Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1570/24
Провадження № 1-кп/542/138/24
Іменем України
27 серпня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов до суду разом із угодою про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175480000124 від 20 липня 2024 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженки АДРЕСА_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, непрацюючого, заміжньої, яка має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в силу статті 89 КК України не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,
Формулювання обставин, встановлених судом
14 липня 2024 року ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_5 про надання йому реквізитів її банківської карти для перерахунку на неї коштів в сумі 7000 грн та подальшого зняття і передачі знайомій ОСОБА_10 .
У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме: грошима ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 15 липня 2024 року близько 05 год 40 хв, перебуваючи на території свого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила ОСОБА_4 номер своєї банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 для перерахування коштів у сумі 7000 грн, які в подальшому ОСОБА_5 пообіцяла передати знайомій ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 , вірячи в дійсність намірів ОСОБА_5 , сприйняв її як чесну і добросовісну особу, яка виконає обіцянку та, не усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_5 не має наміру передавати ОСОБА_10 кошти, ОСОБА_4 15 липня 2024 року о 05 год 43 хв через мобільний додаток «ПУМБ online» добровільно перерахував кошти в сумі 7000 грн зі своєї банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 на банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , отримавши кошти, не маючи на меті їх передати ОСОБА_10 , витратила їх на власні потреби.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдала ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 7000 грн.
Кваліфікація дій обвинуваченого органами досудового розслідування
Органами досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані за частиною 1 статті 190 КК України, а саме: як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Позиції сторін
У ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 22 серпня 2024 року уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за частиною 1 статті 190 КК України, в якій вказано, що обвинувачена ОСОБА_5 щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, претензії з боку ОСОБА_4 відсутні.
В угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та підозрюваною покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, а також згоду сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України.
Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджену в ній міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що укладення угоди було добровільним, він примирився із обвинуваченою, не має до неї претензій, наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Просила суд затвердити угоду між нею та потерпілим і призначити узгоджене покарання. Вказала, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які їй були роз'яснені судом у ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до неї застосовано.
Мотиви суду
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченої, потерпілого та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченій мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 190 КК України, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком.
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши доводи обвинуваченої, потерпілого, думку прокурора щодо можливості затвердження укладеної угоди про примирення, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за частиною 1 статті 190 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтвердила, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов'язань.
У підготовчому судовому засіданні також встановлено, що потерпілий та обвинувачена розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про примирення.
Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 та призначення обвинуваченій визначеної в угоді міри покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 469, 473, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення від 22 серпня 2024 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175480000124 від 20 липня 2024 року.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України.
Згідно з частиною 6 статті 376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_11