26 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/975/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи за позовною заявою адвоката Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
22.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Заботіна Віталія Вікторовича (далі- представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з лютого 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області поновити нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1 з лютого 2024 року з виплатою усієї суми пенсійної заборгованості.
Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву адвоката Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
Перевіркою матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява підписана та подана представником позивача - адвокатом Заботіним Віталієм Вікторовичем.
Суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 адвокат Заботін Віталій Вікторович на підтвердження своїх повноважень надав суду копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1047563, виданий 29.04.2021, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 22.04.2021.
Водночас судом встановлено, що адвокат Заботін Віталій Вікторович в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру серії АХ № 1047563, виданий 29.04.2021 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 20.04.2021, звертався з позовною заявою до Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3430/21.
Тобто, представник позивача звертаючись в інтересах клієнта надав згенерований ордер серії АХ № 1047563, який реалізував в інтересах іншого клієнта.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.9, 12.13 та 12.14 пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити: дату видачі ордера; двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ та реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Аналіз наведених норм Положення № 41 вказує, що під час генерації ордера адвокатом в особистому кабінеті частина реквізитів заповнюються автоматично, а частина, зокрема дата видачі ордеру, заповнюється адвокатом самостійно.
При цьому, на представництво інтересів кожного клієнта адвокат повите генерувати окремий ордер.
Чинне законодавство не передбачає можливості представництва інтересів різних осіб не підставі одного і того ж ордеру.
Більш того рішенням Ради адвокатів України № 137 від 15-16 грудня 2023 року визначено, що використання ордеру на надання правничої (правової) допомоги, які оформлені адвокатом на бланку з однією і тією ж серією та номером ордеру, але з різним змістом, є порушенням Правил адвокатської етики.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Частинами першою та п'ятою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд установлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду.
Аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.02.2019 у справі № 800/500/16 та ухвалі від 18.03.2019 у справі № 200/4900/17.
Зважаючи на виявлені під час розгляду матеріалів позовної заяви, поданої адвокатом Заботіним Віталієм Вікторовичем в інтересах ОСОБА_1 , порушення законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення у цьому випадку окремої ухвали.
Керуючись статтями 241, 243, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області (вул. Мироносицька, буд. 63-а, м. Харків, Харківська область, 61002) про встановлені під час розгляду матеріалів справи № 360/975/24 порушення адвокатом Заботіним Віталієм Вікторовичем вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду особами, яких вона стосується.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива