про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2024 року справа № 580/8437/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/8437/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (вул. Гоголя 240, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 20001740) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку, постановив ухвалу.
23.08.2024 вх. №40367/23 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо необхідності проведення з ОСОБА_1 своєчасного повного фактичного розрахунку під час звільнення з війської служби щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки за період з 25.11.2022 до 31.07.2024 розрахунку під час звільнення з війської служби щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення за 181 календарний день у сумі 119469.05 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов поданий у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на частину 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті обраного способу захисту за ст. 5 КАС України. У додатках до позовної заяви відсутнє звернення/заява/клопотання позивача до відповідача про здійснення своєчасного повного фактичного розрахунку під час звільнення з війської служби щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах - ВП ВС у справі № 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позивачеві за відсутності звернення до відповідача варто обґрунтувати обраний ним передчасний спосіб правового захисту про стягнення ненарахованої суми з огляду на зміст п. 6. ч. 1 ст. 5 КАС України: у разі прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини допускається стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Доказів невиплати (розрахункові листи, розрахунки деструктивних відхилень) з вини роботодавця належних позивачеві сум у строки визначені статтею 116 КЗпП України до суду не надано.
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 44, 45, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті ч.2 ст.2 КАС України за відсутності у додатках до адміністративного позову відповідного звернення позивача до відповідача; редакції позову з обгрунтуванням обраного способу захисту з огляду на зміст п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України щодо стягнення у контексті надання доказів невиплати (розрахункові листи, розрахунки деструктивних відхилень) з вини роботодавця належних (нарахованих) коштів; надати копію заяви (звернення) позивача до відповідача про поновлення порукшеного права/вчинення дій.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА