22 серпня 2024 року справа № 580/5497/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 27479,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі самостійно задекларованих зобов'язань у відповідача виник узгоджений податковий борг, який у добровільному порядку не сплачений. Тому просить стягнути вказану заборгованість.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрите провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені), 27.06.2024 постановлено ухвалу про перехід із спрощеного до загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 22.08.2024.
Ухвалою від 22.08.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
06.08.2024 позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, відповідач у підготовче судове засідання не прибув про причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Поштові відправлення №0600270734020, 0600274845616 (ухвала про відкритті провадження, ухвала про перехід із спрощеного провадження до загального) не вручені адресату, причина повернення - за закінченням терміну зберігання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Відповідно до статті 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Кодекс №2755) податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.01.2012 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 27479,67 грн, по єдиному податку з фізичних осіб, що виник згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.12.2013 №1323135100679 по строку сплати 20.04.2021-20.12.2021 з щомісячним платежем 1200 по строку сплати 20.01.2022-20.03.2022 із платежем 1340 грн, по строку сплати 20.01.2024-20.04.2024 із платежем 1420 грн на загальну суму 28420 грн з урахуванням сплати у сумі 1031,89 грн.
П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).
Абз.1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що вищевказані грошові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем, є його податковим боргом.
З урахуванням викладеного згідно з підставами позову податковий борг відповідача становить 27479,67 грн.
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми Ф від 18.02.2020 №2102-54 у сумі 3887,48 грн, станом на 17.02.2020.
Податкова вимога була направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Невручення поштового відправлення відбулось у зв'язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, а саме відправлення було повернуто податковому органу за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до положень пункту 42.2 статті 42 Податкового Кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 1, 3 пункту 6 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017за № 902/30770, чинним на дату направлення податкової вимоги, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, в силу положень податкового законодавства, податкова вимога вважається врученою відповідачеві у день, зазначений поштою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Станом на дату розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази оскарження податкової вимоги від 18.02.2020 №2102-54, а також сплати відповідачем існуючої суми податкового боргу.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Тому, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.
П.95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.1. ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 27479,67 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг в сумі 27479 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн 67 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА