Справа № 515/514/23
15 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, при секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів Миколи ЧЕРНЕНКО,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області,
виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради № 64 «Про затвердження акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та про видачу ордера на видалення зелених насаджень» від 17.03.2023,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла від Татарбунарського районного суду Одеської області за підсудністю справа за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - відповідач-1), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Татарбунарської міської ради № 64 "Про затвердження акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та про видачу ордера на видалення зелених насаджень" від 17.03.2023.
Ухвалою від 20.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, залучивши до участі у справі в якості співвідповідача виконавчий комітет Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи, витребувані додаткові докази.
В позові вказано, що 17.03.2023 виконавчий комітет Татарбунарської міської ради рішенням № 64 затвердив акт обстеження земельних насаджень, що ростуть по вулиці 23 серпня, 13, міста Татарбунари, складений 08.03.2023 постійно діючою комісією для обстеження зелених насаджень та сухостою, що підлягають видаленню. Також рішенням виконкому № 64 вирішено видати ордер №1 на видалення зелених насаджень, визначених у акті обстеження від 08.03.2023. Позивач звертає увагу на те, що представник Державної екологічної інспекції не приймав участь в обстеженні дерев, підпис здійснений не власноруч, що є порушенням, так як участь спеціаліста в таких діях обов'язкова. Також в акті не зазначена інформація щодо визначення відновної вартості зелених насаджень відповідно до проектної документації, відсутня інформація щодо суми, передбаченої в проектній документації на озеленення території. Відновна вартість 4 дерев ніяк не може становити 16897,40 грн., як зазначено комісією в акті обстеження, що вказує на занижену вартість. Відповідно до п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердж. постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045, у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. В наданому акті комісією така інформація не зазначена.
Дозвіл Татарбунарської міської ради №65 16.03.2023, яким дозволено Татарбунарському сільському споживчому товариству проводити благоустрій з облаштування розмітки паркувальних місць; укладення тротуарної плитки, насадження дерев; встановлення лавок за адресою: м. Татарбунари, вул.23 серпня (магазин універмаг), виданий із зазначенням насадження дерев, тобто, раніше прийняття рішення міської ради №64, що не є неможливим. Представниками Татарбунарського сільського споживчого товариства міським жителям був представлений проект щодо благоустрою за адресою: м. Татар бунари, Серпня(магазин Універмаг). З наданих фото вбачається, що дерева, які знаходяться перед приміщенням магазину Універмаг, залишаються в проекті, також на фото не відображена розмітка паркувальних місць.
З посиланням на пп. 7.3. 7.4. 7.6 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105, позивач зазначає, що містобудівна діяльність у населених пунктах проводиться з дотриманням вимог охорони зелених насаджень. Генеральний план розвитку населених пунктів України розробляється і реалізується з урахуванням вимог захисту зелених насаджень. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці, на якій залишились зелені насадження, забудовник: огороджує дерева на території будівництва; у процесі виконання робіт щодо будівництва доріг, тротуарів, асфальтування дворів тощо залишає місця (лунки) для посадки дерев, а також утворює лунки довкола наявних дерев; копає канави глибше 1 м для прокладання підземних інженерних мереж і фундаментів на віддалі не менше 2 м від дерева та 1,5 м від чагарника; не допускає засипання ґрунтом чагарників та стовбури дерев; зберігає верхній родючий шар ґрунту на всій території забудови, організовує його зняття, складування та залишає для подальшого використання чи передачі спеціалізованому підприємству, визначеному місцевим органом влади для використання під час створення зелених насаджень; не допускає складування будівельних матеріалів, стоянки машин і механізмів на відстані не менше 2,5 м від дерева і 1,5 м від чагарника.
Позивач посилається у позові, що акт обстеження дерев складений з порушенням Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердж. постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045, в акті обстеження стосовно 4 дерев їх стан охарактеризований як "задовільний", тобто, дерева були здорові. Також викликає сумнів характеристика інших 3 дерев: 1 - як сухого (неможливо визначити, оскільки дерева перебувають у сплячому стані) і 2 - як фаутних. Щодо жодного з 7 дерев підстави для видалення відповідно до вимог пункту 2 Порядку № 1045 відсутні.
Татарбунарська міська рада надала 17.07.2023 відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Зазначає, що відповідно до ч.ч. І та 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю, депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Позивачем оскаржується "Рішення Татарбунарської міської ради №64 "Про затвердження акту обстеження акту зелених насаджень, що підлягають видаленню, та про видачу ордера на видалення зелених насаджень" від 17.03.2023, втім Татарбунарською міською радою на пленарному засіданні зазначене рішення не приймалося та 17 березня 2023 року взагалі пленарне засідання ради не відбувалося. За таких обставин, позивачем невірно визначено предмет позову.
Крім того, звертає увагу на те, що для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача. Обов'язкового умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Позивачем не зазначено в чому полягає порушення його прав, свобод або інтересів у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення. Щодо порушених прав позивача внаслідок прийняття рішення про затвердження акту обстеження акту зелених насаджень, що підлягають видаленню, позивач не вказав в чому такі порушення полягають чи можуть полягати.
Ухвалою від 13.05.2024 суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Запропоновано відповідачу-2 ( виконавчому комітету Татарбунарської міської ради Одеської області) надати до суду відзив на позовну заяву, додаткові докази. Призначено підготовче засідання на 06.06.2024 на 11год. 00 хвил.
29.05.2024 виконавчий комітет Татарбунарської міської ради (відповідач-2) надав до суду відзив на позовну заяву. Вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на фактичних обставинах виниклих правовідносин, є необгрунтованими та безпідставними . Відповідно до пункту 7 розділу "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Вказує, що форма акта передбачена додатком 1 до методики визначення відновної вартості зелених насаджень затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 року № 127, тому в акті не має відомостей щодо причин набуття деревами стану аварійних, сухостійних і фаутних дерев. Пункт 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045 передбачає, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера.За таких обставин, рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради №64 від 17 березня 2023 року прийнято в межах повноважень виконавчого органу міської ради, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Справа розглядалась в режимі відео конференції 19.06.2024, в судовому засіданні закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
Також в режимі відеоконференції були проведені судові засідання 03.07.2024, 15.07.2024, 15.08.2024.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 15.08.2024.
Суд заслухав доводи сторін, дослідив всебічно повно та об'єктивно матеріали справи, та встановив наступне.
ОСОБА_2 мешкає у м. Татарбунари
15.02.2023 Татарбунарське сільське споживче товариств "ССТ" звернулось до міського голови про надання дозволу на заміну дерев в кількості 7 штук на молоді саджанці дерев породи "Платан клинолистний" з метою проведення благоустрою біля комплексу "Універмаг" та магазину "Рубін" по вул. 23 Серпня.
08 березня 2023 року постійно діючою комісією для обстеження зелених насаджень та сухостою, що підлягають видаленню, складний акт обстеження зелених насаджень.
Комісія мала наступний склад: голова - секретар міської ради ОСОБА_3 , секретар комісії - головний спеціаліст відділу з питань управління майном комунальної власності з питань управління майном , архітектури та земельних відносин ради ОСОБА_4 . Члени комісії: начальник відділу з питань управління майном, архітектури та земельних відносин міської ради ОСОБА_5 , начальник відділу з питань управління майном комунальної власності з питань управління майном, архітектури та земельних відносин ради ОСОБА_6 , керівник Управління майном комунальної власності та забезпечення благоустрою у місті Даскалєску О.Є., головний спеціаліст відділ архітектури відділу з питань управління майном, архітектури та земельних відносин Павленко Н.В., представник Державної екологічної інспекції Південно-західного округу Паніот Сергій Іванович.
В акті обстеження вказано, що видаленню підлягає 7 дерев (ясен), два дерева фаутні уклін нахилу яких становить 45 градусів, та створюють аварійну небезпеку. Одно дерево стовбур якого сухий та підлягає видаленню, чотири дерева в задовільному стані, що підлягають видаленню за відновленою вартістю. Стосовно 4 дерев стан яких охарактеризований як "задовільний", вказано, що відновна вартість становить 16897 грн. 40 коп. Акт підписаний членами комісії.
Довідка про розрахунок відновленої вартості дерев, підписана міським головою, надана суду.
16.03.2023 року Татарбунарська міська рада видала дозвіл № 65, яким дозволила Татарбунарському сільському споживчому товариству проводити благоустрій з облаштування розмітки паркувальних місць; укладення тротуарної плитки, насадження дерев; встановлення лавок за адресою: м. Татарбунари, вул.23 Серпня магазин універмаг) відповідно до план-схеми згідно додатку 1 до цього дозволу.
17.03.2023 виконавчий комітет Татарбунарської міської ради рішенням № 64 затвердив акт обстеження земельних насаджень, що ростуть по вулиці 23 Серпня 13, міста Татарбунари. Також рішенням виконкому № 64 вирішено видати ордер №1 на видалення зелених насаджень, визначених у акті обстеження, складеного 08 березня 2023 року.
21.03.2023 Татарбунарське сільське споживче товариство сплатило 16897 грн. 40 коп. плати за видалені дерева. 21.03.2023 Татарбунарському ССТ видано ордер на видалення 7 дерев.
. Після видалення деревину передано відділу освіти Татарбунарської міської ради (12.5 куб.м) для забезпечення потреб закладів дошкільної освіти під час чергового опалювального сезону, що підтверджується актом від 29.03.2023 складеним Татарбунарським ССТ та відділом освіти Татарбунарської міської ради.
Вважаючи протиправним рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради №64 від 17 березня 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 7 розділу "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Суд звертає увагу на те, що зелені насадження є елементом об'єктів благоустрою населеного пункту, а тому порядок їхнього утримання регулюється Законом України "Про благоустрій населених пунктів".
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV), благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, є - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Частиною 1 ст. 20 Закону № 2807-IV визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 2807-IV, до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
У відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-IV, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;
3) організація місць відпочинку для населення;
4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;
5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо;
6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою;
7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;
8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;
9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою;
11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;
12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";
14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 12 Закону № 2807-IV, суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Ч. 3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об'єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045 затверджений Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.
Пункт 2 Порядку № 1045 передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах відповідно до статей 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
досягнення деревом вікової межі;
провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (п.3)
Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції. Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. (п.4 Порядку № 1045).
Матеріали справи та пояснення представника відповідачів в судовому засіданні свідчать про те, що підставою для звернення Татарбунарського ССТ до відповідача-2 за видалення дерев стало виконання підготовчих і будівельних робіт на території, прилеглої до об'єктів нерухомого майна ССТ за адресою АДРЕСА_1 .
Суду надано копію рішення виконавчого комітету від 27.02.2022 № 122, яким надано дозвіл на порушення об'єкту благоустрою території прилеглої до об'єктів нерухомого майна Татарбунарського споживчого товариства, розташовані з адресою вулиця 23 Серпня. 13. м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області для насадження декоративних квітів, дерев, встановлення лавок.
Доводи позивача щодо порушення процедури видалення дерев не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Комісія з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновленої вартості була призначена розпорядженням міського голови та мала у складі представників заявника, територіального органу Держекоінспекції, представника Управління майном комунальної власності та інших. Посилання позивача на те, що акт не був підписаний представником Держекоінспекції Південно-західного округу Паніот С.І. не підтверджені доказами та спростовуються наявністю його підпису в акті. Доказів підробки підпису або доказів того, що ОСОБА_7 заперечує свій підпис на акті обстеження суду не надано.
Крім того, участь представника Держекоінспекції не є обов'язковою в роботі комісії, що передбачено у п. 4 Порядку № 1045, зазначено, що у разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акту у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Що стосується заниженої відновної вартості дерев, які були видалені, то суду надана довідка , яка містить розрахунок суми 16897 грн. 40 коп. Довідка складена відповідно до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127. Визначення відновної вартості зелених насаджень здійснюється комісією, створеною відповідно до Порядку № 1045, яка складає акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, зразок якого наведений у додатку 1 до цієї Методики. (п. 1.4)
П.2.1 Методики встановлено, що відновна вартість дерев та кущів складається із вартості їх створення (посадки) та утримання за попередні роки з урахуванням характеристик, які визначають їх цінність, за такою формулою: Вв = Вств + Ву, де: Вв - відновна вартість дерев та кущів; Вств - вартість створення (посадки) дерев та кущів (комплексу робіт зі створення і догляду за ними у період приживлення); Ву - вартість утримання дерев та кущів за попередні роки з урахуванням характеристик, які визначають їх цінність.
У довідці зазначено як обчислювалась вартість утримання 4 дерев, із урахуванням їх віку та застосуванням коефіцієнтів якісного стану і зонального розподілу території населеного пункту, та вартість створення дерев.
П. 2.3.10 Методики передбачено, що якісний стан дерев визначається за такими ознаками: добрий - дерева здорові, нормально розвинені, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, нормального розміру і забарвлення без ознак хвороб і шкідливих ран, ушкоджень стовбурів і скелетних гілок, а також дупел; задовільний - дерева здорові, але з ознаками уповільненого росту, з нерівномірно розвиненою кроною, на гілках мало листя, є незначні механічні пошкодження і невеликі дупла; незадовільний - дерева дуже ослаблені, стовбури мають викривлення, крони слаборозвинені, є сухі та засихаючі гілки, приріст однорічних пагонів незначний, технічно пошкоджені стовбури, є дупла.
Коефіцієнт якісного стану дерев та кущів визначається відповідно до додатка 3 до цієї Методики. Щодо стану "задовільний" встановлений коефіцієнт 0,7, саме такий коефіцієнт і був застосований при розрахунку відновної вартості.
Що стосується двох аварійних дерев, які мали уклін нахилу 45 градусів та створюють аварійну небезпеку, та одне дерево мало сухий стовбур. Згідно пп. 9.1.12. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердж. наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, "Аварійне дерево" - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. Отже, дерева, які мали уклін нахилу 45 градусів та сухий стовбур підпадають під визначення аварійних дерев.
Вік дерева визначила комісією : 3 дерева мали 47 років, одне дерево - 39 років (без урахування періоду приживлення).
Своє непогодження з розрахунком відновної вартості позивач не конкретизував та не обгрунтував з посиланням на конкретні порушення при обчисленні цієї вартості, власний розрахунок не складав. Тому незгода позивача з сумою 16897 грн. 40 коп. має суб'єктивний характер, без посилання на конкретні докази, які б спростовували наданий суду розрахунок.
Той факт, що в акті обстеження комісія не вказала причину набуття деревами стану аварійних, сухостійних і фаутних, є певним недоліком складання такого акту, але цей недолік не дає підстави для визнання усього акту обстеження таким, що складений з порушенням Порядку № 1045.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 4 ст. 160 КАС позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги .
Об'єктом доказування є певні обставини справи або, іншими словами, доказова інформація. Під доказовою інформацією розуміють будь-які відомості, на основі яких суд у порядку, встановленому КАС України, встановлює наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для вирішення адміністративної справи. Функція доказів полягає у забезпеченні безпомилковості, незаперечності й повноти інформації. Об'єкт доказування залежить від виду адміністративної справи та конкретних обставин, які підлягають встановленню.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування. Отже, позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. У разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інш.), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.
Адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, натомість ч. 2 ст. 79 КАС України спонукає та зобов'язує учасників справи до активної участі/ ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.
Суд розглянув доводи представника відповідачів про відсутність у позивача права на подання даного позову, та вважає їх необгрунтованими. Позивач є членом територіальної громади населеного пункту, тож і повноцінним суб'єктом права на врахування її інтересів під час реалізації проектів благоустрою та має конституційне право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Як правову підставу позову позивач визначила приписи природоохоронного законодавства України.
Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному й може реалізовуватися особисто будь-якою зацікавленою людиною.
Громадянин, звертаючись до суду з позовом щодо охорони навколишнього природного середовища, фактично сприяє виконанню своїх повноважень, наданих йому як національним законодавством, так і Орхуською конвенцією.
Екологічні інтереси населення або окремого громадянина можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст. 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем слід розглядати в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов'язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах. Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до ст.9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати. Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов'язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. Водночас, відповідно до Орхуської конвенції громадянин має право на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
Враховуючи викладене, покликання відповідачів на відсутність у позивача порушеного права, та як наслідок права звернення до суду з цим позовом, є безпідставним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято в межах наданих повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема у відповідності до Порядку №1045, що в свою чергу спростовує доводи позивача про його протиправність.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, суд дійшов висновку про не обґрунтованість та не доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради , у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_8 у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного тексту рішення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 26.08.2024.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА
.