20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 521/13792/22
провадження № 61-4824св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Оперативне командування «Південь» Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», про визнання дій неправомірними, скасування актів про примусове відчуження, скасування наказу, акта прийому-передачі та зобов'язання повернути майно
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2024 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - ОК «Південь» Військової частини НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) щодо примусового відчуження 13 березня 2022 року автомобіля марки «МАZDA 6 sport», 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_3 - здійсненими не в установленому законом порядку; скасувати акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13 березня 2022 року б/н, складений ОК «Південь» в особі співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ; скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07 квітня 2022 року № 313 «Про вилучення майна» в частині вилучення легкового автомобіля марки «МАZDA» VIN- НОМЕР_3 та акт прийому-передачі від 08 квітня 2022 року № 111, затверджений командиром Військової частини НОМЕР_2 ; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 зняти з обліку та повернути легковий автомобіль марки «МАZDA 6 sport», 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_3 у власність ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 04 листопада 2021 року між нею та імпортером - Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВЕЗЕМ ШИППІНГ» (далі - ТОВ «ВЕЗЕМ ШИППІНГ») був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-9834, за умовами якого за особисті кошти позивачки здійснено викуп та доставку на територію України (м. Одеса) автомобіля «МАZDA 6 sport», 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_3 .
В період очікування придбаного товару позивачку повідомлено, що автомобіль примусово відчужено на користь держави у зоні діяльності Одеської митниці. Після з'ясування обставин було виявлено, що 13 березня 2022 року командир ОК «Південь» Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 метою забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв наказ № 187 «Про примусове відчуження автомобіля».
Відчуження майна було здійснено без здійснення оцінки його вартості, без погодження з органами місцевої влади, акт про примусове відчуження або вилучення майна було підписано неуповноваженою особою.
Дії щодо примусового відчуження автомобіля не в установленому законом порядку, затверджених актом б/н від 13 березня 2022 року та похідними документами є підставами для звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 14 вересня 2023 року позов задовольнив частково. Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 зняти з обліку та повернути ОСОБА_1 легковий автомобіль марки «МАZDA 6 sport», 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_3 . В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27 вересня 2022 року.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково доведеними, оскільки відповідачі не надали належного обґрунтування необхідності вилучення спірного автомобіля для потреб держави, зокрема не зазначили про наявність характеристик, які дозволяють залучити його до виконання відповідних завдань в умовах воєнного часу, необхідності використання саме цього майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, що є необхідною умовою примусового вилучення майна відповідно до статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Відмовляючи в задоволенні іншої частини вимог позову, суд виходив з того, що обрані позивачкою способи захисту порушення прав в цій частині не є ефективними, не призводять до поновлення її прав.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_2 Міністерства оборони України задовольнив. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що акт про примусове відчуження або вилучення майна не є рішенням військового командування, який визначений позивачем відповідачем за її позовом, не є правовим актом індивідуальної дії та його скасування не призведе до відновлення порушеного права, оскільки складається з метою підтвердження події примусового відчуження або вилучення майна, за наслідками чого виникло право державної власності на майно, та є підставою для подальшої повної компенсації за примусового відчуження майна.
Щодо відсутності в акті про примусове відчуження майна від 13 березня 2022 року підпису власника майна, суд зазначив, що складання акта про примусове відчуження майна без участі особи, у якої відчужується майно, у разі її відсутності, в цьому випадку такий реквізит акта як підпис власника не обов'язковий, що передбачено частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
У зв'язку з цим апеляційний суд виходив з того, що заходи щодо примусового відчуження майна позивачки, проведені посадовими особами в порядку передбаченому чинним законодавством.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
02 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів і обставин, що мають значення для справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
У червні 2024 року Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про зупинення касаційного провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2024 року справу № 712/3525/23 (провадження № 61-15196св23) за позовом ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_4 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_4 на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду заначено, що питання повернення примусово відчуженого майна повністю врегульовано статтею 12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Правова підстава, згідно з якою спірний автомобіль був вилучений у позивачки, а саме вимоги частини п'ятої статті 41 Конституції України, Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», статті 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану», які дозволяють примусове відчуження об'єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану не відпала, вона чітко передбачена чинним законодавством та допустима в умовах воєнного стану.
Оскільки спірне майно перейшло у власність держави, відповідно до частини третьої статті 353 ЦК України та статті 23 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на момент звернення до суду із вказаним позовом правовий режим воєнного стану триває - повернення примусово відчуженого майна, відповідно до встановленого статтею 12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» порядку є неможливим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Скасування акта на підставі якого у позивачки було вилучено спірний автомобіль в умовах режиму воєнного стану, не призведе до відновлення права власності позивачки на рухоме майно, оскільки зазначений акт тільки підтверджує примусове відчуження майна, що безпосередньо вбачається із норм закону, за наслідками чого виникло право державної власності на майно, та є підставою для наступної повної компенсації за примусово відчужене майно, і не є підставою для повернення зазначеного майна колишньому власнику.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 за подібних обставин справи, дійшов протилежного висновку та витребував автомобіль у Київської обласної адміністрації на користь колишнього власника майна, у якого було вилучено транспортний засіб в умовах правового режиму воєнного стану.
Так, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду з посиланням на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», вважав, що військові адміністрації не наділені повноваженнями ухвалювати рішення (видавати наказ, розпорядження) про примусове відчуження/вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, оскільки цими повноваженнями Закон імперативно наділяє лише військове командування, до якої військові адміністрації не належать. З цих підстав суд витребував автомобіль, який був реквізований в умовах правового режиму воєнного стану.
Проте, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що за наявності законодавчого обмеження щодо можливості повернення реквізованого майна до закінчення правового режиму воєнного стану, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 дійшов помилкового висновку про можливість витребування такого автомобіля у військової адміністрації на користь колишнього власника. Правова підстава (запровадження правового режиму воєнного стану) не відпала, тому вимоги про повернення вилученого майна в умовах воєнного стану є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2024 року, яка опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень 06 серпня 2024 року справу № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24) прийнято та призначено до розгляду.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення клопотання та зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення касаційного провадження задовольнити.
Зупинити касаційне провадження у справі № 521/13792/22 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», про визнання дій неправомірними, скасування актів про примусове відчуження, скасування наказу, акта прийому-передачі та зобов'язання повернути майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов