Справа № 500/3835/24
26 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, у частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду її роботи в колгоспі "Перемога" на посаді вихователя дитячого садка;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Перемога" із 21.11.1983 по 19.10.1985, із 14.09.1990 по 12.09.1994 та здійснити перерахунок її пенсії за віком із дати призначення - 17.03.2024 із врахування проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.03.2024 позивачці призначено пенсію за віком згідно з ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В середині червня 2024 року позивачка отримала від відповідача письмову відповідь за №5256-4988/С-02/8-1900/24 від 03.06.2024 із розпорядженнями про призначення та до призначення пенсійних виплат із яких їх стало відомо, що відповідач власним рішенням №192550008789 від 03.06.2024 збільшив її страховий стаж на три місяці та провів до призначення пенсійних виплат при цьому розрахунок страхового стажу відповідач здійснив не по записах у трудовій книжці, а по архівній довідці від 14.09.2023 і при цьому не зарахував спірні періоди роботи в колгоспі "Перемога" із тих мотивів, що у архівній довідці є посилання на дівоче прізвище позивачки, а також мають місце скорочення її ініціалів, що не відповідає паспортним даним позивачки.
Ухвалою судді від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.07.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час призначення позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не зараховано період роботи з 1983 року по 1994 рік в колгоспі "Перемога", оскільки в архівній довідці від 14.09.2023 №121 за період роботи з 1983 по 1985 значиться " ОСОБА_2 ", за період 1987 року, 1990 року та 1992 року - " ОСОБА_1 " та за період 1989 року, 1991 року, 1993 року та 1994 року - " ОСОБА_1 ", що не відповідає паспортним даним " ОСОБА_1 ".
Зазначає, що вищевказаний період роботи був частково зарахований до страхового стажу позивачки на підставі свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , а саме з 20.09.1985 по 13.09.1990.
Тому, на переконання відповідача, на даний час у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи в колгоспі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " із 21.11.1983 по 19.10.1985, із 14.09.1990 по 12.09.1994 року.
Крім того зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не приймалось рішення про відмову позивачці у перерахунку пенсії, оскільки позивачка подала заяву до Головного управління в порядку звернень громадян.
04.07.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Представлена позивачкою трудова книжка серії НОМЕР_3 від 30.11.1994 містить всю інформацію про трудову діяльність у тому числі й про спірні періоди роботи, а тому загальний страховий стаж позивачки має обраховуватись саме за записами трудової книжки.
Зазначено, що відповідно до чинного трудового та пенсійного законодавства, підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання формальних вимог при заповненні архівних довідок та інших документах, а тому недоліки записів у архівних довідках, не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у довідці.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17 березня 2024 призначено пенсію за віком за ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому позивачці стало відомо, що до її страхового стажу не зараховано періоди з 21.11.1983 по 19.10.1985, і з 14.09.1990 по 12.09.1994, у зв'язку із чим вона звернулася до відповідача із заявою щодо надання роз'яснення.
Листом від 30.04.2024 відповідач повідомив позивача про те, що за документами, наявними у пенсійній справі, страховий стаж обчислений по 31.12.2023 та становить 35 років 00 місяців 04 дні.
Вказав, що при обчисленні страхового стажу не зараховано період роботи з 1983 року по 1994 рік в колгоспі "Перемога", оскільки в архівній довідці від 14.09.2023 №121 за період роботи з 1983 по 1985 значиться " ОСОБА_2 ", за період 1987 року, 1990 року та 1992 року - " ОСОБА_1 " та за період 1989 року, 1991 року, 1993 року та 1994 року - " ОСОБА_1 ", що не відповідає паспортним даним " ОСОБА_1 ".
Також зазначив, що вищевказаний період роботи був частково зарахований до страхового стажу позивачки на підставі свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , а саме з 20.09.1985 по 13.09.1990.
В подальшому позивач повторно звернулася до відповідача із заявою від 14.05.2024 щодо перерахунку її стажу.
Листом від 03.06.2024 відповідач надав позивачу аналогічну інформацію, що і в листі від 30.04.2024, крім того вказав, що заяви від 10.04.2024 та 14.05.2024 розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу спірних періодів, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Згідно записів №1-2 трудової книжки позивачки серії НОМЕР_3 , вона з 21.11.1983 по 12.09.1994 працювала в колгоспі "Перемога".
Вказані записи є чіткими, не містять виправлень та засвідчені підписом посадових осіб та відбитками печатки.
З метою підтвердження спірного періоду своєї трудової діяльності позивач надала відповідачу архівну довідку-виписку Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Васильковецької сільської ради" від 14.09.2023 №121 видану на підставі книги обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу "Перемога" с.Васильківці Гусятинського району за 1983-1985, 1987, 1989-1994.
У вказаній довідці прізвище, ім'я та по батькові позивачки зазначено:
" ОСОБА_2 " (так в документах за 1983, 1984, 1985 роки);
" ОСОБА_1 " (так в документах за 1987, 1990, 1992 роки);
" ОСОБА_1 " (так в документах за 1989, 1991, 1993, 1994 роки).
Тому, оскільки такі відомості не відповідають паспортним даним позивачки, то із спірного періоду роботи позивачки з 21.11.1983 по 12.09.1994 працювала в колгоспі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до її страхового стажу зараховано період з 20.09.1985 по 13.09.1990 на підставі свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 .
Оцінюючи існуючу невідповідність написання даних позивачки в архівній довідці та паспортних даних, суд зауважує, що вказана довідка видана саме на ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 ) ОСОБА_5 , про що в ній безпосередньо зазначено.
Крім того, суд вважає надмірним формалізмом не зарахування спірного періоду до загального страхового стажу позивачки, з тих підстав, що в ній зазначено дівоче прізвище та скорочено її по батькові.
Отже, незважаючи на те, що по батькові позивача у вказаній довідці вказано скорочено та вказано дівоче прізвище, відсутні підстави вважати, що вона не відповідає паспортним даним позивачки, та дійти висновку про те, що довідка видана не стосовно позивачки.
Крім цього, вказані періоди співпадають з відомостями трудової книжки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки архівній довідці позивача та протиправно відмовив у зарахуванні позивачу страхового стажу роботи на підставі відомостей трудової книжки та вищезазначеної архівної довідки.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди трудової діяльності з 21.11.1983 по 19.10.1985, із 14.09.1990 по 12.09.1994 в колгоспі Перемога підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід врахувати до страхового стажу позивачки.
Щодо дати з якої слід здійснити перерахунок із врахуванням спірного періоду роботи, то суд зауважує, що позивач мала право на його зарахування з дня призначення пенсії, і оскільки остання звернулася до суду, із відповідним позовом, в межах шестимісячного строку звернення, то вказаний перерахунок слід здійснити з 17.03.2024.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21.11.1983 по 19.10.1985, із 14.09.1990 по 12.09.1994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21.11.1983 по 19.10.1985, із 14.09.1990 по 12.09.1994 та здійснити перерахунок пенсії з 17.03.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 серпня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.