Справа № 366/1992/22
Провадження № 2/366/118/24
28 травня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань - Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в особі представника позивача Лозіної Ольги Юріївни до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Іванківського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в особі представника позивача Лозіної Ольги Юріївни до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості задоволено. Ухвалено: Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RО-82-32527550 від 17.07.2019 року у сумі 84228,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 74996,63 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 9232,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Ухвалою суду від 14.11.2023 року дане рішення скасовано, а справу призначено до підготовчого судового засідання.
28 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шурубора В.І. надійшла заява про поворот виконання рішення, в якій представник відповідача просить під час ухвалення рішення у даній справі вирішити питання щодо повороту виконання заочного рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року в справі № 366/1992/22 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості. В порядку повороту виконання рішення суду стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 29 154, 02 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні дві копійки), які були перераховані на виконання заочного рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року в справі № 366/1992/22.
28 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шурубора В.І. надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень).
29 листопада 2023 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника АТ «Райффайзен Банк» Звезділіної-Полішко А.Д. надійшла заява про залишення позову без розгляду.
15 грудня 2023 року та 18 грудня 2023 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника АТ «Райффайзен Банк» Звезділіної-Полішко А.Д. надійшов Відповідь на відзив, в якому представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду та відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з АТ «Райффайзен Банк» витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування свого відзиву, представник позивача посилається на те, що стягнення суми 29 154,02 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки дана сума не перераховувалася приватним виконавцем позивачу після закінчення виконавчого провадження, а тому заява про поворот виконання рішення суду підлягає залишенню без розгляду. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Підготовчий розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.
19 січня 2024 року до суду через систему «Електронний Суд» (15.02.2024 року поштовим відправленням) від представника АТ «Райффайзен Банк» Звезділіної-Полішко А.Д. надійшла заява, в якій представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду та відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з АТ «Райффайзен Банк» витрат на професійну правничу допомогу.
24 січня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шурубора В.І. надійшло клопотання про витребування доказів у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, яке ухвалою суду від 19.03.2024 року було задоволено.
01 травня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шурубора В.І. надійшло клопотання про залишення заяви про поворот виконання рішення без розгляду та просить суд стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. Заяву про залишення позову без розгляду, яка подана представником АТ «Райффайзен Банк» вирішити на розсуд суду. Проводити судове засідання без участі відповідача та його представника.
08 травня 2024 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника АТ «Райффайзен Банк» Дьоміної Н.Ю. надійшла заява, в якій представник позивача просить розглянути та задовольнити заяву АТ «Райффайзен Банк» про залишення позовної заяви без розгляду та розглянути справу за відсутності представника позивача.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлені, звернулися до суду із заявами про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в особі представника позивача Лозіної Ольги Юріївни до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості та заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шурубора В.І. про поворот виконання рішення.
Щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та судового збору суд прийшов до наступного.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано Договір про надання правової допомоги №б/н від 29.06.2023 року з додатком №1 від 10.07.2023 року до нього, акт №1/23 прийому передачі юридичних послуг, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат від 10.07.2023 року, квитанцію, детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.06.2023 року з описом наданої професійної правничої допомоги із зазначенням часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та вартістю послуг, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі заяви представника позивача позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в особі представника позивача Лозіної Ольги Юріївни до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що суроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Відповідно до роз'яснень, які міститься у п. 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З наданої відповідачем довідки про стан кредиту за вих. № 81-213/2/25404 від 19.06.2023 року, виданої директором Департаменту операційного сервісу АТ «Райффайзен Банк» вбачається, що заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-32527550 від 17.07.2019 року, укладеним з АТ «Райффайзен Банк» відсутня.
Судом встановлено та неоспорюється сторонами, що відповідач повністю погасив суму заборгованості, яка виникла в нього перед позивачем, що підтверджується копіями квитанцій № 29282878 від 03.01.2023, № 29393834 від 08.01.2023, № 29394163 від 08.01.2023, № 29420460 від 09.01.2023, а також довідками про стан кредиту, яка видана позивачем від 19.06.2023.
Необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов'язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ч.5 ст.142 ЦПК України.
З матеріалів справи слідує, що рішення суду від 13.02.2023 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 було направлено на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І. та в примусовому порядку надмірного стягнуто кошти з відповідача в розмірі 29 154,02 грн., не зважаючи на те, що відповідачем було погашено кредитну заборгованість в повному обсязі ще в січні місяці 2023 року.
Суд, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 142 ЦПК, дослідивши зазначені докази, враховуючи співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг, виходячи з реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу та сплачений відповідачем судовий збір підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 141, 142, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в особі представника позивача Лозіної Ольги Юріївни до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шурубора Вячеслава Ігоровича про поворот виконання рішення - залишити без розгляду.
Стягнути з АТ «Райффайзен Банк» (код за ЄДРПОУ: 14305909) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень) та сплачений судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок)
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу Іванківського районного суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 28 травня 2024 року
Відомості про учасників справи:
Позивач: АТ «Райффайзен Банк», код за ЄДРПОУ: 14305909, адреса: 01011, м. Київ вул. Лєскова,9
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО