Справа № 369/8914/23
Провадження №1-кс/369/2012/23
16.06.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112200000063 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
У червні 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112200000063 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023112200000063 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в порушення вимог постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, пов'язаний з незаконним поводженням з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, при невстановлених досудовим розслідуванням часу та місця, без передбаченого законом дозволу, всупереч передбаченому законом порядку, для власного використання придбав: вогнепальну зброю: один АК-С (автомат Калашникова складний), бойові припаси: 788 патронів калібром 7,62*54 мм, 99 патронів калібром 5,45*39 мм та 7.62*39 мм та вибухові речовини: чотири предмети зовні схожі на підривач «УЗРГМ-2» з маркуванням на зовнішній стороні важеля: «15-80 583 УЗРГМ-2», один предмет зовні схожий на підривач «УЗРГМ» з маркуванням на зовнішній стороні важеля: «71-70 УЗРГМ ППМ» та на внутрішній стороні важеля з маркуванням: «…1-16-71», один предмет зовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва «DM-51» з маркуванням на корпусі: «HGR SPLITTER DM 51 A2 DNM05E0019» та на важелі: «HGRZ DM82A3 LOS DNM05D 0015», один предмет зовні схожий на корпус гранати «РГД-5» з маркуванням: «…-18-71т», два предмети схожі на корпус гранати «Ф-1» з ідентичним маркуванням: «386 43-80т» які переніс території складських приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належить ОСОБА_6 , та в яких ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність, де зберігав їх до 13.06.2023.
Після чого, 13.06.2023 у період часу з 07 години 58 хвилин до 09 години 43 хвилини, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ОСОБА_4 , за вищевказаною адресою, у останнього виявлено та вилучено: вогнепальну зброю: один АК-С (автомат Калашникова складний), бойові припаси: 788 патронів калібром 7,62*54 мм, 99 патронів калібром 5,45*39 мм та 7.62*39 мм та вибухові речовини: чотири предмети зовні схожі на підривач «УЗРГМ-2» з маркуванням на зовнішній стороні важеля: «15-80 583 УЗРГМ-2», один предмет зовні схожий на підривач «УЗРГМ» з маркуванням на зовнішній стороні важеля: «71-70 УЗРГМ ППМ» та на внутрішній стороні важеля з маркуванням: «…1-16-71», один предмет зовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва «DM-51» з маркуванням на корпусі: «HGR SPLITTER DM 51 A2 DNM05E0019» та на важелі: «HGRZ DM82A3 LOS DNM05D 0015», один предмет зовні схожий на корпус гранати «РГД-5» з маркуванням: «…-18-71т», два предмети схожі на корпус гранати «Ф-1» з ідентичним маркуванням: «386 43-80т».
Так 14 червня 2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
У вчиненні вказаного злочину обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Наливайківка Бучанського району Київської області, українець, громадянин України, одружений, працюючий на посаді старшого майстра лісу ДП «Макарівський лісгосп», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколом обшуку від 13.06.2023, довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, допитами свідків.
У даному випадку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за злочин у вчиненні якого підозрюється та який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, санкція якого у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи вказане, існує реальний ризик залишення підозрюваним ОСОБА_4 місця фактичного проживання в будь-який час задля уникнення від кримінальної відповідальності за злочин у вчиненні якого підозрюється.
Реальним є і ризик впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у даному провадженні. Так, ОСОБА_4 , знаючи про фактичне місце проживання свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Враховуючи викладене, слідчий просить суд застосувати відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Наливайківка Бучанського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді старшого майстра лісу ДП «Макарівський лісгосп», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 по 05:00 за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 60 діб. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його: не відлучатися із місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, викладених в останньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 щодо поданого прокурором клопотання заперечував.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
09.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, (кримінальному провадженні присвоєно № 42023112200000063) відносно того, що відпрацюванням матеріалів від 05.05.2023 року за № 51/30/63, які надійшли з ГУ СБУ у м. Києві та Київській області встановлено, що громадяни ОСОБА_7 за місцем своєї роботи зберігають бойові припаси та зброю.
Підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення 14.06.2023 року було вручено ОСОБА_4 .
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесено запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені ст. 178 КПК України;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Зі змісту доданих до клопотання документів вбачається причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на свідків та потерпілого.
Так, ОСОБА_4 , знаючи про фактичне місце проживання свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України;
-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на від 3 до 7 років;
- ОСОБА_4 одружений, офіційно працевлаштований на посаді старшого майстра лісу ДП «Макарівський лісгосп», має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Разом з тим, стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
А тому, у цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, а тому застосовує відносно ОСОБА_4 особисте зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 184, 186, 193, 194, 196-198, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наливайківка Бучанського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді старшого майстра лісу ДП «Макарівський лісгосп», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (строком на 57 діб), до 11 серпня 2023 року.
Покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1