Справа № 359/11663/21
Провадження № 1-кп/359/149/2024
22 серпня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представників потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією у режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження № 12021111100000965, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2021, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козацьке Білгород-Дністровського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за наступних обставин.
19.08.2021, близько 22 год., ОСОБА_13 та ОСОБА_17 перебували поблизу магазину в садовому товаристві «Дніпровець» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, де за столиками, окремо один від одного, вживали алкогольні напої.
У цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_13 та ОСОБА_17 , виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_17 підійшов до ОСОБА_13 .
У цей момент у ОСОБА_13 виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_17 за допомогою ножа.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 , тримаючи в руці кухонний ніж, наніс ОСОБА_17 вказаним ножем один удар в ліву частину шиї, спричинивши йому колото-різане поранення шиї з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини шиї, лівої долі щитоподібної залози, перстнеподібного хряща, стравоходу, передньої повздовжньої зв'язки, міжхребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями, задньої повздовжньої зв'язки.
Від спричинених тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_17 28.08.2021 у реанімаційному відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком некрозу та резорбції спинного мозку.
Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується в умисних діях, які виразились у вбивстві - умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_13 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав. Надав показання про те, що умислу вбивати ОСОБА_17 не мав. 21.08.2021 він приїхав на працю в СТ «Дніпровець». Вийшов у магазин купити продукти харчування. Зупинилися з напарником випити каву поряд із магазином. Даній події передувало те, що потерпілий ОСОБА_17 , з яким він не був раніше знайомий, почав конфліктувати. ОСОБА_17 проявив агресію відносно обвинуваченого у зв'язку із тим, що останній приїхав із Одеси. Він до потерпілого будь-які дії агресивного характеру не застосовував. ОСОБА_17 , у компанії із дванадцяти чоловік, сидів за столиком та вживав горілку. Він, відносно потерпілого, сидів до нього спиною за сусіднім столиком. ОСОБА_17 двічі намагався пересісти за його столик, однак він коректно відмовляв потерпілому. ОСОБА_17 залишився за столиком разом із ОСОБА_18 . Він бачив у ОСОБА_17 пістолет. Потерпілий фізично напав на нього із спини, вдаривши його рукою. Під час нанесення ОСОБА_17 йому двох ударів, він сидів на лавці. Потерпілий висловлювався відносно нього нецензурною лайкою. На вулиці було темно. Після першого поштовху в спину ОСОБА_18 забрав ОСОБА_17 . Через деякий час ОСОБА_17 почав продовжувати провокувати, штовхати та ображати нецензурною лайкою. У відповідь він схопив ножа і наніс один удар в шию потерпілого. Наміру та умислу наносити удар він не мав. Він не хотів убивати ОСОБА_17 . Одразу він не зміг надати потерпілому необхідну допомогу, оскільки був у шоковому стані. Однак, як тільки прийшов до тями, повернувся на місце події щоб допомогти потерпілому. Потерпілого вже не було на місці. Він пішов шукати ОСОБА_17 . Він був затриманий працівниками поліції на місці події, у нього було відібрано покази, проводилися слідчі дії. Із відділку поліції він вийшов наступного дня, близько 13.00 год. Як він вийшов із поліції, поїхав одразу до лікарні. Він не знав, що кримінальне провадження відносно нього відкрите. У палаті лікарні він примирився із потерпілим, потиснули руки. Він дав потерпілому 5 тис. гривень на ліки. Він під час слідчого експерименту розповів та показав, як усе було. Від дня, як він навідував потерпілого у лікарні, до його затримання та повідомлення, що він обвинувачується у вчинені вбивства, пройшло 8-9 днів.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_13 не визнає себе винним, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_19 , яка показала, що працює лікарем-реаніматологом у Бориспільській ЦРЛ. Пацієнта ОСОБА_17 вела одну добу із 27.08.2021 о 08.00 год. на 28.08.2021 до моменту смерті пацієнта. ОСОБА_17 у Бориспільській ЦРЛ пробув більше 5 днів та помер в реанімації 28.08.2021. Пацієнта вона бачила лише під час чергування. Так як пацієнт був у тяжкому стані, він знаходився в реанімації, де свідок, у свою добу чергування, надавала допоміжну сентематичну терапію. Пацієнт самостійно не дихав, був на штучному диханні. У нього була колото-різана рана, закрита пов'язкою. Лікар-реаніматолог не має право знімати і дивитися, що знаходиться під пов'язками пацієнта. Цим займається лікар-хірург, який робив операцію. У ОСОБА_17 зупинилося серце, причина їй не відома. МРТ у відділені лікарні на той час не було. Стан пацієнта був тяжкий, тому транспортувати останнього до іншої лікарні, щоб зробити МРТ, було не можливо.
У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_20 , який показав, що працює лікарем-хірургом у Київській обласній лікарні. У серпні 2021 року його як лікаря-консультанта викликав завідувач хірургічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Хворий ОСОБА_17 , після операції колото-різаної рани шиї, почав скаржитися на важкість дихання. Він оглядав пацієнта на другу добу після операції. Пацієнт був у тяжкому стані. Неврологічна синтоматика відсутність рухів верхніх і нижніх кінцівок. Він, будучи хірургом-консультантом, разом із завідувачем відділення ОСОБА_21 , вирішили зробити ревізію каналів клітковини в просторі шиї ОСОБА_17 . Наркозна ревізія з уточненням пошкодження - це оперативне втручання. Дивилися стравохід, трахею. Скривали окремо, не по тому самому шву поранення. Пошкоджень під час ревізії не було виявлено. Потім йому стало відомо, що після розтину трупа судмедекспертом виявлено 3 мм. поранення стравоходу. Смерть ОСОБА_17 настала від пошкодження нервів шийного хребта. Причина смерті є наслідком нанесення ножового порізу шиї. При первинній операції, черговий лікар провізірував рану та зупинив кровотечі. Важкість стану пацієнта не відповідав рані. Пацієнт після ревізії знаходився в реанімації. Травма, від якої помер ОСОБА_17 , не могла утворитися від операції та проведеної ревізії. ОСОБА_17 помер від нанесення колото-різаної рани шиї.
У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_22 , який показав, що працює лікарем-хірургом у Бориспільській ЦРЛ. Під час його чергування до лікарні поступив ОСОБА_17 . Для оперування він викликав завідувача відділення ОСОБА_21 . ОСОБА_17 поступив до лікарні із пораненням шиї з пошкодженням трахеї та щитовидної залози. Операцію проводив завідувач відділення ОСОБА_21 разом із ним. Було надано первину медичну допомогу, зупинено кровотечу колото-різаної рани. Причини повторної операції йому не відомі. Дані питання приймаються завідувачем відділення.
У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_21 показав, що займає посаду завідувача хірургічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_17 поступив із колото-різаною раною шиї. Його викликав черговий хірург ОСОБА_22 на операцію. При первинній медичній обробці виявлено поранення щитовидної залози із кровотечею, пошкодження трахеї. Було надано первину медичну допомогу, а саме: зупинено кровотечу, провели первинну термічну обробку рани - це свіжу рану оглядають, які органи пошкоджені. Операція пройшла без труднощів та ускладнень. ОСОБА_17 був переведений до палати. 23.08.2021, на третій день, ОСОБА_17 почав скаржитися на важкість дихання та відсутність рухів верхніх і нижніх кінцівок. У телефонному режимі вінзв'язався із лікарем ОСОБА_20 із обласної лікарні. ОСОБА_20 приїздив до Бориспільської ЦРЛ, провели КТ шийного відділу, щоб виявити чи не має травми хребта, і прийшли до переконання - провести ревізію шиї. У ОСОБА_17 був набряк шиї. Під час ревізії шиї пацієнта не було виявлено будь-яких підстав для повторної операції. Трахея та щитовидна залоза заживали, усе було добре, хірургічного пошкодження не було. Направлення на МРТ було, однак не було зроблено, оскільки не було приладу. МРТ призначав невропатолог. Після ревізії ОСОБА_17 лежав в реанімації.
Окрім показань свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується наступними доказами:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.08.2021, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України (т.1 а.с.145);
-рапортом старшого інспектора - чергового Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про отримання та за реєстрацію ЄО за №23344 від 19.08.2021, нанесення тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.146-148);
-протоколом огляду від 28.08.2021, фотоілюстрації до нього (т.1 а.с.149-153), відповідно до якого було оглянуто палату де знаходилося тіло трупа;
-протоколом огляду місця події від 20.08.2021, фотоілюстрації до нього (т.1 а.с.154-160), відповідно до якого було оглянуто місце за адресою Київська область, Бориспільський район, Вороньківська ОТГ, поблизу вїзду до СГ «Дніпровець», дк був виявлений ОСОБА_13 . З лівої руки ОСОБА_13 було зроблено змиви;
-протоколом огляду місця події від 20.08.2021, фотоілюстрації до нього (т.1 а.с.161-169), відповідно до якого оглянуто місце злочину за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська ОТГ СТ «Дніпровець», з правої сторони розташоване приміщення з написом «Магазин». Під покриттям, на бетонній поверхні, знаходяться два столи та чотири лавочки з лівої сторони, що ближче до приміщення, на бетонній поверхні виявлені та в подальшому зроблено змиви РБК;
-довідкою Бориспільського МВ, що у відділення експертної медичної допомоги КНП «ББЛІЛ» доставлений на ЕМД ОСОБА_17 , та лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 ОСОБА_17 від 28.08.2021 (т.1 а.с.172-174);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2021 (т.1 а.с.175-179), за участю свідка ОСОБА_18 . У ході цієї слідчої дії свідок, серед пред'явлених йому чотирьох фотознімків чоловіків-статистів, впізнав чоловіка на фотографії № 2, за середньою тілобудовою, короткою зачіскою, рудим волоссям, формою обличчя, формою роту та сукупністю всіх ознак та рис обличчя, як особу, яка 19.08.2021, близько 22.00 год., на території магазину, що знаходиться неподалік СЕ «Дніпровець», території Гнідинської СР Бориспільського р-н, Київської області, наніс удар ножем в область шиї ОСОБА_17 ;
-протоколом слідчого експерименту від 28.08.2021, проведеного за участю свідка ОСОБА_18 , та відеоматеріалом, що міститься на CD-R - диску (т.1 а.с.180-182). У ході даної слідчої дії свідок ОСОБА_18 показав, яким чином ОСОБА_13 спричинив потерпілому ОСОБА_17 тілесні ушкодження. Свідок відтворив механізм нанесення ножем одного удару в область шиї потерпілого;
-висновком експерта № 419 від 28.08.2021 (т.1 а.с.183-188), відповідно до якого встановлено, що при експертизі трупа гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та наданої на його ім'я медичної документації виявлено: одне колото-різане поранення шиї - рана розташована по передній поверхні шиї ліворуч, на висоті 166 см. від підошвових поверхонь стоп, від якої відходить раневий канал у напрямку спереду назад, зліва направо, знизу вверх, по ходу якого ушкоджується шкіра, підшкірно-жирова клітковина шиї, ліва доля щитоподібної залози, перстнеподібний хрящ, стравохід, передня поздовжня зв'язка, міжхребцевий диск між 5 та 6 шийними хребцями, задня поздовжня зв'язка та сліпо закінчується в хребтовому каналі. Смерть ОСОБА_17 , настала від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком некрозу та резорбції спинного мозку. Виявлено колото-різане поранення шиї утворились від дії гострого предмету, якому властиві колюче-ріжучі властивості, а саме: має лезо та обух з «П» - подібним перетином, та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті;
-висновком судово-психіатричного експерта № 637 від 03.11.2021, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_13 , під час скоєння інкримінованих йому дій, на психічне захворювання не страждав, у тому числі не перебував у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_13 , під час скоєння інкримінованих йому дій, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_13 , під час проведеного обстеження, ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_13 , у даний час, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_13 не потребує, алкогольної та наркотичної залежності у ОСОБА_13 , під час проведення обстеження, не виявлено. ОСОБА_13 , під час інкримінованих йому дій, у стані фізіологічного афекту та в будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував;
-протоколом слідчого експерименту від 18.11.2021, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_13 , та відеоматеріалом, що міститься на CD-R - диску (т.1 а.с.203-205). У ході даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_13 показав, яким чином захищався від протиправних дій ОСОБА_17 . Обвинувачений хотів налякати ножем потерпілого, відтворив механізм нанесення ножем одного удару в область шиї потерпілого;
-листом в.о. директора КНП «ББЛІЛ» та медичною документацією ОСОБА_17 (т.2 а.с.158-166), відповідно до якої встановлено, що потерпілий був доставлений екстреною медичною допомогою в КНП «ББЛІЛ» 19.08.2021 з колотою-раною в області шиї зліва, підшкірна емфізема.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідні протоколи, та не заперечувалось ними в судовому засіданні.
Окрім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_18 , однак надалі прокурор, у судовому засіданні, відмовився від клопотання щодо допиту вказаного свідка. Сторона захисту не наполягала на виклику вказаного свідка. З огляду на вищевикладене, та, оцінюючи вищевказані досліджені судом докази у кримінальному провадженні, на думку суду, указані обставини не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.
Також, у судовому засіданні судом були досліджені докази, що посвідчують та характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати у справі, речові докази та письмові докази, надані стороною захисту.
Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази в кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв'язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
З фактичних обставин та матеріалів кримінального провадження, показів обвинуваченого, наданих в судовому засіданні, та протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_18 , протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_13 , вбачається, що у ОСОБА_13 виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_17 поблизу магазину в садовому товаристві «Дніпровець» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, де за столиками, окремо один від одного, вони вживали алкогольні напої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов'язаний з висловлюванням словесної обоюдної нецензурної лайки на адресу один одного, відносно раптового конфлікту.
Так, під час проведення слідчого експерименту, за участі свідка ОСОБА_18 , ним зазначено та детально показано, поблизу магазину в садовому товаристві «Дніпровець» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, у якому положенні та за яких обставин виникла суперечка між потерпілим ОСОБА_17 та обвинуваченим ОСОБА_13 .
Під час проведення, за участі свідка, слідчого експерименту з відтворення події, яка мала місце 19.08.2021, у вечірній час, показами обвинуваченого та свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , наданих у судовому засіданні, встановлений достатній обсяг інформації щодо хронології події, послідовності дій та відповідної деталізації з прив'язкою до часу та місця події, та свідчить про те, що ОСОБА_13 вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Про наявність у ОСОБА_13 умислу на вбивство ОСОБА_17 свідчить той факт, що удар ножем він наніс потерпілому у життєво важливий орган - шию, а також те, що перед вказаним ударом, між потерпілим та обвинуваченим виникла штовханина із словесною нецензурною лайкою.
При цьому, показання свідків повністю узгоджуються з письмовими доказами дослідженими в ході судового розгляду, зокрема: висновком експерта № 419 від 28.08.2021 та протоколом огляду місця події земельної ділянки за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська ОТГ поблизу в'їзду до СГ «Дніпровець», що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності, у зв'язку з чим суд визнає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.
Разом з цим, суд звертає увагу на наступні обставини. У ході проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_13 , встановлено фактичні обставини події, що зафіксовані під час досудового розслідування та переглянуті в судовому засіданні. ОСОБА_13 показав, яким чином захищався від протиправних дій ОСОБА_17 . Обвинувачений хотів налякати ножем потерпілого та наніс ножем один удар в область шиї потерпілого.
Окрім того, відповідно до висновку експерта № 419 від 28.08.2021, установлено, що ОСОБА_17 завдано ушкодження: колото-різану рану шиї. Смерть ОСОБА_17 настала від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком некрозу та резорбції спинного мозку. Виявлене колото-різане поранення шиї утворились від дії гострого предмету, якому властиві колюче-ріжучі властивості, а саме: має лезо та обух з «П» - подібним перетином і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Таким чином, на тілі ОСОБА_17 не виявлено слідів, «що вказують на можливу самооборону, боротьбу».
Враховуючи, що обвинувачений не заперечує, а навпаки, у судовому засіданні підтвердив обставини нанесення потерпілому удару ножем в шию, це підтверджує той факт, що умисне вбивство ОСОБА_17 вчинив ОСОБА_13 .
Так, відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом», який був запозичений із правової системи загального права та активно використовується Європейським судом з прав людини, зокрема у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12), ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Отже, застосовуючи указаний стандарт доказування в цій справі, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку у своїй сукупності, приходить до висновку, що усі докази утворюють цілісну картину того, що відбулося насправді. За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, за яким йому пред'явлено обвинувачення, є доведеною «поза розумним сумнівом».
Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а тому приходить до висновку, що ОСОБА_13 , тримаючи в руці кухонний ніж, стоячи навпроти потерпілого, наніс йому один удар в ліву частину шиї, спричинивши йому колото-різане поранення шиї з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини шиї, лівої долі щитоподібної залози, перстнеподібного хряща, стравоходу, передньої повздовжньої зв'язки, між хребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями, задньої повздовжньої зв'язки. Від вказаного ушкодження у ОСОБА_17 розпочалася інтенсивна кровотеча. Після цього, ОСОБА_13 , виконавши всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, утік з місця вчинення злочину, не надавши потерпілому будь-якої допомоги, не викликав медичних працівників, таким чином, усвідомлюючи, що наніс удар ножем в область шиї потерпілого, свідомо допускав настання смерті ОСОБА_17 . Смерть ОСОБА_17 настала 28.08.2021 у реанімаційному відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком некрозу та резорбції спинного мозку.
При цьому, твердження захисника про недоведеність вини ОСОБА_13 у скоєнні умисного вбивства, наявність на думку сторони захисту, підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, є голослівним, оскільки вина ОСОБА_13 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доведена сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування, які перевірені під час судового розгляду, є достатніми та допустимими, сумніви в їх достовірності усунуті судом шляхом допиту обвинуваченого, свідків у судовому засіданні.
З цих підстав твердження обвинуваченого ОСОБА_13 у частині того, що потерпілий спровокував його нецензурною лайкою, та останній замахнувся на нього ножем щоб налякати, суд вважає неправдивими та розцінює їх як метод його захисту.
Таким чином, оцінюючи, згідно з вимогами ст. 94 КПК України, усі докази в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків, запропонованих стороною обвинувачення та захисту, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази, на підтвердження своїх доводів, були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
З цього приводу, суд також критично оцінює клопотання сторони захисту про перекваліфікацію дій ОСОБА_13 із ч. 1 ст.115 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови № 2 від 7 лютого 2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
При цьому у п. 20 даної постанови зазначено, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України.
Судом враховано, що твердження обвинуваченого про відсутність між ним та потерпілим словесної сварки, яка у подальшому переросла в конфлікт із застосуванням фізичної сили, у повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, аналіз яких наведено вище. Дані докази є логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.
Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Будь-яких підстав недовіряти показанням вказаних осіб суд не вбачає, оскільки мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого, судом не встановлено.
Тому, з огляду на наведені докази, у судовому засіданні з достатньою повнотою встановлено, що 19.08.2021, близько 22 год., ОСОБА_13 та ОСОБА_17 перебували поблизу магазину в садовому товаристві «Дніпровець» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, де за столиками, окремо один від одного, вживали алкогольні напої. У той час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_13 та ОСОБА_17 виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_17 підійшов до ОСОБА_13 , завдавши декілька ударів рукою в спину. Від отриманих ударів ОСОБА_13 будь-яких тілесних ушкоджень не отримав, однак, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись за вище вказаною адресою, тримаючи в руці кухонний ніж, наніс ОСОБА_17 вказаним ножем один удар в ліву частину шиї, спричинивши йому колото-різане поранення шиї з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини шиї, лівої долі щитоподібної залози, перстнеподібного хряща, стравоходу, передньої повздовжньої зв'язки, міжхребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями, задньої повздовжньої зв'язки.
Отже, суд вбачає, що наявність сварки між ОСОБА_13 та потерпілим ОСОБА_17 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду як мотив вчинення обвинуваченим умисного вбивства ОСОБА_17 .
Так, ОСОБА_13 вчинив діяння спрямоване на порушення права особи на життя, тому воно заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Обставин, що виключають злочинність діяння обвинуваченого не встановлено. Викладене свідчить про наявність в діяннях ОСОБА_13 ознак протиправності. Обвинувачений наніс ОСОБА_17 один колото-ріжучий удар в ліву частині шиї, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини шиї, лівої долі щитоподібної залози, перстнеподібного хряща, стравоходу, передньої повздовжньої зв'язки, міжхребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями, задньої повздовжньої зв'язки. Смерть ОСОБА_17 настала 28.08.2021 у реанімаційному відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком некрозу та резорбції спинного мозку. Отже, між діями обвинуваченого та наслідками, спричиненими ним, існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Смерть ОСОБА_17 є результатом діяння ОСОБА_13 . Інших обставин, які б сприяли настанню умисного вбивства ОСОБА_17 , не встановлено.
При цьому, ОСОБА_13 завдав ОСОБА_17 один спрямований колото-різаний удар в область шиї кухонним ножем. Так, обране ОСОБА_13 знаряддя злочину - кухонний ніж, являється таким, яким можливо було заподіяти тяжку шкоду. Удар обвинувачений наніс у життєво-важливий орган - шию, що останній усвідомлював, оскільки, побачивши кров, залишив місце події, навіть, не маючи наміру надати ОСОБА_17 негайну допомогу.
Таким чином, установлені фактичні обставини кримінального провадження, а саме: умови, за яких виник конфлікт, обстановка, у якій вона відбувалася (відсутність у обвинуваченого тілесних ушкоджень), стан у якому знаходилися обидва учасника конфлікту, стан алкогольного сп'яніння, подальші дії обвинуваченого, характер, спосіб, кількість та локалізація ножового поранення, механізм його спричинення, спрямованість завданого ним удару в такі частини тіла людини, нанесення в які є небезпечними для життя, знаряддя злочину - кухонний ніж, а також його поведінка до, під час та після вчинення інкримінованого злочину, свідчать про направленість умислу ОСОБА_13 , саме на заподіяння смерті ОСОБА_17 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_13 наявні всі ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що узгоджується з матеріалами кримінального провадження, оскільки, як встановлено судом, умисел останнього був направлений саме на позбавлення життя ОСОБА_17 .
За таких обставин, аналіз досліджених судом доказів у справі в їх сукупності, переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_13 , дані ним у ході судового розгляду, відповідно до яких він заперечував свою вину у вчиненні злочину та мав намір лише налякати потерпілого, є неправдивими. Тому до уваги такі покази суд не приймає, розцінюючи їх як спробу ОСОБА_13 уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.
У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 1 ст. 115 КК України, з урахуванням положень ст. 102, 103 КК України.
Так, судом враховується, що ОСОБА_13 вчинив умисний особливо тяжкий злочин. Вказане свідчить про значну суспільну небезпечність скоєння злочину.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання. За місцем проживання характеризується з посередньої сторони. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається. Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.
З цього приводу, зважаючи на молодий вік обвинуваченого, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_13 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України, але не на максимальний строк.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
До вступу вироку суду в законну силу, запобіжний захід відносно ОСОБА_13 залишити у вигляді тримання під вартою та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
У ході розгляду кримінального провадження представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_23 пред'явив до ОСОБА_13 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Просить суд стягнути на користь потерпілого з ОСОБА_13 матеріальну шкоду у розмірі 30 000 грн. 00 коп., а саме: витрати які ОСОБА_23 поніс на придбання лікарських засобів та поховання сина, проведення; моральну шкоду розмірі 900 000 грн. 00 копійок.
У судовому засіданні представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 даний цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Обвинувачений цивільний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Захисник підтримав позицію свого підзахисного.
Прокурор у судовому засіданні щодо вирішення цивільного позову поклався на розсуд суду.
Даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також, відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Неправомірними діями обвинуваченого було завдано шкоди здоров'ю ОСОБА_17 , унаслідок чого потерпілий поніс вимушені матеріальні витрати на лікування та поховання сина, придбання медичних компонентів, які були необхідні для проведення операцій та різних медичних препаратів і ліків на суму 18031 грн. 92 коп., що підтверджується наданими копіями: видаткових накладних, товарних чеків, квитанцій, фіскальних чеків та рахунку на оплату. Дані витрати понесені в період перебування ОСОБА_17 у лікарні. Іншу суму 30000 грн., з яких 30000 -18031,92=11968,08 грн. жодним доказом не підтверджено.
Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.
Установлено, що у зв'язку із смертю сина потерпілий ОСОБА_23 зазнав непоправиму моральну шкоду. Після даних подій потерпілий зазнав сильних душевних переживань. Потерпілий є людиною похилого віку та через втрату сина, у ОСОБА_23 відбулися вимушені зміни в його житті. Через непоправиму втрату він відчуває душевну біль та періодично погано себе почуває. У такий спосіб йому була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_23 , пов'язаних з втратою сина, ступеня вини ОСОБА_13 та з огляду на вимоги розумності і справедливості, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_23 , становить 300 000 гривень.
У задоволені іншої частини позовних вимог цивільного позову відмовити.
Судові витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 84, 86-87, 94, 100, 127-129, 318, 322, 342-351, 358, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166, 1188, 1195 ЦК України, суд
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у вигляді тримання під вартою та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 30.08.2021, зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання його під вартою під час судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день тримання під вартою.
Цивільний позов представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_23 , задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 ) 18031 грн. 92 коп. завданих матеріальних збитків та 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 318031 грн. 92 копійок.
У задоволені іншої частини позовних вимог цивільного позову, відмовити.
Судові витрати у справі відсутні.
Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: змив з лівої руки ОСОБА_13 який було вилучено в ході огляду місця події; змив речовини бурого кольору з бетонної поверхні, який було вилучено в ході огляду, знищити. Портфель чорного кольору та ножиці, які були вилучені у ОСОБА_24 , повернути власнику.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1