Справа № 420/26655/24
26 серпня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації від 23.07.2024 року №25, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до Військової частини (підрозділу) НОМЕР_1 , зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби, визнання протиправним та скасування наказу по стройовій частині про включення до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
На адресу суду найшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, або до іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 є відкомандированим до учбового центру у Вінницькій області, проте рахується саме за в/ч НОМЕР_1 . Представник позивача вважає, що у в/ч НОМЕР_1 є намір перевести позивача для проходження військової служби до бойового підрозділу військової частини для проходження військової служби у зоні бойового зіткнення. Натомість дії зазначеної в/ч, а також ІНФОРМАЦІЯ_2 є незаконними, про що написано в позовній заяві, оскільки протиправність дій останніх призведе до порушення права позивача на відстрочку від призову по мобілізації, якої незаконно позивача позбавили відповідачі та суперечить п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У випадку, невжиття судом заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі, існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суддя вважає заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суддя також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що представник позивача вказує на протиправність дій відповідачів щодо вчинення дій, пов'язаних із проведенням мобілізації та направленням позивача до Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, з матеріалів позовної заяви не вбачається підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Суддя зазначає, що надання оцінки правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 можливо лише під час розгляду справи по суті.
Тобто, на даному етапі суддя позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача за відсутності відповідних доказів.
Крім того, встановлення ознак протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.
В прохальній частині позову позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 23.07.2024 року №25 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до Військової частини (підрозділу) В/Ч НОМЕР_1 .
Тобто, фактично позивач оскаржує незаконність призову на військову службу.
В якості способу захисту порушеного права позивачем зазначено похідні вимоги щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та визнання протиправним та скасування наказу по стройовій частині про включення до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
При цьому, в заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, або до іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Стаття 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мету бронювання військовозобов'язаних. За її змістом бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При цьому припинення юридичної сили індивідуального акта, у тому числі і наказів, відбувається автоматично у разі задоволення позову після набрання законної сили рішенням суду.
Тобто, вчинення дій щодо можливого переміщення не вплине на можливість захисту прав позивача шляхом скасування зазначеного спірного наказу. Таким чином, заборона направлення/переведення позивача ніяким чином не може додатково гарантувати, що рішення про скасування наказу про призов на військову службу, у разі задоволення позову, буде виконано, оскільки, як зазначалось, припинення юридичної сили наказів відбувається автоматично та не потребує додаткових дій.
Спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, не є нерозривно пов'язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.
З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що зазначені представником позивача в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку із чим, суддя вважає заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову не обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 293 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА