з питань залишення позову без розгляду
26 серпня 2024 рокусправа № 380/9659/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, при призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2019-2021 роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком тобто з 25.03.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою судді від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому звертає увагу на пропущення позивачем строків звернення до суду із цим позовом, оскільки останній просить здійснити перерахунок його пенсії з 25.03.2022, тоді як до суду звернувся лише 06.05.2024. У зв'язку з вищенаведеним, вважає, що є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на запровадження на території України воєнного стану, а також відсутність спеціальних знань та навичок юридичного характеру.
Розглянувши доводи позивача про поновлення строку звернення до суду, а також представника відповідача про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частинами 1-3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таке законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).
Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Так, позивач фактично просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з дати її призначення, тобто з 25.03.2022, натомість до суду звернувся з цим позовом лише 06.05.2024, тобто більше ніж через два роки після призначення пенсії.
Крім того, отримання позивачем листа відповідача від 03.05.2024 у відповідь на його заяву від 21.04.2024 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач знову ж таки почав вчиняти більш ніж через два роки після отримання пенсії за березень 2022 року.
Аргументи позивача про те, що йому не було відомо, що відповідач з 25.03.2022 здійснював неправильне обчислення розміру його пенсії, про вказану обставину він дізнався від свого колеги, суд вважає безпідставними, адже незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Відсутність у позивача фахових знань у галузі права не перешкоджало йому скористатись професійною правничою допомогою. Відповідний висновок викладено в постанові КАС ВС від 16.04.2024 у справі №280/5595/23.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до квітня 2024 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, дійшов висновку про те, що:
«… 40. Щодо посилання позивача в позовній заяві на положення статті 87 Закону № 1788-ХІІ та статті 46 Закону № 1058-IV, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
41. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу…»
Аналізуючи матеріали справи судом встановлено, що спірні суми пенсії позивачу не були нараховані, відтак положення про необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії в даному випадку також не застосовуються.
Аргументи позивача про те, що у зв'язку з військовою агресією він зміг звернутися за правовою допомогою лише у квітні 2024 року, суд оцінює критично, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 16 лютого 2023 року у справі №640/7964/21 та від 28 лютого 2023 року у справі №400/6312/21, від 20.04.2023 у справі №560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, вказані позивачем у позовній заяві для поновлення строку звернення до суду обставини, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, з урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 25.03.2022, а з цим позовом звернувся лише 06.05.2024, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, та наведені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 25.03.2022 по 05.11.2023.
При цьому, судом також враховано правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 08.05.2024 у справі №400/11403/23, від 03.07.2024 у справі №400/14847/23, від 01.08.2024 у справі №620/10981/23, від 08.08.2024 у справі №460/19702/23.
Згідно з положень п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, враховуючи, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 25.03.2022 по 05.11.2023, а підстави, про поновлення строку звернення, вказані ним у позовній заяві визнані судом неповажними, слід дійти висновку, що позовна заява в цій частині позовних вимог підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо перерахунку його пенсії за період з 25.03.2022 по 05.11.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна