26 серпня 2024 року Справа № 480/5475/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5475/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №184250011488 від 12.06.2024р., про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за списком №1.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 02.01.1997р. по 29.12.1999р. (01 рік 11 місяців 09 днів), зазначений в Довідці №24/10 виданій ВАТ “АК “Свема” 02.05.2024р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку) з дня подання заяви про призначення пенсії 06.06.2024 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.06.2024 року досягнув віку 54 роки, а тому з урахуванням набутого стажу роботи на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, позивач вважав, що набув право на пенсію за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку). У зв'язку із цим, 05.06.2024 року звернувся до регіонального відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №1).
За результатом розгляду заяви, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 12.06.2024 року було прийнято рішення № 184250011488 про відмову в призначенні пенсії, яка мотивована тим, що в розумінні положень статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у заявника відсутній необхідний пільговий стаж роботи.
За підрахунками відповідача загальний стаж роботи (страховий стаж) становить 41 рік 06 місяців 12 днів, пільговий стаж (за списком №1) - 05 років 00 місяців 21 день.
Відповідачем не був зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №1 період з 02.01.1997р. по 29.12.1999р., зазначений в довідці №24/10 від 02.05.2024р., що видана ВАТ АК “Свема”, оскільки пільговий період вказаний в довідці (01 рік 11 місяців 09 днів) потребує перевірці первинними документами.
Вважаючи, що дії по відмові в призначенні пенсії за віком (зі зменшенням пенсійного віку) є протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), до участі у справі у якості співвідповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 25.06.2024 (а.с. 17, 18).
12.08.2024 ГУ ПФУ в Рівненській області подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування відзиву зазначив, що 05.06.2024 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача і долучені до заяви документи, та прийнято рішення від 12.06.2024 № 184250011488 про відмову у призначенні пенсії на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вік позивача 53 роки 11 місяців 6 днів.
Страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 41 рік 6 місяців 12 днів. Пільговий стаж роботи становить 5 років 21 день.
Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Основними підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім:
1. Наявність професії та виробництва в Списках.
2. Надання уточнюючої довідки з необхідними реквізитами, що повинна відповідати первинним документам, як підтвердження того, що особа була зайнята в шкідливих умовах праці та підприємство буде відшкодовувати витрати пільгових пенсій органам Пенсійного фонду.
3. Підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (витяги з наказів).
4. Робота працівника в шкідливих умовах праці не менше 80% його трудового часу (п. 2 Порядку застосування Списків).
Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відтак, обов'язковою умовою для зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1 є документальне підтвердження умов праці, яке полягає у поданні до органу Пенсійного фонду виписок з наказів про атестацію робочого місця та уточнюючих довідок про період роботи та умови праці.
Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Результати перевірки враховуються при прийнятті рішення щодо призначення (перерахунку) пенсії.
До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 02.01.1997 по 29.12.1999 згідно з пільговою довідкою від 02.05.2024 №24/10, виданою ВАТ АК “Свема”, оскільки кількість відпрацьованих робочих днів з урахуванням відпусток (1 рік 5 місяців 21 день) при 5-денному робочому тижні (зазначено на підставі журналу обліку робочого часу) не відповідає підсумку пільгового стажу, зазначеного у довідці (1 рік 11 місяців 9 днів). Довідка потребує перевірки первинних документів.
Постановою від 07.02.2023 боржника ВАТ “Акціонерна компанія “Свема” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Закорка В.В.
Згідно з актом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.05.2024 №1800-1003-09/7 підтверджується відсутність керівних органів господарювання за місцем реєстрації, а саме за місцем реєстрації суб'єкта знаходиться триповерхова будівля, двері якої зачинені на замок.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято правомірне рішення від 12.06.2024 №184250011488 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач зазначає, наступне.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межівизначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, питання щодо призначення та виплати пенсії, віднесено виключно до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та не входить до компетенції суду.
Виходячи із аналізу положень адміністративно - процесуального судочинства, суд першої інстанції при вирішенні спору повинен беззаперечно врахувати чи рішення суб'єктів владних повноважень приймалось у тому числі на підставі нормативно- правових актів, які були чинними на момент вчинення окремої процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
У встановлений судом строк ГУ ПФУ в Сумській області відзивів на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 05.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до регіонального відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №1) (а.с. 7).
12.06.2024 за результатом розгляду заяви за принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 184250011488 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 8).
У рішенні пенсійного органу також зазначено, що вік заявника 53 роки 11 місяців 6 днів.
Страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 41 рік 6 місяців 12 днів.
Пільговий стаж роботи становить 5 років 21 день.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До страхового стажу роботи не зараховано:
- період роботи в колгоспі за 1988 р., оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум трудової участі, відпрацьовані трудодні та довідка про реорганізацію колгоспу;
До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 02.01.1997 по 29.12.1999 згідно з пільговою довідкою від 02.05.2024 №24/10, оскільки кількість відпрацьованих робочих днів з урахуванням відпусток при 5-денному робочому тижні (зазначено на підставі журналу обліку робочого часу) не відповідає підсумку пільгового стажу, зазначеного у довідці (1 рік 11 місяців 9 днів). Довідка потребує перевірки первинних документів.
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, звернувшись до суду, позивач просить зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.01.1997 по 29.12.1999 на Шосткинському виробничому об'єднанні «Свема» на посаді «кислотравник-вінілпластик».
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, в період з 01.07.1996 по 29.12.1999 ОСОБА_1 працював на посаді кислотравника - вінілпластика дільниці виготовлення осеїну відділення виготовлення та преципітату виробництва фотографічних желатин (а.с.11).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 02.05.2024 №24/10, виданої ВАТ «АК «Свема», підтверджено зайнятість позивача повний робочий день за професією, що передбачена Списком №1 за вказаний період, а саме за період роботи з 01.01.1997 по 29.12.1999 на посаді «кислотравник-вінілпластик».
Разом з тим, відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу позивача період роботи з 01.01.1997 по 29.12.1999, Пенсійний орган посилається на те, що оскільки кількість відпрацьованих робочих днів з урахуванням відпусток при 5-денному робочому тижні (зазначено на підставі журналу обліку робочого часу) не відповідає підсумку пільгового стажу, зазначеного у довідці (1 рік 11 місяців 9 днів). Довідка потребує перевірки первинних документів.
Суд відмічає, що згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тобто, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства, в якому працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи, зокрема довідки про уточнюючий характер роботи.
Отже, відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів роботи позивача до пільгового стажу пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права.
При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим та протиправним не зарахування відповідачем періоду роботи позивача за Списком №1 з 02.01.1997 по 29.12.1999 на Шосткинському виробничому об'єднанні «Свема» на посаді «кислотравником-вінілпластик»., оскільки дослідженими судом вищевказаними доказами підтверджується виконання позивачем робіт, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на викладене, чуд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №184250011488 від 12.06.2024р., та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 02.01.1997р. по 29.12.1999р. є обґрунтованими, підтверджується належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку) з дня подання заяви про призначення пенсії 06.06.2024 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, суд зазначає наступне.
Статтями 80-85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії.
Наведені механізми згадані законодавцем і у приписах ст.ст.44-47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі за текстом - Порядок №22-1).
Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, суд доходить висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб'єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня отримання їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2024 про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 5).
Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 184250011488 від 12.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 02.01.1997р. по 29.12.1999р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05 червня 2024 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук