Справа № 619/1869/19
Провадження № 2/535/132/24
12 серпня 2024 року селище Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Шолудько А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мальцевої С.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачки ОСОБА_3 ,
представника відповідачки ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу №619/1869/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області,
16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до відповідачки ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав відносно дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до рішення суду від 19.02.2018 визначено місце проживання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком (позивачем у справі). З вказаного часу дочка мешкає з ним та знаходиться на повному його утриманні, відвідує дитячий садок. Відповідачка взагалі не цікавиться життям дочки, будь якої допомоги не надає, постійно знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, зловживає алкоголем, має неохайний вигляд інколи приходить до дитячого садка влаштовує скандали в присутності дочки, інших дітей та вихователів, висловлюється нецензурною лайкою, внаслідок чого дочка панічно боїться матір. З відповідачки на його користь на підставі судового наказу від 14.06.2018 стягнуто аліменти на утримання дочки, які відповідачка не сплачує. Відповідачка не відвідує доньку, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не приймає участі у вихованні та підготовці до самостійного життя, всі значущі свята в житті дитини: дні народження, Різдво, новорічні свята та інші відповідачка залишає без уваги до дитини. Будь-яких перепон для спілкування з дитиною відповідачка не має. Відповідачка добровільно не надавала та не надає ніякої матеріальної допомоги, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 16.05.2019 справа №619/1869/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав надійшла на розгляд судді Калмикової Л.К. (том 1 а.с. 33).
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 05.06.2019 провадження у справі №619/1869/19 відкрито за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 36-37).
Відповідачка відзив до суду не подавала.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.10.2019 закрито підготовче провадження у справі №619/1869/19 та призначено справу до судового розгляду по суті (том 1 а.с. 92-93).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 04.10.2021, призначеного у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_9 , справа №619/1869/19 надійшла на розгляд судді Остропільця Є.Р. (том 2 а.с. 28, 29).
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.10.2021 справу №619/1869/19 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (том 2 а.с. 30).
03 грудня 2021 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с. 38).
Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.
Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2022 справа № 619/1869/19 передана головуючому судді Болибоку Є.А. (том 2 а.с. 52).
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 13.01.2023, проведеного через припинення суддею Болибоком Є.А. виконання повноважень судді Котелевського районного суду Полтавської області у зв'язку із закінченням строку його відрядження з Дергачівського районного суду Харківської області, справа № 619/1869/22 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (том 2 а.с. 54, 55).
Згідно з наказом голови Котелевського районного суду Полтавської області від 25.01.2023 суддя Шолудько А.В. перебувала у додатковій відпустці з 09.02.2023 по 23.02.2023 (том 2 зворот а.с.55).
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 справа №619/1869/22 прийнята до провадження суддею Шолудько А.В. та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повторним проведенням підготовчого провадження; залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області (том 2 а.с. 56).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 12.04.2023 підготовче провадження у справі №619/1869/22 закрито, справа призначена до судового розгляду по суті (том 2 а.с.85-86).
У ході судового розгляду справи №619/1869/22 прізвище відповідачки ОСОБА_6 уточнено на ОСОБА_5, оскільки після державної реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02.05.2019 Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (том 1 а.с. 59, 120, том 2 а.с.120, 158).
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Заруцький Руслан Михайлович підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, позивач пояснив, що взимку 2024 дочка ОСОБА_7 виявила бажання поїхати до матері, у якої вона перебувала з 08.01.2024 до 11.01.2024. Пізніше такого бажання дочка не виявляла. Також відповідачка приїжджала до дочки в селище Пересічне. Дочка спілкується з матір'ю по телефону, але на його думку не часто. Будь-яких перешкод дочці у спілкуванні з матір'ю він не вчиняє.
Представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. додатково зазначив, що відповідачка має значну суму заборгованості зі сплати аліментів, рідко спілкується з дочкою, проявляючи сталу поведінку байдужості до дочки, протягом розгляду справи неодноразово допускала грубу та недопустиму поведінку щодо позивача та служби у справах дітей, що відштовхує дитину від матері, відповідачка не надала доказів перешкоджання позивача спілкуватися їй з дитиною. Обставини для позбавлення відповідачки батьківських прав не змінилися як на час подання позову так і на час розгляду справи у суді.
Відповідачка ОСОБА_5 та представник відповідача - адвокат Плугатирьова Наталія Вікторівна, під час судового розгляду позов не визнали у повному обсязі та просять відмовити у його задоволенні. Відповідачка зазначила, що змінила своє ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї дочки ОСОБА_7 , яка проживає постійно разом з батьком, у даний час перебуває в зареєстрованому шлюбі, дохід отримує від виконання робіт за цивільно-правовими договорами у м. Харкові, не зловживає алкогольними напоями. Інколи має перешкоди з боку позивача у спілкуванні з дочкою, у зв'язку з чим зверталася до служби у справах дітей та правоохороних органів. Під час розгляду справи у Котелевському районному суді Полтавської області дочка приїздила до неї у липні 2023 року та на новорічні свята, близько тижня проживала у неї з 08.01.2024, поки батько (позивач у справі) не почав вимагати повернутися додому. Пізніше вона теж їздила до дочки. З батьком дочки у неї відсутнє взаєморозуміння. Зазначила, що любить свою дочку, цікавиться її життям, відвідувала дочку за місцем її проживання, спілкується з нею по телефону, який вона подарувала дочці разом із своїм старшим сином. Просить не позбавляти її батьківських прав, оскільки дочці потрібна мати. Представник відповідача - адвокат Плугатирьова Н.В. додатково зазначила, що сварки між позивачем і відповідачкою виникають через відсутність взаєморозуміння між сторонами щодо порядку участі відповідачки у вихованні їх спільної дочки ОСОБА_7 , яка проживає разом з батьком, а наявність заборгованості зі сплати аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 12.08.2024 Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи за наявними матеріалами (том 2 а.с. 250).
Під час судового розгляду представник Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Курилко Каріна Сергіївна, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечувала, та просила суд врахувати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 від 23.07.2019. Вказала що позивач давно співпрацює з Центром надання соціальних послуг, відповідачка раніше зверталася до служби у справах дітей із заявою про перешкоди з боку позивача до участі у вихованні дитини (а.с.63).
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 02.11.2017, та копією свідоцтва про шлюб відповідачки серії НОМЕР_1 , виданим 02.05.2019 Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (том 1 а.с. 18, 59).
Рішенням Дергачівського районного суду Полтавської області від 19.12.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 20.02.2015 за актовим записом №3 у Виконавчому комітеті Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (том 1 а.с. 9, том 2 а.с. 229-231).
Згідно з довідкою Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 19.11.2018 за №4537 ОСОБА_1 , 1973 року народження зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . До складу його сім'ї входить дочка - ОСОБА_7 , 2015 року народження. Дочка проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні (том 1 а.с. 8, 20-21).
Відповідно до розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області №577 від 28.11.2017 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 . Рекомендовано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_6 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_7 (том 1 а.с. 22).
Рішенням Дергачівського районного суду Полтавської області від 19.02.2018 визначено місце проживання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою мешкання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 16, том 2 а.с. 232-234).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 21.06.2018 №123 ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.17).
Згідно з довідками Пересічанського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Сонечко» комбінованого типу Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 06.09.2018 №62/01-44 та 10.05.2019 №30/01-44, малолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована до даного дошкільного навчального закладу 05.09.2017 року. Після розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації №577 від 28.11.2017 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 » батько самостійно займається вихованням дитини, своєчасно проводить оплату за харчування в дошкільному закладі, активно контактує з педагогами групи. Дитина дуже прив'язана до батька, завжди доглянута, комунікабельна, активна. За цей період мати, ОСОБА_6 , один раз (06.05.2019) приходила до дитини в заклад (у нетверезому стані), участі у вихованні дитини не приймає (том 1 а.с. 19, 24).
В інформації-поясненнях директора Пересічанського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Сонечко» комбінованого типу Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 10.05.2018 №31/01-44, ОСОБА_6 прийшла 06.05.2019 до дошкільного навчального закладу до своєї дочки ОСОБА_7 у нетверезому стані, на зауваження вихователів вживала нецензурну лексику у присутності дітей, смикала за одяг вихователя з іншої групи (том 1 а.с. 23).
Судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 14.06.2018 стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 14.05.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (том 1 а.с. 25, том 2 а.с. 235-237).
Згідно з довідкою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.05.2019 №10425 ОСОБА_1 не отримував аліменти від ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2019 по 13.05.2019 за виконавчим листом №619/1799/18 від 07.08.2018 (том 1 а.с.26). Згідно з розрахунком боргу по аліментам від 18.09.2019 №23211, від 11.01.2021, 17.05.2021 ОСОБА_6 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 за виконавчим листом №619/1799/18 від 07.08.2018, виданим Дергачівським районним судом Харківської області (том 1 а.с.82, 131, 227, том 2 а.с. 2).
Позивачем додано до позовної заяви два письмові повідомлення до поштового переказу від 30.08.2018 - аліменти за серпень у сумі 101,00 грн та 14.12.2018 - грошові кошти в сумі 101,00 грн (том 1 а.с.27, 28).
Позивач виключно позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», забезпечив належні умови для проживання неповнолітньої дочки, забезпечує її культурний розвиток та санаторне лікування (том 1 а.с. 7, 8, 10-12, 14, 15, 31-32, 77-81, 83-89, 127-130, 132-138, 152-153).
Відповідно до висновку Дергачівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 23.01.2019 за вих № 01-49/2420, є доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.48-53).
Згідно з зазначеним вище висновком службою у справах дітей встановлено, що рішенням суду визначено місце проживання дитини сторін - дочки ОСОБА_7 разом з батьком, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та належним чином забезпечує дитині задовільні умови проживання та всім необхідним для всебічного розвитку та відпочинку. Крім того, втсановлено що мати ОСОБА_5 негативно характеризується, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не має постійного місця проживання, агресивна та ухиляється від обов'язку належного виховання малолітньої дочки, тобто взагалі не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з дитиною, а також не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням тощо, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки, встановлені факти появи ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання дочки та у дитячому садочку, який відвідує ОСОБА_7 .
Водночас, даним висновком встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 проживає у АДРЕСА_2 , має задовільні умови проживання та має можливість облаштувати місце для малолітньої дитини, відповідачка позитивно характеризується за місцем проживання як спокійна, доброзичлива людина, яка приймає активну участь у житті вулиці і не має шкідливих звичок.
Також у висновку зазначено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 19.07.2019 року ОСОБА_5 не надала жодних обґрунтованих пояснень та доказів щодо її участі в житті дитини, лише звинувачувала ОСОБА_1 в усіх своїх проблемах, під час засідання вела себе агресивно, погрожувала присутнім та залишила засідання комісії.
16.08.2019 ОСОБА_5 зверталася до Служби у справах дітей Дергачівської РДА про визначення порядку її участі у вихованні дочки ОСОБА_7 , у зв'язку з відсутністю згоди з вирішення даного питання із батьком дитини - ОСОБА_1 , з яким вона перебуває у конфліктних стосунках (том 1 а.с.122).
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської районної державної адміністрації від 17.10.2019 розгляд питання щодо визначення ОСОБА_5 способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкладено до ухвалення та набрання чинності рішення суду з питання позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав. Рекомендовано ОСОБА_5 вирішити питання погашення заборгованості по аліментам, що призначені на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 156-160).
Згідно з довідкою-характеристикою Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 18.07.2019 №19171 13/13-19, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, алкогольними напоями не зловживає, притягувалася до адміністративної відповідальності. Скарги від місцевих мешканців відносно неї не надходили (том 1 а.с.144).
Відповідно до повідомлення Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 05.04.2019 №18175 01/10-19, ОСОБА_6 зверталася 09.10.2017 із заявою щодо ОСОБА_1 , який забрав їх спільну дитину та перешкоджає з нею бачитися (том 1 а.с.145).
Згідно з характеристикою депутата Вільшанської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_12 від 11.07.2019 ОСОБА_5 зарекомендувала себе з позитивної сторони, характеризується як спокійна, доброзичлива, хазяйновита людина, приймає активну участь у житті вулиці, шкідливих звичок не має, веде домашнє господарство, город, нарікань з боку сусідів не має (том 1 а.с.147). Чоловік відповідачки - ОСОБА_13 виключно позитивно характеризується за місцем роботи в ПП «Спеціальний центр «Вимпел - 3» (том 1 а.с.146, 150).
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов від 01.03.2019, 10.07.2019, ОСОБА_5 за місцем її проживання у АДРЕСА_2 , має задовільні умови проживання для малолітньої дитини (том 1 а.с. 148, 149).
Згідно з повідомленням КНП Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» від 22.07.2019 №352 ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_2 , не перебувала й не перебуває на амбулаторному лікуванні в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» (том 1 а.с.121).
На підставі довідок Центру психічного здоров'я КНП «Дергачівська центральна районна лікарня» Дергачівської районної ради від 25.11.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_2 , на обліку у психіатричній службі Дергачівського району не перебуває, за медичною психіатричною допомогою не зверталася; на обліку в наркологічному кабінеті Дергачівської центральної лікарні не перебуває (том 1 а.с. 218, 219).
Згідно з довідкою Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області від 24.04.2021, за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 22.04.2021 щодо перешкод ОСОБА_1 в її участі у вихованні дочки ОСОБА_7 , з громадянином ОСОБА_1 проведена відповідна профілактична бесіда виховного характеру з роз'ясненям права ОСОБА_3 приймати участь у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_7 (том 1 а.с. 247, том 2 а.с. 6-11).
Суд не приймає до уваги копію заяви ОСОБА_1 до Дергачівського ГУНП в Харківській області від 17.09.2019 про вжиття заходів до ОСОБА_5 , яка цього ж числа висловлювала в його адресу образи та погрози, за якою було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173, ч.2 ст.178 КУпАП (том 1 а.с. 71, 141, 154, 155, 161), оскільки позивачем не надано доказів щодо результатів розгляду даного звернення. Суд не приймає до уваги також й Акт про встановлення місця проживання дитини, відсутність матері в житті дитини, обізнаності матері про місце знаходження дитини (у період з 16.05.2019 по жовтнень 2020 року) від 20.10.2020, складений мешканцями АДРЕСА_1 , оскільки даний акт не затверджений в установленому законом порядку, а вказані особи не були допитані судом як свідки в ході судового розгляду (том 1 а.с. 220). У Актах обстеження, складених депутатом ОСОБА_14 від 23.08.2018 та 24.02.2019 викладено обставини ухилення відповідачки від участі у вихованні та утриманні дочки Ніки та неналежної поведінки відповідачки без посилання на джерела отримання цієї інформації, й вказана особа не була допитана судом як свідок під час судового розгляду (том 1 а.с. 13, 29)
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 18 Конвенції, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.11.2023 у справі №401/1944/22 в оцінці обставин справи суд виходить з того, що на першому місці стоять якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Суд бере до уваги, що відповідачка, як мати неповнолітньої дочки - ОСОБА_7 , на час подання позову до суду та під час розгляду справи у суді не в достатній мірі виконувала свої батьківські обов'язки передбачені ст. ст. 150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України по вихованню малолітньої дитини. Однак, під час розгляду справи судом, у зв'язку з чітко висловленим бажанням відповідачки приймати участь у вихованні дочки, зацікавленістю її життям, навчанням тощо, судовий розгляд справи відкладався за клопотанням сторін з наданням можливості сторонам укласти мирову угоду, що хоч і не призвело до її укладання, але внаслідок чого виникли більш тісні відносин відповідачки з дочкою, частіше спілкування одне з одним, внаслідок чого дочка під час новорічних свят проживала у матері, а пізніше мати приїздила додому до дочки за її місцем проживання.
Відповідно до ст.171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Під час судового розгляду справи судом вислухана думка малолітньої дочки сторін - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що постійно проживає з батьком - ОСОБА_1 в селищі Пересічне Харківської області. Мама ОСОБА_5 проживає окремо в іншому селі. Ніка пояснила суду, що вона нормально ставиться до мами, любить її, хоча й рідко бачиться з нею. Мама придбала їй телефон та інші речі. Інколи вона телефонує мамі, інколи - мама їй. У січні 2024 вона була у мами в гостях на новорічні свята декілька днів. Пізніше мама приїздила до неї у гості. Інколи вони бачаться в міжміському автобусі. ОСОБА_7 пояснила, що не знає чи хоче спілкуватися з мамою частіше. Батько ОСОБА_1 не забороняє їй спілкуватися з мамою.
Як встановлено вище, відповідачка не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, вцілому позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання в селищі Вільшани Харківського району Харківської області, дохід отримує від виконання робіт за цивільно-правовими договорами, неповнолітня дочка сторін не заперечує проти спілкування з матір'ю, проявляє почуття любові до матері, а факти вчинення відповідачкою сварок в основному ґрунтуються на неприязних відносинах між нею та позивачем і відсутності взаєморозуміння з позивачем щодо вирішення питання про її участь у житті дочки.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Висновок органу опіки та піклування Дергачівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 23.01.2019, відповідно до якого визнано за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України). Крім того, суд враховує, що вказаний висновок складений на початку розгляду справи № 619/1869/19 - у липні 2019 року, а безпосередньо судовий розгляд справи № 619/1869/19 з різних причин був тривалим.
Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків по утриманню дитини факт стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дітей на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання матері до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення матері дитини батьківських прав.
Суд зауважує, що сім?я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів.
Враховуючи вище викладене, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав, оскільки докази, подані позивачем, беззаперечно не підтверджують факт свідомого нехтування відповідачкою її батьківськими обов'язками, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав, та суд вважає за можливе надати відповідачці можливість довести свою спроможність виховувати й розвивати дитину.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, слід відмовити повністю, попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з покладенням на Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області контролю за виконанням відповідачкою своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішення даної справи, суд враховує правову позицією Верховного Суду у постановах від 24.10.2018 у справі №761/2855/17 та від 06.05.2020 у справі №753/2025/19.
На підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі, а відповідачка не заявила про понесення нею судових витрат по справі, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 259, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 150, 151, 152, 155, 164-167 Сімейного кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав відносно дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, - відмовити повністю.
Попередити ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та покласти на Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області контроль за виконанням ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканка АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, вул. Визволителів, 6, селище Солоницівка Харківського району Харківської області, поштовий індекс 62370.
Повне судове рішення складено 21.08.2024.
Суддя А.В. Шолудько