Єдиний унікальний № 371/883/24
Номер провадження № 1-кп/371/216/24
"22" серпня 2024 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ОСОБА_8
ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024111230000600, внесеного до ЄРДР 19.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 ч. 2 ст. 194 КК України, КК України,-
В проваджені Миронівського районного суду Київської області знаходиться обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12024111230000600, внесеного до ЄРДР 19.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 ч. 2 ст. 262 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що у теперішній час продовжують існувати достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та не зменшилися, а саме: ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості - переховуватись від суду, обвинувачений ОСОБА_4 , який на стадії досудового розслідування не сприяв органу досудового розслідування в розкритті кримінального правопорушення та встановленню всіх обставин події, що свідчить про те, що він у подальшому не має намірів об'єктивно та неупереджено перевіряти встановлені обставини кримінального провадження, а відтак може сприяти створенню перешкод для досягнення мети судочинства. Крім того, слід звернути увагу, що після вчинення злочинів, обвинувачений ОСОБА_4 виїхав з місця свого останнього проживання на території Обухівського району Київської області та намагався переховатись від органу досудового розслідування у Запорізькій області, яка є частково окупованою та не підконтрольною Україні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, та був затриманий працівниками поліції в іншій області.
Наразі прокурор вважає є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, надасть можливість обвинуваченому ОСОБА_4 зникнути та переховуватись від суду для уникнення кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 особисто знайомий з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні та може здійснювати на них вплив з метою зміни показань останніми, він достовірно знає про місце проживання та перебування потерпілого у кримінальному провадженні, а також враховуючи той факт, що наразі в провадженні судом не допитані всі свідки, а експерти можуть бути допитані в суді за результатами проведених у справі судових експертиз, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на останніх.
Також зазначивши, що більш м'які запобіжні заході, на думку сторони обвинувачення, до обвинуваченого ОСОБА_4 не можуть бути застосовані, а саме особисте зобов'язання - в зв'язку із вчиненням ОСОБА_4 тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі, крім того, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки останнього, враховуючи спосіб вчинення зазначеного кримінального правопорушення, крім того у обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні стійкі соціальні зв'язки, а саме він не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння; особистої поруки - у зв'язку з відсутністю у сторони обвинувачення будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України, і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, крім того вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки останнього під час досудового розслідування, враховуючи вищезазначені обставини вчиненого кримінального правопорушення; застави - у зв'язку з відсутністю у сторони обвинувачення даних про те, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні кошти, необхідні для внесення застави; домашнього арешту - у зв'язку із наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а також того факту, що обвинувачений ОСОБА_4 на цей час не має постійного місця проживання, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки у вигляді дружини, дітей та інших осіб на утриманні, а все це у своїй сукупності свідчить про те, що даний запобіжний захід не може бути застосовано стосовно нього.
Також прокурором було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Клопотання мотивує тим, що у теперішній час продовжують існувати достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та не зменшилися, а саме: ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості переховуватись від суду та прокурора, зазначивши, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , вчинили тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у разі визнання його винним, що дає підстави вважати, що він може переховуватись від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. На даний час у кримінальному провадженні триває судовий розгляд, а тому незаконний вплив з боку обвинувачених на учасників кримінального провадження може призвести до зміни їх показів та перешкодити кримінальному провадженню таким чином.
Також прокурор зазначив, що на даний час є достатні підстави вважати, що обрання іншого запобіжного заходу, надасть можливість підозрюваному зникнути та переховуватись від суду для уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про неможливість застосування до нього іншого запобіжного заходу. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній може уникати явки до суду та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення судового розгляду. До обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями. Запобіжний захід у вигляді застави також не може бути застосований до обвинуваченого у зв'язку з тим, що обвинувачений офіційно не працює.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , вчинив тяжкі злочини, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у разі визнання його винним, може ухилитись від суду та переховуватись, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, існують підстави вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у разі обрання до нього іншого запобіжного заходу буде вживати заходів для того, щоб незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у даному провадженні та покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні просив відмовити в клопотанні про обрання запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому просив застосувати більш м'який запобіжний захід до обвинуваченого. Посилався на те, що у обвинуваченому було застосована запобіжний захід його дія закінчилась 17.08.2024. він одразу повідомив суд про місце перебування своє, та з'явився в судове засідання. Вважає, що на даний час ризики які прокурор зазначив в клопотанні відпали а нові не були надані в судовому засіданні прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_4 - підтримав захисника ОСОБА_9 в повному обсязі, клопотав не обирати йому запобіжний захід тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту, просила задовольнити частково на нічний так як обвинувачений з'являється до суду в судові засідання на першу вимогу завжди приїжджали з м. Запоріжжя вчасно.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав захисника ОСОБА_7 та просив задовольнити частково запобіжний захід на нічний домашній арешт для можливості працювати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту, просив задовольнити частково на нічний так як обвинувачений з'являється до суду в судові засідання на першу вимогу завжди приїжджали з м. Запоріжжя вчасно.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника ОСОБА_8 . та просив задовольнити частково запобіжний захід на нічний домашній арешт для можливості працювати та заробляти кошти.
Потерпілий ОСОБА_12 та його представник ОСОБА_11 в судовому засідання підтримали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.
Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016)
Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Про фундаментальність права на свободу та особисту недоторканність свідчить також факт його закріплення у більшості міжнародних правових актів. Зокрема, у Загальній декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання (стаття 9), у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року вказано, що ніхто не повинен бути позбавлений волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом (пункт 1статті 9).
Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У частині першій статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК. До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Пункт 3 частини 2 статті 183 КПК України, передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людинипункту 3статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження або обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст.185 ч. 2 ст. 262 ч. 2 ст. 194 КК України КК України, що карається до 10 років позбавлення волі, яка в силу ст.183 КПК України передбачає тримання під вартою тільки виключних випадках, і якщо прокурором буде доведено; його вік та стан здоров'я; міцність соціальних зав'язків у місці його постійного проживання зареєстрований АДРЕСА_1 проживав без реєстрації АДРЕСА_2 , а саме те, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_13 , але без реєстрації шлюбу, має неповнолітню дитину ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з його колишньою дружиною та якого він забезпечує; є волонтером в БО «Блогодійний Фонд» «Українська мрія21» , компрометуючих матеріалів на ОСОБА_4 прокурор не володіє і суду надано не було, те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий; у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлявся, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Прокурором, окрім того, не підтверджено можливість ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки потерпілий вже допитувався органами досудового слідства, а отже вплив на нього з боку обвинуваченого виключається, посилання ж прокурора на те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеними, доводи прокурора щодо переховування обвинуваченого від суду спростовується тим, що ОСОБА_4 після закінчення строку дії Ухвали Миронівського районного суду Київської області від 19.06.2024 строк запобіжного заходу до 17 серпня 2024 року 24 годин повідомив про місце свого проживання на даний час АДРЕСА_3 та з'явився до залу судового засідання 22.08.2024, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_4 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з матеріалів справи не вбачається.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження або обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10лютого 2011 рокуусправі "Харченко проти України" Згідно ч.4ст.194КПКУкраїни, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, суддя вважає, що необхідно відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: цілодобового домашнього арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягає задовольнити частково
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2024 року у відношенні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 19.06.2024 було клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задоволено частково та застосовано запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту на певний час доби
Наразі строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 17 08. 2024 року.
Згідно з положеннями статті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За матеріалами клопотання маються вагомі докази, які у достатній мірі вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.
При вирішенні заявленого клопотання суддя враховує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, підозру обґрунтовано вагомими доказами, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; також враховує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше не судимі, визнають обставини вчинення кримінального правопорушення (злоченів), мають постійне місце проживання, на утриманні малолітніх дітей не маючий, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою.
На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково та вважає за необхідне застосувати до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з цілодобового домашнього арешту на арешт у вечірній та нічний час доби та з покладенням обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонити цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 до 24 години 20 жовтня 2024 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов'язки передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця мешкання без дозволу суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це суду .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на певний час доби, а саме заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_4 , в період час з 23 години 00 хвилин вечора до 05 години 00 хвилин ранку наступної доби, строком на два місяці, до 24 години 20 жовтня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України а саме:
- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на певний час доби, а саме заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_5 , в період час з 23 години 00 хвилин вечора до 05 години 00 хвилин ранку наступної доби, строком на два місяці, до 24 години 20 жовтня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України а саме:
- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення
Суддя ОСОБА_1