справа №380/6230/24
23 серпня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовача частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в Державній прикордонній службі України. Неповнота розрахунку при звільненні зумовила звернення до суду за захистом свої прав. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №380/12600/23 відповідачем 25.02.2024 виплачено ОСОБА_1 заборгованість грошового забезпечення в сумі 5 403 грн. Зазначає, що відповідач при несвоєчасній виплаті йому надбавки за кваліфікацію не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати з березня 2012 року по день її фактичної виплати 25.02.2024. Стверджує про наявність права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у цитуванні положень нормативно-правових актів, які регулюють питання виплати індексації доходів і не містить жодних обґрунтувань порушення строків виплати позивачу надбавки за кваліфікацію з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024. Зазначає, що позивачем при звільненні з військової служби не оскаржувалася своєчасність виплати грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 26.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 23.04.2024 подано відзив на позовну заяву (вх.№31513).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
Згідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.07.2021 №288-ОС підполковника ОСОБА_1 з 28.07.2021 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Неповнота виплати грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 зумовила оскарження такої в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №380/12600/23 Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію з березня 2012 року по серпень 2018 року включно відповідно до присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 № 1294, з урахуванням виплачених сум, а також перерахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної військової служби за 15 років у розмірі одного посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду від 31.07.2023 у справі №380/12600/23 відповідачем виплачено ОСОБА_1 заборгованість грошового забезпечення в сумі 5 403 грн 13 к., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.02.2024 №ОМ93HF2B9S9TCUPB.
Представник позивача 07.02.2024 звернувся до відповідача з проханням здійснити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суми надбавки за кваліфікацію нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення з березня 2012 року по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
Відповідач листом від 13.02.2024 №09/2986-24-вих повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів
Вказана відмова зумовила звернення до суду з цим позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за кваліфікацію.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких входить і сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із статтею 3 Закону №2050-IIІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 1-3 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19 зазначив: «[… ] Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».
Крім того, Верховний Суд, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна позиція раніше висловлювалася Верховним Судом у постанові від 4.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 та від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №380/12600/23, відповідачем нарахована та 25.02.2024 виплачена на картковий рахунок позивача заборгованість грошового забезпечення, в тому числі надбавка за кваліфікацію за період з березня 2012 року по 25.02.2024 в сумі 5 403 грн 13 к., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.02.2024 №ОМ93HF2B9S9TCUPB.
Вказані обставини не заперечуються і відповідачем та свідчать про несвоєчасність повного розрахунку при звільненні позивача з військової служби.
Порушення відповідачем строків повного розрахунку у вигляді несвоєчасної виплати надбавки за кваліфікацію зумовлює наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.
Відповідно до сформованої Верховним Судом у постановах від 27.07.2022 у справі № 460/783/20, від 11.05.2023 у справі № 460/786/20 правової позиції: «Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. Відповідно, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію».
З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді органу про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
Судом встановлено, що представник позивача 07.02.2024 звернувся до відповідача з проханням здійснити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суми надбавки за кваліфікацію, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення з березня 2012 року по день фактичної виплати.
Відповідач листом від 13.02.2024 №09/2986-24-вих повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.
З огляду на те, що в матеріалах справи наявні на момент звернення до суду докази відмови відповідача у виплаті відповідної компенсації позивачу, суд виснує про наявність у ОСОБА_1 права на отримання компенсації втрати частини доходів та обґрунтованість цієї позовної вимоги, яка підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що порушення строків нарахування та виплати позивачу надбавки за кваліфікацію за весь час затримки з березня 2012 року по 25.02.2024 призвело до втрати позивачем частини доходу та свідчить про бездіяльність, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує майнові права позивача, а тому таку слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої і також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024.
Оцінюючи зібрану у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати з березня 2012 року по день фактичної виплати 25.02.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома