про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2024 р. справа № 400/7858/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідці від 28.06.2023 року № 9/1/5336 станом на 01.01.2020 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року у справі № 400/2087/23 щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 84% до 10%;
- зобов'язати відповідача на виконання рішення Миколаївського окружною адміністративного суду від 29.03.2023 року у справі № 400/2087/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошовою забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не нижче 65% та премії не нижче 84% посадового окладу.
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Частиною 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року".
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року у справі № 400/2087/23 відповідач 28.06.2023 року склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 року.
Отже, з дня видачі довідки, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Позов надійшов до суду 20.08.2024 року (направлений поштою 15.08.2024 року), тобто більше ніж через 1 рік та 1 місяць від початку перебігу строку на звернення до суду, а отже з пропуском шестимісячного строку звернення.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подав.
Отже, для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Так, у прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача на виконання рішення Миколаївського окружною адміністративного суду від 29.03.2023 року у справі № 400/2087/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не нижче 65% та премії не нижче 84% посадового окладу.
Натомість, як встановлено судом, у рішенні від 29.03.2023 року у справі № 400/2087/23 суд дійшов наступного висновку: "01.01.2021, 01.01.2022 і 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, порівняно з 01.01.2020 не змінювався і, відповідно розміри посадових окладів і окладів за військовим званням у військовослужбовців."
Відтак, суд задовольнив позов шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020.
Таким чином, позивачу слід привести зміст позовних вимог (прохальну частину позову) у відповідність до обставин справи, якими він обґрунтовує свої вимоги в мотивувальній частині позову, оскільки на виконання рішення суду від 29.03.2023 року відповідачем видано довідку від 28.06.2023 року № 9/1/5336 станом на 29.01.2020 року.
Довідки станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року відповідачем не складались, так як суд не покладав такого обов'язку на відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
1) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження цих підстав;
2) позовну заяву (для суду та відповідача), оформлену відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме привести зміст позовних вимог (прохальну частину позову) у відповідність до обставин справи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в мотивувальній частині позову.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя А. О. Мороз