про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2434/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип Б) капітана ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), Начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить, визнати протиправним та скасувати рішення Начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітана ОСОБА_2 , як уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_3 від 31.03.2023 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 31.03.2023 року під час перебування на словацько-українському кордоні в межах контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_2 " митного поста "Ужгород-автомобільний" Закарпатської митниці на виїзд з України по "зеленому коридору" та після проведення митних формальностей у напрямку на виїзд з України, начальник 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітан ОСОБА_4 прийняла рішення щодо відмови у перетинанні державного кордону на виїзд з України.
Не погоджуючись із вказаним рішення, позивач зазначає, що таке не містить жодного обгрунтування, крім посилання на загальні норми чинного законодавства України, а мало б містити конкретний перелік документів котрі передбачені чинними Законами України, які необхідно пред'явити уповноваженим особам Державної прикордонної служби, за наявності яких позивачу було б надано дозвіл перетнути кордон. Проте такої інформації в тексті немає.
Так, жодна з шістьох частин статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України) позивача ніяким чином не стосується.
Таким чином, позивач вважає що, спірним рішенням від 31.03.2023 року, відповідач неправомірно позбавив його конституційного права вільно залишати територію України.
Ухвалою судді від 13.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.05.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, НОМЕР_2 прикордонний загін позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі у зв'язку з тим, що вони є безпідставними та необґрунтованими, такими що не відповідають чинному законодавству України у зв'язку з наступним:
31.03.2023 року на виїзд з України прибув громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_3 вид. 30.04.2021 року та був зареєстрований в системі «Шлях», як водій який здійснює міжнародні перевезення.
Згідно наявної інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртансбезпека, ОСОБА_1 зареєстрований, як водій транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», моделі Sprinter 313CDI, номер транспортного засобу НОМЕР_4 , проте фактично слідував на легковому автомобілі марки «Renault» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 Республіки НОМЕР_6 .
Таким чином позивач слідував на невідповідному транспортному засобі та не дотримався вимог викладених в п.2.9 ПКМУ від 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України», тобто не підтвердив мету поїздки.
Включення позивача до системи "Шлях", як водія ліцензіата, не є безумовною підставою для виїзду за кордон і розгляд питань, що пов'язані із в'їздом чи виїздом осіб в Україну чи за її межі є компетенцію Державної прикордонної служби та її службових осіб, в тому числі прийняття рішень про відмову в перетині державного кордону.
Позивач при спробі перетину державного кордону не зміг підтвердити мету поїздки відповідними документами.
Ухвалою суду від 12.07.2024 року витребувано у відповідача письмові пояснення начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітана ОСОБА_2 , щодо опитування ОСОБА_1 про мету його поїздки за кордон 31.01.2024 року через Міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород».
17.07.2024 року до суду надійшли витребувані докази.
В ході розгляду адміністративної справи, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Отже, у спорах пов'язаних з відмовою в перетинанні державного кордону, законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду з дня прийняття відповідного рішення прикордонним органом.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивачем оскаржено до суду рішення Начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітана ОСОБА_2 , як уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_3 від 31.03.2023 року, а тому строк звернення до адміністративного суду становить один місяць з дня прийняття такого рішення.
Однак, з даним позовом позивач звернувся до суду 16.04.2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду навіть, за умови отримання спірного рішення 21.10.2023 року, як вказує позивач.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою надання можливості подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип Б) капітана ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті