26 серпня 2024 року Справа № 280/4875/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії,
27 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2022 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2024 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з: врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за класну кваліфікацію, надбавки за доступ до державної таємниці, надбавки за особливості проходження служби відповідно до п. п. 1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 та премії відповідно до п. п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 за відповідною посадою, станом на 01.01.2020 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 моєї пенсії; станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 моєї пенсії; станом на 01.01.2022 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 моєї пенсії; станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 моєї пенсії; станом на 01.01.2024 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 моєї пенсії.
Ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачу 10 денний строк для усунення недоліків позовної заяви і шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн.
Наведеною правовою нормою Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Передбачене статтею 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Суд зазначає, що подаючи позовну заяву позивач повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством і принаймні цікавитися подальшим рухом свої справи.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. "Право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Змагальність виявляється в тому, що:
- дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;
- суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів;
- особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;
- сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати;
- особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;
- кожна особа зобов'язана доказати факти, на які вона покликається;
- у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.
Диспозитивність (від лат. Dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення "хто хоче здійснити свої права, має сам потурбуватися про це".
Вказані принципи надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 Верховний Суд зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.54 постанови).
Суд зазначає, що офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Разом з цим надсилання процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавалиcь до суду не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання судової документації відповідно до ст.251 КАС України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 454/1883/22)
Так, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 про залишення позовної заяви без руху надіслано судом позивачу на його електрону адресу зазначену у позовній заяві 27.06.2024.
Крім цього, відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII ухвала від 03.06.2024 про залишення позовної заяви без руху оприлюднена на веб-порталі судової влади України на сторінці Запорізького окружного адміністративного суду 05.06.2024 та в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного та наведених обставин даної справи, суд виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Станом на 26.08.2024 недоліки позову, про які йшлося в ухвалі судді про залишення позову без руху, позивачем не усунуто.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Відповідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Ухвала виготовлена та підписана 26 серпня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз