Справа № 420/6219/24
(додаткове)
26 серпня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/6219/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/6219/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року по справі № 420/6219/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2023 року № 10061508/44395867 про відмову у реєстрації податкової накладної № 344 від 22.09.2023 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 344 від 22.09.2023 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (код ЄДРПОУ 44395867), датою її фактичного подання.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
06.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вказаній справі, в якій просить суд вирішити питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. у встановленому законом порядку.
Ухвалою від 08.08.2024 року суд прийняти до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі №420/6219/24, вирішення заяви ухвалив здійснити в порядку письмового провадження.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної заяви, жодних пояснень, клопотань та заперечень від відповідача з приводу витрат на правову допомогу до суду не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, оскільки рішення у справі № 420/6219/24 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи адвокатом Бобровим А.О. до суду надані копії документів, укладених між ним та ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС»: договір про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, додаток №34 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, акт здачі-приймання від 30.07.2024 року, рахунок №30 від 30.07.2024 року, платіжна інструкція від 02.08.2024 року №3492 та детальний опис робіт, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно п.2 додатку №34 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року за надання адвокатом правової допомоги за цим додатком до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 4000,00 грн., та відшкодувати адвокату понесені витрати, пов'язані та необхідні для виконання правової допомоги за цим додатком до договору. Гонорар сплачується адвокату у повному розмірі протягом трьох днів з дати ухвалення судом першої інстанції судового рішення по справі.
Вказаний розмір гонорару адвоката Боброва А.О. підтверджується також актом здачі-приймання від 30.07.2024року, рахунком на оплату №30 від 30.07.2024 року та банківською платіжною інструкцією від 02.08.2024 року №3492.
Згідно детального опису робіт адвокатом Боброва А.О. надано ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» наступну правову допомогу: робота над позовною заявою; надсилання до суду позову у відділенні Укрпошти; підготовка листа до суду про усунення недоліку позову; оформлення та подання до суду через підсистему Електронний суд листа про усунення недоліку позову; ознайомлення зі спільним відзивом відповідачів на позовну заяву; підготовка відповіді на спільний відзив відповідачів, його оформлення та подання сторонам і суду через підсистему Електронний суд. Всього 11 год. 40 хв.
Суд звертає увагу, що відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У справі № 640/18402/19 (постанова від 28 грудня 2020 року) Верховний Суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 520/14230/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання та заперечення відповідача з приводу витрат на правову допомогу в суді, а тому то суд позбавлений права вирішувати питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. надану під час розгляду справи у суді підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/6219/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну - задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (68120, Одеська область, Білгород-Дністровський район, територіальна громада Татарбунарська, комплекс будівель та споруд №13 (колишня Струмківської с/р)(пн), на території Татарбунарської міської ради (за межами населеного пункту), код ЄДРПОУ 4439587) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.08.2024 року.
Суддя Г.В. Лебедєва