Справа № 946/6715/24
Провадження № 1-кс/946/2036/24
26 серпня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Відділенням № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024162150000969, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Так, 19.07.2024 до чергової частини відділення поліції № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 19.07.2024 невстановлені особи, на транспортному засобі DAF д.н.з. НОМЕР_1 , причеп д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодили майно на території порту м. Кілія ДП «Морський торговий порт Усть-Дунайськ», яке належить ТОВ «Зерновий термінал Кілія», за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, а саме було пошкоджено металеву опору стаціонарної конвеєрної лінії.
На підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2024 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з сім картою з номером телефону НОМЕР_3 , IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI2- НОМЕР_5 , що упаковано до сейф пакету НПУ INP1006658.
20.08.2024 начальник відділення № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , попередньо погодивши з прокурором окружної прокуратури, звернувся до слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2023 клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повернуто для усунення недоліків.
У клопотанні прокурор зазначає, що для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення виникла необхідність у проведені огляду мобільного телефона марки «Redmi» синього кольору з сім картою з номером телефону НОМЕР_3 , IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI2- НОМЕР_5 , а також інформації збереженої на внутрішньо вбудованих носіях з метою встановлення причетності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, встановлення можливих спільників та організаторів, які надавали вказівки стосовно вчинення кримінального правопорушення, оскільки без цих складових не можливо буде в подальшому прийняти об'єктивне рішення по кримінальному провадженню.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, якою просив розгляд справи провести за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягав.
ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується розписками про вручення судових повісток на 10 год. 30 хв. 26.08.2024 року. Заяв, клопотань до суду не надали, причини неявки не повідомили.
В силу ст. 107 КПК України технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, відділенням № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024162150000969, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Так, 19.07.2024 до чергової частини відділення поліції № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 19.07.2024 невстановлені особи, на транспортному засобі DAF д.н.з. НОМЕР_1 , причеп д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодили майно на території порту м. Кілія ДП «Морський торговий порт Усть-Дунайськ», яке належить ТОВ «Зерновий термінал Кілія», за адресою: м. Кілія, вул.Портова, 4, а саме було пошкоджено металеву опору стаціонарної конвеєрної лінії.
На підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2024 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з сім картою з номером телефону НОМЕР_3 , IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI2- НОМЕР_5 , що упаковано до сейф пакету НПУ INP1006658.
У органо досудового розслідування виникла необхідність у проведені огляду мобільного телефона марки «Redmi» синього кольору з сім картою з номером телефону НОМЕР_3 , IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI2- НОМЕР_5 , а також інформації збереженої на внутрішньо вбудованих носіях з метою встановлення причетності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, встановлення можливих спільників та організаторів, які надавали вказівки стосовно вчинення кримінального правопорушення, що ц свою чергу в подальшому може мати значення при прийняті об'єктивного рішення по даному кримінальному провадженню
Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
В свою чергу викладене також знайшло своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вказане відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, вважаю за необхідне клопотання прокурора задовольнити.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 172, 173 КПК України, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з сім-картою з номером телефону НОМЕР_3 , IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI2- НОМЕР_5 , що упаковано до сейф-пакету НПУ INP1006658.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1