Справа № 420/10760/24
23 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить суд:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо незарахування та нездійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 - 7 років стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права (05.08.2018 року) протиправною;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 7 років стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права (05.08.2018 року) з врахуванням Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі № 540/1192/19 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів в загальному визначенні 30 років 08 місяців 06 днів-що складає 70% від суддівської винагороди з часу виникнення права (05.08.2018 року);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та здійснити виплату заборгованості щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 05.08.2018 року з врахуванням фактично виплачених сум у розмірі 70% від суддівської винагороди судді;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області сплачувати судді у відставці ОСОБА_1 з 05.08.2018 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 70% від суддівської винагороди судді. встановити судовий контроль в порядку вимог ст.382 КАСУ та ч.2 ст.129-1 Конституції України зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протягом 30 днів з часу набуття чинності рішення суду подати звіт про виконання зазначеного рішення суду;
винести окрему ухвалу щодо керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в порядку вимог ст.249 КАСУ та направити до ПФУ для реагування щодо навмисних дій службової особи невизнання правових висновків КСУ та ВС щодо гарантії та неконституційності заниження розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці службовими особами, які у своєї діяльності нормативноправовий акт, що містить відповідну норму права висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, та є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що є порушенням ч.5 та 6 ст.13 ЗУ№1402- VIII, ч.1 ст.98 ЗУ «Про Конституційний суд України» та їх не визнання.
Позов обґрунтований тим, що стаж позивача з якого має обраховуватись довічне грошове утримання судді на 05.08.2018 рік має становити 30 років 8 місяців 6 днів, з яких 20 років 8 місяців і 28 днів робота безпосередньо на посаді судді і 2 роки 11 місяців і 8 днів служба у Збройних Силах та Відповідач має враховати 7 років професійного стажу згідно вимог ч.2 ст.137 ЗУ № 1402-VIII. Враховуючи, що порушене право має бути поновлено з часу виникнення то з метою встановлення часу виникнення позивач звертає на увагу, що зміни до ст.137 ЗУ №1402- VIII були внесені 12.07.2018 року, (статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 12.07.2018 р. N 2509-VIII). але набули чинності 05.08.2018 року. ч.3 ст.142 ЗУ No1402- VIII, згідно якого додатково за кожний рік стажу я маю право додатково 2 відсотки, тобто (7 років х2%)=14%, такий розрахунок та повідомить про наявність підстав для проведення перерахунку, але даних дій у відповідності до даного Порядку зроблено не було, та в результаті даної бездіяльності у відповідача виникла протиправна бездіяльність що здійснило порушення майнового права на своєчасний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у більшому відсотку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці не 56%. а 70% (20 років -50%, 10 років х2%) з 05.08.2018 року. Зазначена правова позиція щодо зарахування стажу професійної діяльності відповідає правовому висновку ВС справа №9901/2/19 від 14.03.2019 року; 20 грудня 2018 року справа № 9901/812/18 та №420/1987/21 від 23.06.2022 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача - ГУ ПФУ в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 13.03.2024 прийнято рішення №21305002475 про відмову у проведенні перерахунку пенсії. У рішенні про відмову в проведенні перерахунку від 13.03.2024 року територіальним органом Пенсійного фонду України зазначено, що за записом №6 трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , 07.03.1991 призначено до Херсонського обласного управління юстиції облвиконкому на посаду судового виконавця. За записом №7 від 19.10.1992, Позивача переведено на посаду консультанта Дніпровського районного народного суду м.Херсона. Запис №13 від 01.07.1997 містить інформацію про звільнення з посади у зв'язку з обранням на посаду судді Дніпровського районного суду м. Херсона. В свою чергу, Законом №1402 не передбачено зарахування до стажу судді роботу на посадах судового виконавця та консультанта, що фактично і стало підставою для відмови ОСОБА_1 у здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Окремо, звернено увагу, що відповідно до вимог п.2 ч.6 ст. 69 Закону №1402 стаж професійної діяльності за спеціальністю зараховується до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, лише після здобуття особою вищої юридичної освіти. У матеріалах пенсійної справи Позивача, копія диплому (документу) про здобуття вищої юридичної освіти, відсутня. Більше того, ОСОБА_1 ні під час звернення до Пенсійного фонду України, ні до суду із позовом, диплому про здобуття вищої юридичної особи не долучено. Крім того, за записами трудової книжки НОМЕР_2 , Позивач працював: - з 16.09.1986 по 02.03.1987 - на посаді слюсаря будівельного 1 розряду у Херсонському радгоспі «Декоративні культури»; - з 11.11.1987 по 27.10.1990 - служба в армії; - з 10.01.1991 по 01.03.1991 - на посаді слюсаря 3 розряду «Херсонського завода полупроводниковых приборов им. 50 ления СССР производственного объединения «Днепр» (мовою оригіналу); - з 07.03.1991 по 18.10.1992 - тимчасово на посаді судового виконавця Дніпровського районного народного суду м. Херсона; - з 19.10.1992 по 01.07.1997 - на посаді консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона; - з 02.07.1997 по 06.08.2001 - на посаді судді Дніпровського районного суду м.Херсона; - з 06.08.2001 по 28.03.2018 - на посаді судді Апеляційного суду Херсонської області. Таким чином, залишається незрозумілим, який саме період (7 років) ОСОБА_1 має бажання зарахувати (прирівняти) до стажу (досвіду) професійної діяльності за спеціальністю що зараховується до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку. Навіть, якщо це період роботи на посаді судового виконавця та консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона, то цей період загалом складає 6 років 3 місяці 23 дні (позовна вимога - зарахування 7 років). До того ж, нез'ясованим залишається питання дати здобуття ОСОБА_1 вищої юридичної освіти, оскільки цей фактор, як зазначалось вище, напряму впливає на врахування певного періоду до стажу професійної діяльності за спеціальністю, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку. Отже, Головним управлінням жодних рішень, дій чи бездіяльності по відношенню до Позивача не вчинено. На виконання вимог принципу екстериторіальності, рішення про відмову у здійсненні перерахунку приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вважає що правова позиція ГУ ПФУ в Херсонській області є хибною та такою яка протирічить одночасно як правовим позиціям ВС у подібних спорах так і правовим позиціям рішень КСУ, що є також порушенням ч.5 ст.13 ЗУ №1402-VIII та ч.1 ст.98 ЗУ «Про Конституційний суд України».
Ухвалою суду від 27.05.2024 року залучено в якості співвідповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Також ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача від 26.04.2024 року про збільшення (уточнення) позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив на позовну заяву, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: 13 березня 2018 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 722/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Херсонської області у відставку.
27 березня 2018 року Апеляційним судом Херсонської області видано наказ № 35-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Херсонської області 28 березня 2018 року у зв'язку із поданням заяви про відставку.
28 березня 2018 року Апеляційним судом Херсонської області здійснено розрахунок стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 23 роки 08 місяців 06 днів, у тому числі: служба в армії (11.11.1987 року - 18.10.1990 року) 02 роки 11 місяців 08 днів, суддя Дніпровського районного суду м. Херсона (02.07.1997 року - 06.08.2001 року) 04 роки 01 місяць 05 днів, суддя Апеляційного суду Херсонської області (06.08.2001 року - 28.03.2018 року) 16 років 07 місяців 23 дні.
31 травня 2021 року Херсонським апеляційним судом виготовлено довідку № 596/21 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року складає - 184976,00 грн., у тому числі посадовий оклад 115610,00 грн та доплата за вислугу років 69366,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі № 540/1192/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 як судді у відставці до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок починаючи з 28.03.2018 і нарахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.
Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі № 540/1192/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 перераховане з 28.03.2018 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишено без задоволення. Додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року залишено без змін.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року по справі №420/6750/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року по справі №420/6750/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року - скасовано та ухвалено постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % суддівської винагороди з 01 січня 2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди у 184 976 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56 %, виходячи з розміру суддівської винагороди у 184 976 грн з 01 січня 2021 року з урахуванням раніше виплачених коштів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2684 грн.
Представник позивача 05.03.2024 року звернувся із заявою до відповідача в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року шляхом зарахування до загального стажу в порядку вимог п.34 Перехідних положень ЗУ №1402-VIII, ч.2-3 ст.7 ЗУ №2862 -ХІІ (в редакції на час призначення на посаду)та ч.2 ст.137,ч.3 ст.142 ЗУ №1402-VIII-5 років юридичного стажу, які були необхідні для призначення на посаду судді Апеляційного суду Херсонської області.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення №213050002475 від 13.03.2024 про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів » від 02.06.2016 № 1402-VII не передбачено зарахування до стажу судді роботу на посадах судового виконавця та консультанта.
Не погоджуючись із вищевикладеним, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне: статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення та обрання безстроково позивача на посаду судді діяв Закон України від 15.12.1992 р. № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-XII).
Частиною 1 статті 7 Закону № 2862-XII (в редакції на час обрання позивача на посаду судді) право на зайняття посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Згідно з ч.4 ст.43 Закону № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді строком на п'ять років та станом на час обрання позивача на посаду судді безстроково) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Частиною 6 статті 44 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді строком на п'ять років) для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Відповідно до ч.6 ст.44 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді безстроково) визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
З набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. 2453-VI вимоги до стажу роботи на посаді судді, як для доплати за вислугу років, так і для виходу судді у відставку прирівнюються, та регулювались ст.131 зазначеного Закону України, за змістом якої до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
На час звільнення позивача у відставку відносини регулювалися Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно ч.1 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України від 12.07.2018 р. № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності з 05.08.2018 р., у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону № 1402-VIII було доповнено частиною другою наступного змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Згідно з пунктом 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Верховний Суд уже вирішував справи, у яких поставало питання щодо застосування положень ст.137 Закону № 1402-VIII в редакції Закону № 2509-VIII для обрахування судді у відставці стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років.
Так, у постанові від 31.10.2019 р. у справі № 520/11431/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "Позивач вважає, що відповідачем протиправно, починаючи з 05.08.2018, не зараховано до його стажу роботи на посаді судді п'яти років роботи юрисконсультом ОГ і КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту.
Так, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді .
Передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя № 487/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням ним заяви про відставку.
20 лютого 2018 року наказом голови суду № 30-к позивача відраховано зі штату суду в зв'язку з виходом у відставку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч.2 ст.137 Закону №1402-VIII.
Також колегія суддів вважає, що робота на посадах юрисконсульта та старшого юрисконсульта не може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) позивача. Крім того, час роботи на зазначених посадах не враховувався й до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Колегія суддів звертає увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Таким чином, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання позивача суддею та на день призначення щомісячного довічного грошового утримання, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для її зарахування до стажу роботи на посаді судді.
Враховуючи, що позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині перерахування позивачу стажу роботи на посаді судді з посиланням на цю норму закону є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.04.2021 р. у справі № 620/536/19, від 17.09.2021 р. у справі № 824/301/20-а, від 30.09.2021 р. у справі № 243/6450/17, від 23.11.2021 р. у справі № 280/5617/18, від 23.06.2022 р. у справі № 560/937/19, від 26.01.2023 р. у справі № 500/6626/21, від 19.07.2023 р. у справі № 560/9495/22, від 07.11.2023 р. у справі № 520/475/19.
Судом встановлено, що 27 березня 2018 року Апеляційним судом Херсонської області видано наказ № 35-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Херсонської області 28 березня 2018 року у зв'язку із поданням заяви про відставку, тобто до набрання чинності Законом № 2509-VIII, яким статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою, якою вказано, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а тому доводи позивача про необхідність їх застосування у даних правовідносинах є помилковими.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин справи, враховуючи сформовані висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутності підстав для зарахування 7 років стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права (05.08.2018 року).
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність відмови у зарахуванні та здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 - 7 років стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права (05.08.2018 року), а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Враховуючи знаходження судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано суддею 23.08.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К.Василяка
.