Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 серпня 2024 року Справа №200/3879/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
12 червня 2024 року, до Донецького окружного адміністративного суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надісланий адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати Позивачу винагороду у розмірі 20100 гривень за листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року;
- зобов'язати військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити Позивачу винагороду 20100 гривень за листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року (за наступними реквізитами IBAN НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 14.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та стягнення коштів залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Водночас, після відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно її подати.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як встановлено з адміністративного позову, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
В той же час, підставою звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, є бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу винагороду у розмірі 20100 гривень за листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві не зазначає відомості щодо пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, а лише констатує сам факт бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу винагороди у розмірі 20100 гривень за листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року.
З позовною заявою позивач звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 12.06.2024.
Суд зауважує, що частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення зазначених вище положень, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску та позивачем жодних обґрунтувань щодо строку звернення у позовній заяві також зазначено не було.
Отже суд дійшов до висновку, що позивачу для усунення недоліків позовної заяви, слід надати на адресу суду заяву або клопотання про поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом з наведенням в даному клопотанні поважних причин пропуску цього строку звернення.
Відповідно до п. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків останньої, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Звернути увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд”.
У разі неможливості користування підсистемою “Електронний суд” процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду:inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя К.Е. Абдукадирова