Справа № 686/23090/24
Провадження № 1-кс/686/7086/24
26 серпня 2024 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завалля, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого,
у кримінальному провадженні № 12024240000001303
26.08.2024 старший слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду , незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні , вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання з підстав необґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та відсутності заявлених стороною обвинувачення ризиків.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.08.2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024240000001303 зареєстровано дане кримінальне правопорушення, правова кваліфікація - ч.1 ст. 115 КК України.
24 серпня 2024 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
25 серпня 2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме про те, що «24 серпня 2024 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 на ґрунті ревнощів вступив в словесну суперечку із раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого у ОСОБА_5 в ході даного конфлікту виник умисел на вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Надалі, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, дістав з кишені належного йому рюкзака ніж, та діючи умисно, з прикладанням сили, наніс один удар ножем в область грудної клітки зліва ОСОБА_7 , від чого останній поме на місці події через короткий проміжок часу, а ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину.».
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим представлено: протоколи огляду місця події від 24.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.08.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.08.2024.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №12024240000001303, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тобто даний злочин є особливо тяжким, а тому, опинившись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, зважаючи на можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Доходячи висновку про істотність даного ризику, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 покинув місце події та його місце знаходження було встановлено о 17 год. 15 хв. у АДРЕСА_4 , що підтверджується рапортом о/у ВКП Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області від 24.08.2024. Окрім того, згідно показань свідка ОСОБА_10 від 24.08.2024, ОСОБА_5 силою примусив і її залишити потерпілого та піти, попри намагання свідка надати допомогу ОСОБА_7 .
Враховуючи початковий етап розслідування кримінального провадження, вважаю доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на свою співмешканку ОСОБА_10 та знайомого ОСОБА_8 , яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також стороною обвинувачення доведено існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки згідно показань ОСОБА_8 , допитаного як свідка 24.08.2024, йому відомо, що ОСОБА_5 раніше бив ОСОБА_11 через ревнощі, окрім такого, він на постійній основі вживає наркотичні засоби та погрожував ножем іншій особі.
Також допитана як свідок ОСОБА_10 24.08.2024 показала, що ОСОБА_12 ревнивий та постійно влаштовує на ґрунті ревнощів скандали. З такого самого приводу вдарив кілька місяців тому спільного знайомого ОСОБА_13 .
Відомості щодо судимості ОСОБА_5 відсутні у матеріалах клопотання, однак сам підозрюваний повідомив, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання.
За таких обставин по справі приходжу до висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки у клопотанні не міститься жодного обґрунтування яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню «іншим чином», з посиланням на відповідні докази на реальність таких обставин.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що останній неодружений, осіб на утриманні не має, підозрюється у вчиненні умисного злочину, який спричинив загибель людини. У судовому засідання повідомив, що є військовослужбовцем, однак доказів, якими би підтверджувалися вказані обставини, стороною захисту не надано, а досудовим розслідуванням на даному етапі кримінального провадження не здобуто.
Однак вищезгадані обставини, які встановлені в ході судового розгляду, не спростовують доведених стороною обвинувачення та не є такими, які б давали можливість обрати більш м'який запобіжний захід.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні неможливе шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На думку слідчого судді в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід встановити в межах строку досудового розслідування, а саме по 21 жовтня 2024 року включно.
У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається, адже ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 21 жовтня 2024 року включно.
Ухвала діє по 21 жовтня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя