Ухвала
26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 2-1770/11
провадження № 61-11815 ск 24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву про самовідвід від участі у розгляді справи за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року,
1. У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 2-1770/11.
2. Московський районний суд міста Харкова ухвалою від 06 травня 2024 року відмовив у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання у справі № 2-1770/11.
3. Харківський апеляційний суд постановою від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» залишив без задоволення, ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 травня 2024 року - без змін.
4. У серпні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Укрексімбанк» на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року, у якій АТ «Укрексімбанк» просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Укрексімбанк» у справі № 2-1770/11 про поновлення строків пред'явлення до виконання виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа.
5. Автоматизованою системою документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2024 року) справа призначена для розгляду судді-доповідачеві Пророку В. В.
6. Ознайомившись з матеріалами касаційного провадження суддя Пророк В. В. заявляє про самовідвід від розгляду справи № 2-1770/11, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
7. Так позивачем в цій справі є АТ «Укрексімбанк». Водночас суддя Пророк В. В. є клієнтом АТ «Укрексімбанку», і наскільки йому відомо - єдиний серед суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
8. Оскільки наведена касаційна скарга розглядається Верховним Судом у письмовому провадженні, а тому на цій стадії не існує іншого процесуального механізму врегулювання потенційного конфлікту інтересів, вбачається необхідним заявити з зазначеного приводу самовідвід.
9. Відповідно до частини першої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
10. Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
11. Також згідно із пунктом 5 частини першої зазначеної статті ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
12. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у справі «Гаусшильдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark, заява № 10486/83 (далі - Справа Гаусшильдта), § 48).
13. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Справа Гаусшильдта, § 46).
14. Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді цієї справи та забезпечення довіри її учасників до судових рішень Верховного Суду, заява судді Пророка В. В. про самовідвід від участі у розгляді справи № 2-1770/11 підлягає задоволенню.
15. Оскільки самовідвід заявлений до вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі, на підставі частини другої статті 40 та статті 393 ЦПК України питання про задоволення заяви про самовідвід вирішується суддею-доповідачем.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,
1. Заяву Пророка В. В. про самовідвід задовольнити.
2. Відвести суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду справи № 2-1770/11 за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року.
3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі № 2-1770/11 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк