22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 565/1671/19
провадження № 61-11210ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна,
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявниці.
Верховний Суд в ухвалі від 25 червня 2024 року зазначив, що заявницею не було подано жодних матеріалів для усунення недоліків касаційної скарги, про які зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 21 травня 2024 року, що є підставою для повернення скарги.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Полюхович О. І. на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2024 року касаційну скаргу повернуто позивачці, так скарга була підписана особою, яка не має на це відповідних повноважень.
19 липня 2024 року засобами поштового зв'язкуОСОБА_1 , з пропуском строку на касаційне оскарження, подала втретє до Верховного Суду касаційну.
Подана 19 липня 2024 року касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження), оскільки право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження, а тому клопотання про поновлення строку має містити зазначення причин, що перешкодили заявнику усунути недоліки вперше поданої касаційної скарги.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернутися до суду касаційної інстанції із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, за потреби - надати відповідні докази.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Тлумачення норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з тим, додане до скарги платіжне доручення від 29 квітня 2024 року № 1323399320 не може бути зараховано за цим провадженням, оскільки сплачений судовий збір у розмірі 11 526,00 грн зарахований за провадженням № 61-6510ск24. Отже, позивачка не позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», а за повторно подану касаційну скаргу судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги за вимогу майнового характеру становить 17 800,00 грн(890 000,00 грн * 1 % * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков