26 серпня 2024 рокусправа № 380/8708/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
зобов'язати посадових осіб надати відповідь щодо стану розгляду рапортів про повторне службове розслідування від 13.10.2023 року та від 26.12.2023 року;
зобов'язати посадових осіб до вчинення дій у вигляді проведення повторного службового розслідування щодо отримання травми під час проходження військової служби.
В обґрунтування позову зазначає, що склав рапорт про проведення службового розслідування та складання акту, але повторного службового розслідування не було проведено. 26.12.2023 року ним вдруге надіслано рапорт про повторне проведення службового розслідування. Вказує, що його адвокатом неодноразово було надіслано адвокатський запит щодо стану розгляду рапорту про повторне проведення службового розслідування, однак відповіді надано не було. Стверджує, що відповідачем не було проведено належним чином службове розслідування у випадку, який стався з ним під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідач у відзиві посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.05.2024 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 12.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №84 від 24.03.2023 року позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача із рапортом від 13.10.2023 року, в якому просив провести повторне розслідування щодо обставин отримання ним травми; надати відповідний акт проведення службового розслідування та висновки комісії за результатами службового розслідування щодо обставин отримання ним травми.
Відповідно до довідки про обставини травми №1928 від 07.12.2023 року травма позивача - закритий уламковий перелом нижньої третини лівої малогомілкової кістки із зміщенням фрагментів, закритий перелом медіальної кісточки та заднього краю лівої великогомілкової кістки із зміщенням фрагментів; нещасний випадок - отримання травми позивачем не пов'язаний із виконанням обов'язків військової служби, а саме, при падінні зі сходів у підвалі будинку, в якому мешкав. Першу медичну допомогу отримав у медичному пункті та евакуйовано у 59 ВГМ м.Краматорськ.
Згідно із довідками військово-лікарської комісії, які наявні в матеріалах справи, отримана позивачем травма пов'язана з проходженням військової служби.
Не отримавши відповіді 26.12.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача із рапортом аналогічним із рапортом від 13.10.2023 року.
Вказані рапорти відповідач отримав. Що підтверджується відповідними списками з Укрпошти, які долучені до матеріалів справи.
31.01.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо стану розгляду рапорту про повторне проведення службового розслідування щодо отримання травми позивачем.
Не отримавши відповіді, позивач звернувся до суду.
Змістом спірних правовідносин є бездіяльність щодо не розгляду рапортів про повторне службове розслідування щодо отримання травми під час проходження військової служби.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ч.2 ст.2 Закону №2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Одним з різновидів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч.6 ст.2 Закону №2232).
Як передбачено частиною чотирнадцятою цієї ж норми виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом тринадцятим ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» №1933-XII від 06.12.1991 року (з наступними змінами та доповненнями), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ.
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду даної справи.
Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року №548-ХIV) передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Суд враховує, що нормами чинного законодавства не передбачено строку, протягом якого командир зобов'язаний розглянути рапорт військовослужбовця про повторне службове розслідування.
За загальним правилом, такий рапорт має бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині.
Суд звертає увагу, що розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином.
При цьому, на переконання суду, відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Водночас, з матеріалів справи вбачається та й не заперечується сторонами, рапорти позивача не були розглянуті належним чином і щодо цих документів не було прийнято жодного рішення.
Як наслідок, суд приходить висновку, що відповідач у даному випадку допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду згаданих рапортів позивача.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Зазначені твердження стосуються строків звернення до суду із трудовими спорами.
Даний спір не є трудовим.
Відтак, такі посилання не беруться до уваги.
Суд звертає увагу, що оскільки у даному випадку відповідач не здійснив розгляд рапортів позивача належним чином, у суду наявні усі підстави для зобов'язання відповідача надати відповідь щодо стану розгляду рапортів позивача про повторне службове розслідування від 13.10.2023 року та від 26.12.2023 року.
Відтак, адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
При цьому, з урахуванням цієї ж обставини щодо не розгляду рапортів позивача у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести повторне службове розслідування щодо отримання позивачем травми під час проходження військової служби, оскільки відповідач не надавав згаданим рапортам жодної оцінки.
Як наслідок, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданих позивачем рапортів про повторне службове розслідування.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду поданих ОСОБА_1 рапортів про повторне службове розслідування щодо отримання травми під час проходження військової служби від 13.10.2023 року та від 26.12.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати відповідь щодо стану розгляду рапортів про повторне службове розслідування щодо отримання ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) травми під час проходження військової служби від 13.10.2023 року та від 26.12.2023 року.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович