Справа № 362/2126/24
Провадження № 2/362/1674/24
"21" серпня 2024 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу,
Представник ОСОБА_4 - адвокат Бузанов Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить договір купівлі-продажу будинку від 30.01.2024 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. (зареєстрований у реєстрі під №89) - розірвати. Скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 проведену 30.01.2024 року приватним нотаріусом Єгоровим А.В. (номер запису №4490344). Вирішити питання розподілу судових витрат сторін у справі з урахуванням процесуальної поведінки учасників справи.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 , про розірвання договору купівлі-продажу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.22).
Від представника третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_3 надійшла заява про заміну процесуального статусу третьої особи, в якій він просить залучити ОСОБА_6 як співвідповідача у справі №362/2126/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , та відповідно скасування державної реєстрації права власності на будинок. Вказуючи у заяві на те, що залучивши ОСОБА_6 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, позивач значно обмежив її у процесуальних правах, зважаючи на наступне. Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до ст.63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відтак, житловий будинок АДРЕСА_1 , який є предметом договору купівлі-продажу, що оспорюється позивачем, є спільною сумісною власністю подружжя. Наведене також підтверджується і тим, що дружиною - ОСОБА_6 , було надано відповідну нотаріально посвідчену згоду під час його придбання. Спірне майно, перебуває у власності чоловіка ОСОБА_5 та дружини ОСОБА_6 - спільно та належить їм у рівних частках. В такому разі, вирішення судом справи про розірвання договору купівлі- продажу та вирішення подальшої долі спільного майна очевидно та безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_6 , проте до участі у справі вона залучена як третя особа, що є порушенням норм процесуального права. Також просить звернути увагу суду на те, що з 2023 року на розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа №686/11429/23 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що свідчить, що інтереси Відповідача та ОСОБА_6 є кардинально протилежними, і процесуальний статус ОСОБА_6 , як третьої особи, явно обмежує її спроможності на ефективний захист своїх прав та інтересів у даній справі. Подання саме в цей період часу позивачем позову про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, свідчить про спробу звузити коло спільно набутого сумісного майна подружися, щоб уникнути його поділу. Такі дії позивача є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Оскільки, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_6 , а тому, заявлені позивачем вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обгрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть. Вказану заяву представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні підтримав та просив її задовольнити.
В підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат Бузанов Д.В. у задоволенні вказаного клопотання просив відмовити, оскільки це право позивача обирати хто є належним відповідачем по справі, і вони вважають, що ними правильно обрано належного відповідача по справі.
Представник ОСОБА_5 - адвокат Мартиненко Я.П.в підготовчому судовому засіданні, заперечувала щодо задоволення клопотання.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, дійшов до таких висновків.
Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
За змістом положень ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Виходячи із загальних положень цивільного процесуального законодавства, право на заміну відповідача/залучення співвідповідача належить виключно позивачу; така можливість має бути оформлена клопотанням позивача; клопотання має бути подано до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання.
Виходячи з предмет спору та суб'єктивного складу сторін, суд, з урахуванням положень ст. 51 ЦПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника третьої особи про залучення як співвідповідача, оскільки відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства зміна складу відповідачів (залучення співвідповідача) є виключним правом позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 43, 49, 51, 175, 262, 261 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про залучення як співвідповідача - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко