно заподіяне, беззаперечно вказують на наявність у ОСОБА_27 саме умислу на спричинення смерті означеній особі.
До того ж, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину (чув стуки у двері, але не відкрив, витяг із тіла матері ніж, перевернув потерпілу, не викликав швидку медичну допомогу та не надав можливості майже на протязі години надати їй допомогу працівникам поліції), дають підстави зробити висновок, що він діяв з прямим умислом на спричинення смерті матері, усвідомлював і передбачав настання таких наслідків своїх дій.
Твердження сторони захисту про наявність доброзичливих стосунків між обвинуваченим та потерпілою, їх спільне проживання та ведення спільного побуту, нібито свідчать про відсутність у ОСОБА_27 умислу на вбивство, - суд відхиляє, оскільки у цьому кримінальному провадженні означені доводи і обставини не спростовують правильності висновків суду про наявність у діях вказаного обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Згідно пояснень свідків та пояснень самого ОСОБА_27 на час описаних подій у квартирі не перебували жодні сторонні особи.
Те, що обвинувачений заздалегідь не планував вбивство також не впливає на висновки суду про кваліфікацію дій останнього за ч.1 ст.115 КК України, оскільки у ОСОБА_27 , після раптово виниклого конфлікту, що може бути зумовлене сімейним конфліктом з приводу не працевлаштування та відсутності доходу в обвинуваченого, виник умисел на заподіяння смерті потерпілій. ОСОБА_5 діяв на власний розсуд, використовуючи при цьому те знаряддя злочину, яке було поблизу нього.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_27 , суд виходить з того, що характер та послідовність його дій, використання при цьому знаряддя - ножа і заподіяння ним удару із значною силою в область життєво важливого органу грудної клітини, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження, яке перебуває у причинному зв'язку з подальшим настанням смерті останньої, а також розуміння наслідків своїх дій, про що свідчать його подальші дії, - поза розумним сумнівом свідчать про наявність та зміст умислу, направленого саме на умисне вбивство означеної особи, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Наведене узгоджується також із правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, визначену в постанові від 28.04.2021 року (справа №552/5608/18), за якою стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в межах пред'явленого обвинувачення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що ОСОБА_27 своїми умисними діями вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за що повинен нести кримінальну відповідальність, передбачену ч.1 ст.115 КК України.
Виклад позицій сторін кримінального провадження
Прокурор просила визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Обвинувачений вказував, що не винен у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Захисник зазначав, що зібраними у справі доказами вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не доведена.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, суд враховує індивідуальний ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, що визначається характером та ступенем підвищеної суспільної небезпеки злочину, виходячи з конкретних обставин його вчинення, зокрема вчинення ОСОБА_27 тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а саме з нікчемного приводу заподіяння смерті людини, що, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Разом із тим, зазначена в обвинувальному акті обставина - щире каяття, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , під час судового розгляду підтвердження не знайшла з підстав наведених вище.
Таким чином, за приписами ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, відсутність розкаяння, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах строків, встановлених ч.1 ст.115 КК України, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його соціальної реабілітації.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув'язнення ОСОБА_5 до строку призначеного покарання, суд за правилами ч.5 ст.72 КК України, враховує строк його тримання під вартою у даному кримінальному провадженні з моменту його затримання в порядку ст.208 КПК України, 15 березня 2020 року.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином витрати на залучення експерта в сумі 1256 гривень 08 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 27 серпня 2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі, який відраховувати з моменту затримання, а саме з 15 березня 2020 року до 27 серпня 2024 року.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме:
- сорочку бавовняну з різним забарвленням у клітину - повернути власнику;
- ножі та змиви - знищити.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1