Справа № 420/23627/24
26 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
26 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (сформований в системі «Електронний суд» 26.07.2024 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд (ст.287 КАС України):
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №74926741 від 17.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 5100грн.;
судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
- від 31.07.2024 року адміністративну позовну заяву залишено без руху;
- від 12.08.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, призначено судове засідання на 22.08.2024р.; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №74926741; залучено до участі у справі №420/17081/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ; встановлено третій особі строк для надання пояснень - 5 днів з дня отримання копії ухвали (разом із підтверджуючими доказами). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що із постановою про накладання штрафу від 17.07.2024 року не погоджується, вважає її протиправною, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року по справі № 420/35219/23, яке набрало законної сили 04.04.2024 року, ОСОБА_1 03.06.2024 року проведено перерахунок пенсії з 01.11.2023 року з включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 року становить 14022,61 грн. Сума доплати за період з 01.11.2023 року по 30.06.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 16000,00грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на 2024 рік не переглядалися. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 3 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Державним виконавцем не взято до уваги для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами.
15.08.2024 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, та, зокрема, зазначив, що зі змісту листа позивача вбачається, що рішення суду виконано частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії. В обґрунтування неможливості виконати рішення суду в частині виплати нарахованої доплати пенсії боржник посилається на відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, проте не надає ані виписок з рахунків, ані жодних інших доказів, які б підтверджували дійсну відсутність коштів. В обґрунтування неможливості виконати рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на бюджетні призначення, які на поточний рік не переглянуті. В той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для погашення заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії. Більше того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису. Боржником не надано Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюються за окремою бюджетною програмою. ГУПФ України в Одеській області не надано належних доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу. Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами. Здійснення розрахунку на доплату пенсії с лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Окрім цього, до відділу не надано доказів внесення Головним управлінням інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації. Більше того, не надано належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили. Отже, незважаючи на наявний обов'язок виконати судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення; невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин. Боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів. Законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин Також зазначено, що ГУ ПФУ в Одеській області є органом влади, а тому, витрати по сплаті судового збору на його користь не відшкодовуються.
У відзиві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відділу.
В додатки до відзиву надані копії матеріалів виконавчого провадження №74926741.
19.08.2024 року ОСОБА_1 подав пояснення, в яких просив розглянути справу за його відсутності, долучити до матеріалів справи докази (клопотання задоволено судом) та відмовити у задоволенні позовних вимог. У поясненнях, зокрема, зазначено, що у червні 2024 року ОСОБА_1 отримав пенсію 12022,61грн., тобто без доплати 2000грн. ГУПФ України в Одеській області лише створило ілюзію виконання судового рішення, відобразивши в електронному кабінеті третьої особи неправдиву інформацію з приводу нібито донарахування 2000грн., насправді ж позивач у червні 2024 року свідомо не виконав рішення суду, проігнорувавши постанову відповідача про примусове виконання судового рішення.
22.08.2024 року позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління.
У судове засідання, призначене на 22.08.2024 року учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв'язку.
Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.
Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року у справі №420/35219/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку та виплаті з 01.11.2023 року пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.11.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
22.04.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у вищезазначеній справі.
05.05.2024 року ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №420/35219/23 (а.с.70)
06.05.2024 року відкрито виконавче провадження №74926741 з виконання виконавчого листа №420/35219/23 про зобов'язання ГУПФ України в Одеській області здійснити з 01.11.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.15-16); вказано боржнику про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
03.06.2024 року ГУПФ України в Одеській області здійснило:
- перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2023 року на підставі рішення суду у справі №420/35219/23, включивши до підсумку його пенсії 2000грн. доплати за Постановою №713. (а.с.20);
- розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, сума доплати складає 16000грн.;
- перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 року на підставі рішення суду (без зазначення номера справи), включивши до підсумку пенсії третьої особи 2000грн. доплати за Постановою №713; пенсія визначена у розмірі 14022,61грн. (а.с.21).
04.06.2024 року на адресу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надісланий лист, у якому зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 по справі №420/35219/23, яке набрало законної сили 04.04.2024, ОСОБА_1 03.06.2024 проведено нарахування з 01.11.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 становитиме 14022,61грн. Сума доплати за період з 01.11.2023 по 30.06.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 16000,00грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 04.06.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги”, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.11.2023 по 30.06.2024 в сумі 16000,00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 “Про виконавче провадження” ГУПФ України в Одеській області просило закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/35219/23, виданому 22.04.2024 року Одеським окружним адміністративним судом.
В додатки до листа були надані копії перерахунків пенсії ОСОБА_1 та розрахунок пенсії на доплату йому 16000грн. згідно рішення суду (наявні в матеріалах виконавчого провадження).
17.07.2024 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №74926741 за невиконання вимог виконавчого листа №420/35219/23 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.9-10).
Постанова прийнята на підставі норм ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження».
У постанові, зокрема, зазначено, що вимоги виконавчого документа боржником не виконані в повному обсязі, а саме: доплату за період з 01.11.2023 по 30.06.2024 року у сумі 16000грн. не виплаченого стягувачу.
25.07.2024 року позивач надіслав відповідачу лист, зміст якого є маже аналогічним змісту листа від 04.06.2024 року
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи та доказам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вищевикладених приписів Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 ,, але погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату (а.с.19-21).
Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено лише нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, проте здійснення нарахування є лише передумовою його виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його змісту, а саме про вжиття всіх можливих заходів відповідно до закону для його виконання.
Посилаючись на внесення суми доплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2023 року по 30.06.2024 року 16000грн. та облік цієї суми в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, ГУПФ України в Одеській області не надало доказів на підтвердження цих обставин ані державному виконавцю, ані суду.
Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Тобто, приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами).
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати ОСОБА_1 за рішенням суду.
Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду у справі №420/35219/23, зокрема щодо відсутності фінансування, позивачем до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надавалось.
Суд окремо звертає увагу, що ані держвиконавцю, ані з позовною заявою не були надані докази того, що сума доплати до пенсії ОСОБА_1 була внесена в реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та поставлена у відповідну чергу, на чому слушно наголошує відповідач.
З огляду на це, не можна вважати, що аргументи позивача стосовно відсутності фінансування з бюджету для виконання рішення суду взагалі є доречними, адже фінансування з бюджету проводиться після внесення даних про заборгованість до Реєстру рішень та визначення відповідної черги на виплату.
Невиплата коштів за рішенням суду триває, виключно нарахування позивачем суми доплати за рішенням неможливо вважати виконанням рішення, а поважність причин для цього не доведена боржником за виконавчим провадженням.
Боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин. Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав, такі докази не надані і суду.
Відсутність повної інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення саме в конкретному виконавчому провадженні. При цьому обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та достатні докази цього. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для відшкодування позивачу судових витрат за рахунок відповідача відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 262, 287, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.287, 293 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 272 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.