Справа362/4821/24
Провадження 2-а/362/39/24
"20" серпня 2024 р. м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (представник - адвокат Гладиш Я.М.) до Головного Управління Національної поліції України у Київській області та Обухівського РУП ГУНП в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка мотивована тим, що винесена стосовно нього постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не відповідає вимогам і положенням закону, оскільки він не керував автомобілем, водієм вказаного у постанові автомобіля була інша особа - ОСОБА_2 , про що вказувалось працівникам поліції, яким було надано на перевірку документи саме цієї особи. Про ухвалення постанови саме щодо ОСОБА_1 було не відомо, про це не оголошувалось на місці. Постанова не вручалась, права не роз'яснювались, докази не досліджувались.
Відповідач у відзиві на позов вказує, що винесена постанова відповідає вимогам КУпАП, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП, дії інспектора поліції при розгляді справи та складанні постанови відповідали і ґрунтувались на вимогах закону, а необізнаність позивача про винесену стосовно нього постанову не скасовує його відповідальність.
На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копію оскаржуваної постанови та відеозапис подій, який досліджено та долучено до матеріалів справи.
У відповіді на відзив позивач вказує, що у відзиві не спростовано твердження, вказані у позовній заяві і не надано належного підтвердження того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем у вказаній у постанові час та місці.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим доказам у їх сукупності й співставленні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17 та від 14.03.2018 у справі №760/2846/17).
Згідно постанови серії БАД №330308 від 22.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Як вбачається з постанови, 22.08.2023 о 01.30 год в Київській області на автодорозі Васильків - Барахти водій ОСОБА_1 керував автомобілем не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У вказаній постанові відсутній підпис водія - інспектором поліції вказано, що водій відмовився від підпису та отримання копії постанови.
Судом досліджено відеозапис, наданий поліцейським, на якому відсутній рух та зупинка транспортного засобу, вбачаються два чоловіка та працівники поліції, на запитання яких ОСОБА_1 представляється і категорично заперечує керування автомобілем вказує, що керував інший чоловік. В свою чергу будь-які інші докази керування автомобілем саме ОСОБА_1 до суду не надано. Крім того на відеозаписі також відсутній запис щодо розгляду справи за ч. 1 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а тому не можна перевірити дотримання поліцейськими процедури розгляду відповідно до вимог КУпАП у тому числі дотримання (порушення) права на захист, на які вказує позивач у позовній заяві.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 22.08.2023 о 01.30 год в Київській області на автодорозі Васильків - Барахти керував автомобілем.
Скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, передбачає наявність прямого умислу в діях правопорушника з метою керування транспортним засобом за відсутності прав на це, однак з матеріалів справи неможливо достовірно, беззаперечно і поза розумним сумнівом встановити, що саме позивач керував автомобілем, тому за таких обставин в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 139, 244 - 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (представник - адвокат Гладиш Я.М.)
2. Скасувати постанову серії БАД №330308 від 22.08.2023 стосовно ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу - закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя О.В.Сухарева