Справа № 420/25179/24
26 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі 85 927,87 грн;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення йому - ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі у відповідному розмірі;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі на суму 23 165,88 грн;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо виплати йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2017 роки;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2009 - 2018 роки;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2009 - 2018 роки.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Залишаючи позов без руху, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно п.2 ч.5 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін полягає у процесі доведення сторонами перед судом своєї позиції у справі (вимог та заперечень). Змагальність реалізується передусім через доказування, тобто підтвердження сторонами обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень, доказами.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду.
Позивач не надав до позову доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та обставин, які викладає у позові.
Так, позивач вказав, що він з 29.08.2008 по 31.08.2018 року проходив службу у в/ч НОМЕР_2 та наказом від 31.08.2018 року виключений зі списків особового складу.
Позивач надав копію наказу від 31.08.2018 року №187 про виключення його із списків особового кладу, проте з вказаного наказу не вбачається в який період часу проходив службу позивач у в/ч НОМЕР_1 . Не є таким доказом і копія двох аркушів посвідчення офіцера, яке видане 27.10.2010 року військовою частиною НОМЕР_1 .
Також в позові позивач вказав про невиплату йому індексації у повному обсязі з 01.12.2015 по 31.08.2018 року, проте доказів вказаних обставин не надав. До позову надана лише копія довідки про нараховане грошове забезпечення з січня 2018 по серпень 2018 року.
Крім того позивач не надав жодного доказу щодо невиплати йому допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки, щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2017 роки.
Не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2017 роки не є чіткими та зрозумілими, оскільки позивач у позові оскаржує суму нарахованої виплаченої індексації, а тому не було зрозумілим, яку він вважає за необхідне включити в грошову допомогу на оздоровлення. При цьому позивачу необхідно було врахувати, що суд не вирішує спірних правовідносин на майбутнє, тобто вказані вимоги можливо є передчасними з огляду не вирішення спірних правовідносин щодо суми індексації, на яку претендує позивач, вважаючи, що вона йому не виплачена у повному обсязі.
Не зрозумілим є надання довідки - розрахунку невиплаченої індексації, яка складена самим позивачем та засвідчена ним копія як така, що згідна з оригіналом.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність, допустимість та достовірність доказів встановлена ст.ст.73,74,75 КАС України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, будь-які довідки-розрахунки можуть бути належним, допустимим та достовірним доказом у разі її складання уповноваженим на це органом - відповідачем (його фінансовою установою, бухгалтером).
Позивач зазначив, що він у 2009 році отримав посвідчення учасника бойових дій, а тому вважає, що у нього виникло право з цього періоду на отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Позивач не надав доказів того, що ним не використана вказана відпустка, що є підставою для компенсації. Крім того, позивач просив компенсацію за 2009-2018 роки посилаючись на те, що право на таку відпустку він мав право за положеннями ст.16-2 Закону України «Про відпустки». Між тим, вказаний Закон доповнений ст.16-2 Законом України від 14.05.2015 року №426-VІІІ. Протиріч вказаних обставин позивач не висвітлює.
Також щодо сплати судового збору позивач посилався на п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій. Проте таке обґрунтування не може бути взято до уваги, оскільки за останніми правовими висновками Верховного Суду згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).
У ст.12 Закону №3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч.2 ст.22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з ч.2 ст.22 Закону №3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону №3551-ХІІ.
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону (ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №420/13586/22, від 19.02.2024 року у справі №620/8774/23, від 21.02.2024 року у справі №320/11098/22, від 20.03.2024 року у справі №380/9004/22, від 12.04.2024 року у справі №340/7215/23, від 24.04.2024 року у справі №320/7468/23, від 30.05.2024 року у справі №420/21284/23, від 10.06.2024 року у справі №320/42687/23, від 06.08.2024 року у справі №480/13844/21, постанова від 31.07.2024 року у справі №640/20463/20)
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'ясним, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову із чітким визначенням позовних вимог (у відповідності до викладеного правового обґрунтування) та належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову, у якій зазначив, що період проходження служби підтверджується копіями посвідчення офіцера від 27.01.2010 року. На підтвердження невиплачених сум позивач вказав, що вже надав документи, які підтверджують невиплачену суму.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про неусунення недоліків позову, враховуючи наступне.
Позивачем на виконання ухвали суду не надано належним чином оформленого позову із чітким визначенням позовних вимог.
При цьому, позивач не посилається на жодні фактичні обставини порушення його права, що підтверджуються конкретними доказами, зокрема, факт невиплати допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги чи інших чітких сум, про які йдеться у позовній заяві. Також позивач не надає доказів на підтвердження звернення до відповідача із запитами щодо отримання відповідних доказів, відмови у їх отриманні або відомостей про неможливість самостійного отримання доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Суд вважає, що відсутність у позовній заяві чітких та обґрунтованих посилань на факти порушення прав без наведення доказів, які це підтверджують, не може свідчити про існування між сторонами публічно-правового спору.
Начало формы
Конец формы
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва