Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 серпня 2024 року справа №520/4515/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши у письмовому провадженні заяву Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про роз'яснення судового рішення і додані до неї документи у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/4515/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №520/4515/22 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вулиця Чернишевська, будинок 51, місто Харків, Харківська область, 61002, код ЄДРПОУ: 03195697) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволень частково.
Від представника Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат засобами електронного зв'язку надійшла заява про роз'яснення судового рішення у даній справі, в якій обласний центр просить роз'яснити порядок виконання рішення суду у даній справі. Вказує на те, що існує декілька рішень Харківського окружного адміністративного суду (у справі №520/7760/2020 та у даній справі), які набрали законної сили за тим самим предметом та з однакових підстав, проте з різними відповідачами. На переконання відповідача, саме відповідач у справі №520/7760/2020 мав можливість вжити заходів щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд раніше визначеному складу суду, а саме - судді ОСОБА_2 .
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, заява також підлягає розгляду у тому ж порядку.
Дослідивши доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, у чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 у справі №21-6440іп15, від 12.07.2017 у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.
Судом встановлено, що позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми;
- стягнути з відповідача на користь позивача доплату до щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у сумі 6800,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №520/4515/22 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: 03195697) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд зауважує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №520/4515/22 не оскаржувалося учасниками справи та набрало законної сили - 13.12.2022.
Проаналізувавши рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №520/4515/22 у взаємозв'язку з мотивами поданої відповідачем заяви про її роз'яснення, суд дійшов висновку, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цього рішення суду, а стосуються насамперед незгоди позивача з результатом його виконання. Крім того, суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість зводиться до необхідності вказати Обласному центру, які дії необхідно вжити задля повного вирішення питань, що пов'язані з даним судовим спором з метою поновлення прав позивача, шляхом розгляду та дослідження етапів, пов'язаних з внутрішньою організацією роботи обласного центру.
На цій підставі суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16, від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Враховуючи імперативні положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
- заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
- судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
- заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, згідно з висновками, що сформульованими у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Фактично відповідач незгоден з прийнятим у справі рішенням, що є підставою для його оскарження до суду апеляційної інстанції, а не для роз'яснення.
Наведене свідчить про те, що заявник розуміє зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справи №520/4515/22 та фактично просить роз'яснити не зміст рішення, а порядок його виконання, що не є компетенцією суду у розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, у заяві про роз'яснення судового рішення заявником взагалі не вказано, що саме є незрозумілим йому у тексті рішення суду.
Таким чином, з урахуванням зазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про роз'яснення судового рішення у справі №520/4515/22 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА