Справа № 538/1568/24
Провадження № 1-кп/538/179/24
26 серпня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12024175600000110 від 05.08.2024 рокупо обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, не працюючого, інваліда III групи, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
04.08.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у кімнаті кухні житлового будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю дружиною ОСОБА_5 , із якою перебуває у сімейних відносинах розпивав спиртні напої. В ході чого, на побутовому грунті вчинив сварку із дружиною, під час якої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в той момент як остання почала від нього тікати, наздогнав її на порозі будинку, схопив за майку та повалив ОСОБА_5 на спину. Далі, ОСОБА_4 сів зверху на тулуб потерпілої та тримаючи її лівою рукою за одяг, правою рукою стиснутою в кулак почав наносити удари по обличчю ОСОБА_5 в ділянку нижньої щелепи зліва та в праву сторону обличчя.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді: підшкірного крововиливу в проекції нижнього краю тіла нижньої щелепи зліва, підшкірного крововиливу у виличній ділянці справа з переходом на нижнє повіко правого ока, підшкірного крововиливу по задній поверхні середньої третини правого плеча, які згідно висновку експерта № 151 від 14.08.2024, як у своїй сукупності так і кожне зокрема може бути оцінене, як легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, суду пояснив, що дійсно на початку серпня цього року, після вживання спиртних напоїв за місцем проживання між ним та дружиною виникла сварка щодо побуту, і він декілька разів вдарив дружину, куди саме через тодішній емоційний стан точно не пам'ятає, але приблизно в шию, плече та голову.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що 4 серпня 2024 . з чоловіком за місцем проживання в кухні займалися домашніми справами та вживали алкоголь, потім між ними виникла сварка, вона побачила, що чоловік розгнівався, і щоб його більше не провокувати стала тікати, проте він її наздогнав, вхопив за майку, повалив на ганок, та ударив чотири рази: по ребрах, плечу, голові та по обличчю. Потім, через те що майка порвалася, вона змогла втекти та сховалася на городі, де пробула хвилин 30. Коли повернулася, чоловік спав. Таке вже мало місце вдруге, переший раз чоловік вдарив її ще в січні, проте вона до правоохоронних органів тоді не зверталася. На наступний день, коли була на роботі, їй стало погано. Вона звернулася в лікарню, де пробула 5 днів, чоловік весь час про неї турбувався.
Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілу, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та наступні дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 є не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є інвалідом ІІІ групи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального проступку, щиро розкаявся. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання є вчинення кримінального проступку особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння; скоєння кримінального проступку щодо подружжя.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, враховуючи, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є несудимим, є інвалідом ІІІ групи, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого та враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин та обтяжуючих покарання обставин, та враховуючи думку потерпілої, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн .
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_1