Справа № 273/169/24
Провадження № 2/273/403/24
21 серпня 2024 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді - Самойленко Л.М.,
за участю секретаря - Муравської М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, державний виконавець Звягельського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Харчук Наталія Григорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що у січні 2024 року йому стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження. В результаті ознайомлення з виконавчим провадженням НОМЕР_1 позивач дізнався про таке. 27.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було видано виконавчий напис №5811 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості по кредитному договору у розмірі 27188,52 грн. 09.09.2021 державним виконавцем - Харчук Н.Г. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, про що винесено відповідну постанову. Про існування будь якої заборгованості перед ТОВ"Фінансова компанія управління активами" позивачу не було відомо.
Вважає, що виконавчий напис здійснений з порушення вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», жодних договірних зобов'язань перед відповідачем не має, сума заборгованості не була безспірною, вимогу банку він не отримувала, тому без його ознайомлення з розміром боргу нотаріус не мав підстав для вчинення виконавчого напису.
Просив визнати виконавчий напис №5811 від 27.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" коштів в сумі 27188,52 гривень визнати таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 08.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12.07.2024 року відповідач подав заяву про визнання позовних вимог в порядку ст.206 ЦПК України і клопотання щодо врегулювання спору за участю судді, зокрема шляхом сплати позивачем коштів у розмірі 4893,93 гривні у визначений строк, а інша частина заборгованості буде списана. В частині стягнення витрат за сплату судового збору, з урахуванням положень ч.1 ст.142 ЦПК України не заперечив.
Позивач в свою чергу заяв щодо сплати будь-яких коштів та згоди на врегулювання спору в мировому порядку не подав. У позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Треті особи належним чином повідомлялись про розгляд справи, заперечень проти позовних вимог вказаними учасниками не подано.
Ухвалою суду від 21.08.2024 року у задоволенні клопотання директора ТОВ "Фінансова компанія управління активами" Ю.М. Кожем'яченко про врегулювання спору за участю судді у даній справі відмовлено.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір про можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за зверненням відповідача, про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі: Порядок) містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше (Постанова КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі: Перелік).
Нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Згідно з пунктом 2 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються:а)оригінал кредитного договору; б)засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №910/5413/17).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат'та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до підпунктів 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Порядку вчинення нотаріальних дій виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість; якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів; якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс викладений правовий висновок, згідно якого вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Як встановлено судом з наявних в справі доказів, 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис №5811 про стягнення з позивача як з боржника на користь ТОВ "Фінансова Компанія Управління Активами" борг в розмірі 27188,52 грн.
Разом з тим, суду не надано нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку. Відповідач позов визнає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, тому оспорений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з положеннями частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при зверненні до суду з вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, судовий збір в розмірі 1211,20 гривень не сплатив, просив покласти витрати на відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті необхідно стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, тобто 605,60 грн., інші 50 % судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 260, 263-268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, державний виконавець Звягельського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Харчук Наталія Григорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Виконавчий напис №5811, вчинений 27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості в розмірі 27188 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят вісім ) гривень 52 копійки, визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО