Справа №534/1731/24
Провадження №3/534/480/24
09 серпня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
04.07.2024 на розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Виходячи із змісту вказаного протоколу 29.05.2024 о 12 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 мати ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме внаслідок чого дитини загубилась, чим порушила вимоги ст. 150 СК України.
Будучи повідомленою у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст.184 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, і ОСОБА_1 була повідомлена у встановленому законом порядку про судове засідання, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення. ЇЇ дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки, будучи матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 ухилилася від виконання своїх обов'язків.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , рапортом, довідкою за результатами звернення зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) за №4877 від 29.05.2024, рапортом чергового ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , її вік і стан здоров'я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , в межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП України, необхідно накласти стягнення у виді штрафу. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КУпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1,283,294 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ