Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2541/23
Провадження № 2/935/161/24
Іменем України
21 серпня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О. із секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України зі спеціального рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, моральну шкоду завдану йому незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури на загальну суму 455 600 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 14 листопада 2016 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.272 КК України, в рамках кримінального провадження №12015060190000378 внесеного до ЄРДР 01.07.2017 року.
23 листопада 2016 року відносно позивача був затверджений обвинувальний акт, згідно якого він, як начальник кар'єра «Бистрівський» спільного іспансько-українського підприємства «Іскор» обвинувачувався у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою в порушення вимог відповідної посадової інструкції, технологічної карти, типових положень про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. В результаті таких допущених порушень 25.06.2015 року о 11 год. 15 хв. водій та за суміщенням посад колій плит та блоків ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритих переломів кісток лівої гомілки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Вказаний обвинувальний акт був переданий на розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області та вироком цього суду від 27.12.2022 року позивача ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України та виправдано та закрито кримінальне провадження у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року за результатами розгляду апеляційної скарги вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У зв'язку з чим вказує, що він перебував під слідством та судом з 14 листопада 2016 року до 25 липня 2023 року, тобто 68 місяців.
Пояснив, що внаслідок незаконного обвинувачення у вчиненні злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності якої він не вчиняв він втратив 7 років свого життя, через це йому завдана моральна шкода. Вказує, що він переніс серйозні моральні страждання, втрату професійного зростання, що спричинило формування почуття загублених і нереалізованих можливостей, соціального відставання, втраченого життєвого часу. Позивач змушений був звільнитися із роботи в СП «Іскор». Внаслідок незаконних дій було завдано значної шкоди йому та його рідні.
Тому з огляду на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст. 1176 ЦК України та виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2023» рік в розмірі 6700 грн. просить стягнути моральну шкоду за період перебування під слідством та судом, за 68 місяців, що становить 455 600 грн.
У відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях представник Житомирської обласної прокуратури заперечив щодо задоволення позову через його безпідставність та необґрунтованість. Вказує, що позивачем не наведено аргументованих доводів та конкретних прикладів на підтвердження факту вчинення органами досудового слідства (ГУНП в Житомирській області) фізичного чи психічного впливу на позивача в ході досудового розслідування кримінального провадження щодо позивача, що вказувало б на спричинення останньому моральних страждань, настання інших негативних подій та явищ, переживань.
Позивачем на надано доказів того, що він був вимушений звільнитись з роботи в СП «Іскор». Жодних документів які б свідчили про те як саме і коли був звільнений не надано. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності поведінки ГУНП в Житомирській області під час повідомлення про підозру, проведення обшуку, здійснення інших процесуальних дій, які б обмежували права позивача. Навпаки, в ході досудового розслідування органи досудового розслідування діяли згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України, оскільки будь-які рішення чи дії ГУНП в Житомирській області щодо позивача незаконними в судовому порядку не визнавались і не оскаржувались.
Також вказали, що розмір відшкодування повинен відповідати принципу поміркованості та розумності. При визначенні моральної шкоди підлягає врахуванню мінімально гарантований розмір відшкодування визначений у ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» згідно якої встановлено розмір мінімальної заробітної плати за рішенням суду на рівні 1600 грн..
Відповідачі Державна казначейська служби України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області про порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримали про що свідчать рекомендовані повідомлення з відміткою працівника пошти про вручення поштових відправлень. Відзиву від відповідачів станом на день розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідив надані докази на засадах змагальності в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 листопада 2016 року слідчим СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області, за погодженням з прокурором Коростишівської місцевої прокуратури, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.272 КК України в рамках кримінального провадження №1201506019000378 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2015 року.
За результатами досудового розслідування до Коростишівського районного суду Житомирської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201506019000378 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України, виправдано та закрито кримінальне провадження у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати.
Цивільний позов у кримінальну провадженні не заявлявся.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Коростишівської окружної прокуратри Житомирської області Уланського М.С. залишено без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2022 року, відносно ОСОБА_1 залишено без змін (а.с. 27).
23 травня 2024 року Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №280/1033/15-к ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року, щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.
Статтею 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить засадам цивільного законодавства. Способами захисту є зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частинами першою, другою, сьомою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Зі змісту статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 цього Закону у випадках наведених у ст. 1 цього Закону громадянинові, зокрема відшкодовується (повертаються) також моральна шкода.
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» визначає, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлюють, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що розмір відшкодування повинен бути не меншим одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом.
Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Таким чином, законодавством встановлений тільки мінімальний розмір моральної шкоди за даною категорією справ, а остаточний розмір визначається судом з урахуванням обставин справи та в межах, встановлених цивільним законодавством. При цьому, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Така правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 2 грудня 2015 року в справі за № 6-2203цс15.
Положеннями статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, внаслідок, зокрема незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, особа має право на відшкодування моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме статті 1176 Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6700 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 7100 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував під слідством та судом з 14 листопада 2016 року (повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України) до 25 липня 2023 року (набрання ухвалою апеляційною інстанцією законної сили), що загалом становить 80 місяців.
Таким чином, розмір моральної шкоди, обрахованої у відповідності до вищевказаних норм права станом на дату звернення до суду становить 80 місяців х 6700 грн. = 536 000 грн.
Розмір моральної шкоди на час ухвалення рішення з урахуванням того, що межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, що діють на час розгляду справи становить 80 місяців х 7100 грн. становить 568 000 грн.
Мотивуючи розмір завданої шкоди позивач вказує, що внаслідок незаконного обвинувачення його у вчиненні злочину йому спричинена моральна шкода яка пов'язана, перенесеними серйозними моральними стражданнями, втратою професійного зростання, що спричинило формування почуття загублених і нереалізованих можливостей, соціального відставання, втраченого життєвого часу, що тривало сім років. Вказав, що внаслідок цього він був змушений був звільнитися із роботи в СП «Іскор».
Так, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про доведеність факту понесення позивачем моральних страждань та переживань з приводу незаконного притягнення його як підозрюваного до кримінальної відповідальності, порушеної кримінальної справи та розгляду кримінального провадження №1201506019000378 впродовж 7 років. Вказане об'єктивно призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимушених змін в організації його життя, нераціонального витрачання життєвого часу, пов'язаного із необхідністю з'являтись за викликом до слідчого та до суду, захищатись від обвинувачення, що могло об'єктивно спричинити сильний стрес, значні витрати фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, побоювання за свою майбутнє.
В той же час позивачем заявлено до стягнення 455 600 грн. із розрахунку 68 місяців х 6700 грн.
Так у частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України позивач зокрема має право збільшити розмір позовних вимог. Однак такої заяви від позивача до суду не надходило.
При цьому суд враховує те, що позивач вільний обирати як спосіб захисту так і розмір суми, яка на його думку є достатньою для задоволення завданої моральної шкоди. Суд зважає також на те, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 455 600 грн. входить в розумні межі відшкодування моральної шкоди завданої особі внаслідок незаконного перебуванням під слідством і судом та є справедливою сатисфакцією через завдану йому шкоду.
З урахуванням викладеного вище і враховуючи обставини, викладені у вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2022 року яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України, виправдано та закрито кримінальне провадження саме у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що відшкодування в розмірі 455 600 грн. в межах заявлених позовних вимог відповідатиме розміру моральної шкоди заподіяної позивачу. На переконання суду розмір відшкодування моральної шкоди, який визначений позивачем є достатнім для розумного задоволення його потреб і не призведе до його безпідставного збагачення за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі межах заявлених позовних вимог в розмірі 455 600 грн.
Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Таким чином, судовий збір за розгляд справи необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст 1, 3, 4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст. 1176 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , моральну шкоду завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури у розмірі 455 600 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот) грн..
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: Житомирська обласна прокуратуа, ЄДРПОУ: 02909950, місцезнаходження: вул. Святослава Ріхтера,11, м. Житомир, 10008.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, ЄДРПОУ: 4010862, місцезнаходження: майдан Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, Житомирської області.
Відповідач: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ 37567646 місцезнаходження: вул. Бастіона,6, м. Київ, 01601.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО