Справа №824/41/24 Провадження №22-вк/824/46/2024
8 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р. за участю секретаря судового засідання - Василенко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі №182/2020 за позовом ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) про стягнення грошових коштів,-
17 квітня 2024 року Компанія ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C)звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020, в якій просила:
Надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020 за позовом Lionel Air S.A.C (Республіка Перу) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) про стягнення грошових коштів.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у складі арбітрів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі № 182/2020, яким вирішено:
«Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36) на користь LIONEL AIR S.А.С. (номер реєстраційного запису юридичної особи: 13397935, місцезнаходження юридичної особи: Republic of Peru, Lima, Miraflores, Calle Contralmirante Villar 542) 3 831 165,69 долара США - основного боргу, 33 039,26 долара США - трьох процентів річних, нарахованих станом на 8 жовтня 2020 року, та, крім того, 56 269,31 долара США на відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням юридичного супроводу справи, 33 543,92 долара США на відшкодування витрат з арбітражного збору, а всього 3 954 018,18 долара США (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімнадцять доларів США та 18 центів), а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму основного боргу кожного дня, починаючи з 9 жовтня 2020 року, до моменту сплати суми основного боргу в повному обсязі».
Заяву обґрунтовано тим, що 20 квітня 2021 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України у місті Києві (Україна) у складі арбітрів Захарченко Тетяни Геннадіївни (голова), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - «Арбітражний суд») ухвалив рішення у справі № 182/2020 за позовом Lionel Air S.A.C (Республіка Перу) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) про стягнення грошових коштів (далі - «Арбітражне рішення»).
Вказує, що відповідно до Розділу XI «Резолютивна частина» Арбітражного рішення, за результатами арбітражного розгляду справи № 182/2020, Арбітражний суд одноголосно вирішив: «Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на користь LIONEL AIR S.А.С. 3 831 165,69 долара США - основного боргу, 33 039,26 долара США - трьох процентів річних, нарахованих станом на 08 жовтня 2020 року, та, крім того, 56 269,31 долара США на відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням юридичного супроводу справи, 33 543,92 долара США на відшкодування витрат з арбітражного збору, а всього 3 954 018,18 долара США, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму основного боргу кожного дня, починаючи з 9 жовтня 2020 року, до моменту сплати суми основного боргу в повному обсязі».
Зазначає, що листом від 27 квітня 2021 року стягувач звернувся до боржника з вимогою добровільно виконати арбітражне рішення шляхом сплати на банківський рахунок стягувача присуджених сум, з урахуванням нарахованих відсотків, протягом 14 днів з моменту отримання листа. Лист стягувача від 27 квітня 2021 року був надісланий боржникові кур'єрською службою доставки DHL Express за авіа накладною № 7544286466 28 квітня 2021 року і отриманий боржником 5 травня 2021 року.
Зазначає, що боржник на вимогу стягувача арбітражне рішення добровільно не виконав, тому стягувач звертається до суду із цією заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу згідно із частиною 1 статті 474 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
21 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» проти заяви ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C), в яких вказувало, що надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020 перешкоджатиме діяльності боржника як спеціально створеного та уповноваженого державного підприємства, яке є невід'ємною складовою частиною оборонно-промислового комплексу України, спрямованій на імпортні закупівлі життєво необхідних товарів оборонного призначення для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань Сил безпеки й оборони України, та, як наслідок, призведе до завдання шкоди обороноздатності та національній безпеці України, тобто порушить публічний порядок України.
Вказує, що всупереч вимогам ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, та вимогам ч. 8 ст. 95 та ч. 1 ст. 183 ЦПК України заявником не додано до заяви від 16 квітня 2024 року належним чином легалізований або апостильований документ, що був би доказом правосуб'єктності заявника - ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C), а тому заява ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) від 16 квітня 2024 року про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ, Україна) від 20.04.2021 у справі № 182/2020 підлягає поверненню заявнику без розгляду.
А у разі якщо суд не знайде підстав для повернення без розгляду заяви LIONEL AIR S.A.C. від 16.04.2024 просило відмовити у наданні дозволу на
виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.04.2021 у справі № 182/2020.
25 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення LIONEL AIR S.A.C. у відповідь на заперечення ДК «Укрспецекспорт» від 10 червня 2024 року, в яких зазначало, що у п. 35 заяви від 16 квітня 2024 року , витяг від 8 квітня 2024 року з облікової картки платника податків відносно стягувача станом на 8 квітня 2024 сформовано з офіційної електронної бази Національного управління митної та податкової адміністрації Республіки Перу (SUNAT - Superintendencia Nacional de Aduanas y de Administracion Tributaria). Витяг є паперовою формою відображення відомостей, які містяться в електронній базі SUNAT. Витяг був роздрукований посадовою особою SUNAT за допомогою програмного забезпечення SUNAT із проставленням власного підпису та печатки SUNAT для подальшого проставлення апостиля. Як вбачається із кожного апостилю, Міністерство закордонних справ Республіки Перу засвідчило Витяг як «офіційний документ», що «[п]ідписаний … Леслі Солансе Рамос Соліс», «який діє як: Державний нотаріус», та «[м]істить печатку/штамп: СУНАТ».
2 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».
7 серпня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».
Відповідно до ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЗУ "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
За ч.1 ст. 82 ЗУ "Про міжнародне приватне право" визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Згідно зі ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Уразі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 (Нью-Йорк) (далі-Конвенція), яка набрала чинності для України з 08.01.1961.
Нью-Йоркська Конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.
За статтею 4 Конвенції для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: а) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською уста новою.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу IX ЦІІК України "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу".
Відповідно до ч. 1 ст. 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За положеннями ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11 січня 2016 року компанія Lionel Air S.A.C (Республіка Перу) далі - «Стягувач») та Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) (далі - «Боржник») уклали агентський договір № USE-20.1-1-DK-16 від 11 січня 2016 року (далі - «Агентський договір»), у пунктах 7.2 та 7.3 якого міститься арбітражне застереження (далі - «Арбітражна угода») наступного змісту: «7.2. Всі спори, що виникають між Сторонами і пов'язані з цим Договором та Додатковими договорами, їх укладенням, тлумаченням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору та Додаткових договорів, вирішуються шляхом дружніх переговорів між Сторонами. 7.3. Якщо спір Сторін неможливо вирішити шляхом переговорів, він передається на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ, Україна) відповідно до Регламенту вказаного арбітражного суду. Місце арбітражного розгляду - м. Київ, Україна».
У відповідності до умов Агентського договору, ДК «Укрспецекспорт» уповноважила компанію Lionel Air S.A.C на вчинення від імені та за рахунок ДК «Укрспецекспорт» визначених договором дій, що є предметом такого договору, а саме надання компанією Lionel Air S.A.C Державній компанії «Укрспецекспорт» оплатних послуг із сприяння в укладенні між ДК «Укрспецекспорт» та іноземними покупцями чи замовниками контрактів про експорт товарів, робіт і послуг військового призначення та подвійного використання на території іноземних держав, а також послуг із сприяння виконанню контрактів з іноземними замовниками.
Внаслідок невиконання ДК «Укрспецекспорт» перед Lionel Air S.A.C взятих на себе зобов'язань за Агентським договором з оплати агентської винагороди між сторонами виник спір, що стало підставою для звернення компанією Lionel Air S.A.C до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовними вимогами до ДК «Укрспецекспорт» за Агентським договором про стягнення заборгованості.
20 квітня 2021 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово- промисловій палаті України у місті Києві (Україна) у складі арбітрів Захарченко Тетяни Геннадіївни (голова), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - «Арбітражний суд») виніс рішення у справі № 182/2020 за позовом Lionel Air S.A.C (Республіка Перу) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) про стягнення грошових коштів.
Відповідно до Розділу XI «Резолютивна частина» Арбітражного рішення, за результатами арбітражного розгляду справи № 182/2020, Арбітражний суд одноголосно вирішив: «Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (ідентифікаційний номер: 21655998; місцезнаходження: Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36) на користь LIONEL AIR S.А.С. (номер реєстраційного запису юридичної особи: 13397935, місцезнаходження юридичної особи: Republic of Peru, Lima, Miraflores, Calle Contralmirante Villar 542) 3 831 165,69 долара США - основного боргу, 33 039,26 долара США - трьох процентів річних, нарахованих станом на 08 жовтня 2020 року, та, крім того, 56 269,31 долара США на відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням юридичного супроводу справи, 33 543,92 долара США долара США на відшкодування витрат з арбітражного збору, а всього 3 954 018,18 долара США (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімнадцять доларів США та 18 центів), а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму основного боргу кожного дня, починаючи з 9 жовтня 2020 року, до моменту сплати суми основного боргу в повному обсязі».
Згідно зі статтею 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України від 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що:
a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або
b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або
c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або
d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або
е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався.
У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона надасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача (правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі № 6-39цс14).
Боржником не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви Компанії ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C)відповідно до вимог вищезазначених норм.
Судом встановлено, що Компанія ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) звернулась до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020 в межах встановленого законом строку, і заявником до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим ст. 476 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Згідно з положеннями ч. 4, 5 статті 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, суд вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який (яка) здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого (якої) можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
За ч. 6 статті 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 15 травня 2018 року у справі №759/16206/14-ц викладено правовий висновок щодо повноважень виконавця нараховувати відсотки на визначену чинним рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму відшкодування збитків.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу у цій справі не містить двозначності стосовно того, в якому розмірі боржники мають сплатити відсотки на користь стягувача, а проведення виконавцем розрахунку відсотків не є втручанням у відносини, врегульовані в арбітражному застереженні, та не може вважатися виходом за межі повноважень і порушенням публічного порядку.
Судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020, то подана заява Компанії ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.А.С.) підлягає до задоволення.
Відповідно, слід визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року та видати виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 351, 352, 474, 477, 479 ЦПК України, суд, -
Заяву ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі №182/2020 за позовом ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се. (LIONEL AIR S.A.C) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Україна) про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі №182/2020.
Видати виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 квітня 2021 року у справі №182/2020, яким:
«Стягнути з Державної компан ії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36) на користь LIONEL AIR S.A.C (ЛІОНЕЛЬ АІР Ес.А.Се.) (номер реєстраційного запису юридичної особи: 13397935, місцезнаходження юридичної особи: Republic of Peru, Lima, Miraflores, Calle Contralmirante Villar 542) 3 831 165,69 долара США - основного боргу, 33 039,26 долара США - трьох процентів річних, нарахованих станом на 08 жовтня 2020 року, та, крім того, 56 269,31 долара США на відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням юридичного супроводу справи, 33 543,92 долара США долара США на відшкодування витрат з арбітражного збору, а всього 3 954 018,18 долара США (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімнадцять доларів США та 18 центів), а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму основного боргу кожного дня, починаючи з 09 жовтня 2020 року, до моменту сплати суми основного боргу в повному обсязі».
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 16 серпня 2024 року.
Суддя Д.Р. Гаращенко