23 серпня 2024 року м. РівнеСправа №460/22860/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із 91% сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію, виходячи із 91% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 26.05.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", виходячи з 91% відповідного грошового забезпечення згідно з п. «а» та п. «в» ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, а саме: 86% - за вислугу років; 5% як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2. Разом з тим, згідно з розрахунком станом на 01.01.2008 основний розмір пенсії позивача складає 86% від сум грошового забезпечення. Основний розмір пенсії виплачується з відповідного відсотку від грошового забезпечення позивачу і по сьогоднішній день. В травні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи із 91% сум грошового забезпечення. Проте, відповідач покликаючись до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців” відмовив у здійсненні такого перерахунку. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують гарантоване державою право на пенсію.
Ухвалою від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що з 18.09.1992 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (діяв на момент виходу на пенсію позивача) із врахуванням 32 роки вислуги, що становить 91% грошового забезпечення (з них 86% за вислугу років та 5% як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС що відноситься до 2 категорії). З 01.01.2007 функції з призначення та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян від силових структур передані до органів Пенсійного фонду України. З 29.04.2006 Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців” внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими виключено положення щодо збільшення розміру пенсій за вислугою років особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01.01.2008, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, 3, 4, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 , 1956 року народження, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсії за вислугу років на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб".
Згідно з протоколом від 02.04.2007 пенсія ОСОБА_1 призначена з 18.09.1992 за вислугою років в розмірі 91% відповідних сум грошового забезпечення.
18.03.2008 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення 86% з 01.01.2008.
В травні 2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із 91% відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 29.06.2023 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії в зазначеному розмірі. Зазначило, що величина розміру його пенсії за вислугу років за пенсійною справою на день призначення пенсії становила 91% (50% за вислугою 20 років + 36% (12 років х 3% за кожен рік служби понад 20 років) + 5% як особі, віднесеної до 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС). Однак, з 29.04.2006 Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців” внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсій за вислугою років. У зв'язку з прийняттям цієї норми раніше призначені пенсії не перераховувалися. Проте, при призначенні пенсій після 29.04.2006, особам із числа вищезазначених категорій, збільшення розмірів пенсій не проводилося. Відповідно розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” склав 86% відповідних сум грошового забезпечення. Відтак, з 01.01.2008 вказана величина встановлена як 86% відповідних сум грошового забезпечення і підстав для збільшення її розміру немає, оскільки пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з п. “а” ст. 12 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній до 29.04.2006) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок раніше призначених пенсій регламентований статтею 63 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача - з 01.01.2008), відповідно до частин першої-третьої якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), згідно з пунктами 2 та 3 якого (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії - 18.03.2008), на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 4 Порядку №45 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії - 18.03.2008) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 Закону №2262-XII, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Матеріалами судової справи підтверджено, що позивачу пенсія була призначена з 18.09.1992, її розмір станом на 02.04.2007 складав 91% відповідного грошового забезпечення, з яких: 86% - за вислугою 32 років; 5% - як особі, віднесеної до 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Обставини щодо призначення позивачу пенсії в розмірі 91% грошового забезпечення відповідають обставинам справи та сторонами не заперечуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній до 29.04.2006, максимальний її розмір був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 2, - 95%.
У подальшому стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців” від 04.04.2006 №3591-ІV до пункту “в” частини першої статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, відповідно до яких особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” (пункт “в” статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Тобто, нова редакція пункту “в” статті 13 Закону №2262-XII не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби на 5% та 10%.
Однак, суд підкреслює, що відповідно до буквального змісту частини першої статті 13 цього Закону, в ній визначені розміри пенсії за вислугу років, які призначаються, та відсутні застереження щодо застосування цих розмірів стосовно вже призначених пенсій за вислугу років.
Разом з тим, судом встановлено, що з 01.01.2008 ГУ ПФУ в Рівненській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням нової редакції статті 13 Закону №2262-XII.
Водночас, суд зазначає, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст. 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала.
Слід зауважити, що статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини першої статті 13 Закону №2262-XII щодо відсутності 5% та 10% збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленої у рішеннях Конституційного Суду України позиції, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Тобто, застосування до правовідносин, які виникли при встановленні позивачу відсоткового значення розміру грошового забезпечення для призначення пенсії у 1992 році, положень закону в редакції, чинній після 2006 року, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.
При цьому, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), та Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.03.2020 у справі №804/175/1638/18 (262СП/804/3953/18) (провадження №К/9901/22273/19), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Крім того, про те, що у зв'язку з виключенням положення ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо збільшення розміру пенсій за вислугою років особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, раніше призначені пенсії не перераховувалися, проте при призначенні пенсій після 29.04.2006 особам із числа вищезазначених категорій збільшення розмірів пенсій не проводилося, відповідач безпосередньо зазначив в листі від 29.06.2023 №24B45-22059/C-03/8-1700/23, однак за обставинами справи фактично відповідачем такий перерахунок було проведено стосовно позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а дійшла висновку про те, що: «…при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19).
Оскільки Верховний Суд України та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду помилково застосували до спірних правовідносин норму статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV, яка регулює питання призначення пенсій, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від указаного вище висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виснувала, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. При цьому з урахуванням обставин справи належним та ефективним способом судового захисту прав скаржника є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Донецькій області в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років позивача, обчисленої із застосуванням 93 % відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у порядку і розмірах, визначених постановами № 704 і 103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 93 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із 91% відповідних сум грошового забезпечення як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2, оскільки зменшення такого відсоткового значення здійснене відповідачем в порушення чинного законодавства України та порушують гарантоване державою право позивача на соціальний захист.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 91% відповідних сум грошового забезпечення з 26.05.2023, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, всупереч вимогам КАС України, не довів правомірності оспорюваних дій, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, то підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із 91% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 91% відповідних сум грошового забезпечення з 26.05.2023, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 23 серпня 2024 року.
Суддя Н.О. Дорошенко