26 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/9872/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.06.2024 №974260186595 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-V ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.06.2024;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-V ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем 2, у встановлений судом строк, подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що заява позивача стосувалася призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена їй в 2013 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як наслідок, при обчисленні пенсії не може бути застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останні просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач з 18.10.2013 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком. Зазначає, що позивач просить перевести на той самий вид пенсії в межах статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 немає.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
З 18.10.2013 позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п.6 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується сторонами.
17.06.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Розгляд заяви було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до принципу екстериторіальності.
За результатом розгляду заяви відповідачем 2 було прийнято рішення №974260186595 від 21.06.2024, яким позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки останній вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 18.10.2013.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону України №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених норм слідує, що переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії можливе лише у випадку зміни виду пенсії (пенсія за вислугу років та пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
Як встановлено судом, позивач з 18.10.2013 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058- ІV за Списком №1.
Поряд з цим, позивач після досягнення 60 років виявила бажання на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021 - 2023 роки.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суд. Зокрема, у постанові від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 Верховний Суд, виснував наступне:
« у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2007 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-ІV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.»
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року справа № 334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17, від 30 листопада 2023 року у справі № 580/3792/23а також підтримана у постанові від 18 червня 2024 року у справа №280/4122/23.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах № 495/620/17, № 211/1898/17, № 504/503/17, №127/16610/17, які не є релевантними до спірних правовідносин.
Так, у вищезазначених справах первісно позивачам пенсія була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугою років та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а позивачі виявляли бажання отримувати пенсію на умовах Закону № 1058-ІV, або особа зверталась вперше за призначенням пенсії за віком за нормами Закону № 1058-ІV, натомість, як вже було встановлено в межах розгляду цієї справи, позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-ХІІ, а потім подано заяву про призначення пенсії за віком за нормами Закону №1058-ІV, тобто заява стосувалась призначення того самого виду пенсії.
Стосовно посилань позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 23 жовтня 2020 року у справі № 528/196/17, від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, суд відмічає, що застосуванню до цих правовідносин підлягає саме останній висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 18 червня 2024 року у справа №280/4122/23.
Крім того, посилання позивача у позові на практику судів апеляційної інстанції суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки заява позивача від 17.06.2024 фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2013 році, то вона не може бути призначена повторно відповідно до Закону №1058-ІV з урахуванням положень статті 40 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.06.2024 відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно, розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 26 серпня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36000, код ЄДРПОУ 13967927).
Суддя Олена ЛУКАШОВА