Справа №534/1638/24
Провадження №3/534/443/24
14 серпня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вишнівці, Онуфріївського р-н, Кіровоградської обл., який проходить службу у військовій частині В/Ч НОМЕР_1 НГУ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
На розгляд до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Згідно з протоколом серія НГ № 001127 від 04.06.2024 старший солдат ОСОБА_1 04.06.2024 близько 13 год. 30 хв. перебував у стані наркотичного сп'яніння на території військового містечка в АДРЕСА_1 та виконував обов'язки військової служби у стані наркотичного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з матеріалами про адміністративне правопорушення долучено заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в якій останній просить суд розглядати справу у його відсутність та визнає свою вину.
Оцінивши в судовому засіданні докази об'єктивно, повно та всебічно у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме: поява військовослужбовця на території військового містечка у стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Таким чином, військовослужбовець військової служби, призваний за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, перебував на території військового містечка в стані наркотичного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Верховний Суд України однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період». Так, в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Окрім наведеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в інших постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №131/1449/16-ц; від 14.02.2018 у справі №727/2187/16-ц; від 20.02.2018 у справі №640/4439/16-ц; від 21.02.2018 у справі №211/1546/16-ц та ін.
Отже, на момент знаходження військовослужбовця ОСОБА_1 на території військового містечка в стані наркотичного сп'яніння на території України діяв і продовжує діяти особливий період. З огляду на викладене, діяння ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія НГ № 001127 від 04.06.2024, поясненнями свідків та висновком лікаря щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 04.06.2024 № 96, рапортом на Т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 та іншими доказами (а.с. 4-18).
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік і стан здоров'я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення в межах санкції частини 3 статті 172-20 КУпАП України у виді штрафу, оскільки саме таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23 - 24, 32-1, 33, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ