Справа № 947/17948/24
Провадження № 1-кс/947/10494/24
22.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023162480000092 від 16.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі Слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162480000092 від 16.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами, вчиненого з використанням електронно-обчислювальної техніки та ч. 2. ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2023 до чергової частини Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій останній просить вжити заходів щодо невстановленої особи, яка 01.01.2023 року в період часу з 00:00 год. по 03:00 год. шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа грошовими коштами в сумі 27000 гривень, з належного заявнику карткового банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до відомостей отриманих від потерпілого ОСОБА_5 , невстановлена особа, отримавши доступ до банківської картки потерпілого № НОМЕР_1 , відкритій в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», заволоділа грошовими коштами потерпілого в сумі 27000 гривень.
Крім того, в ході досудового розслідування, було отримано дозвіл на проведення заходу забезпечення у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, в результаті чого встановлено, що грошові кошти були зараховані на електронний гаманець.
Також, 02.04.2024, слідчим, в порядку ст. 40, 41 КПК України надано доручення оперативним співробітникам УСР в Одеській області ДСР НПУ з метою встановлення власника електронного гаманця, можливо причетної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Так, 16.04.2024 за № 4716/55/114/02.2024 надійшли матеріали виконаного доручення, про те, що до вчинення кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_2 ), який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в користуванні має автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , користується мобільним терміналом з абонентським номером НОМЕР_4 , у месенджерах та на форумах використовує логін «Sonikoffl».
Окрім цього, за оперативною інформацією, ОСОБА_6 здійснює адміністрування діяльності шахрайської схеми. За допомогою відкритих форумів ОСОБА_6 підбирав кандидата для написання сайту, за допомогою якого здійснювалось залучення грошових коштів з метою подальшого перенаправлення на свої особисті рахунки. Окрім цього, на сайті було вказано чітке цільове призначення грошових коштів.
За допомогою вказаного сайту здійснювалось залучення коштів громадян під приводом інвестицій в компанію, що займається розробкою продуктів на базі штучного інтелекту. Інвесторам обіцяли пасивний дохід в розмірі від 15-48% в місяць. Певний період організатори, з метою залучення більше інвестицій, здійснювали виплати вкладникам. Однак, 6 жовтня 2023 року, в телеграм каналі шахрайського проекту « ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено інформацію, про те, що подальшому виплати складатимуть 1-3% в місяць, для продовження ставки в 15-48% в місяць, необхідно інвестувати від 1000 доларів США. Також, відповідно до розміщеної інформації, вхід до кабінетів тепер здійснювався з нового доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Однак, після 06.10.2023, будь-які виплати вкладникам не здійснювались. Інвестори змогли повернути вкладені кошти лише частково: близько 60% ті хто інвестував в липні, ті хто інвестував пізніше.
Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування, серії та номер 500, виданий 23.08.2023, розмір частки 1/1 належить ОСОБА_6 .
Попередня правова кваліфікація злочину є шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, передбачена ч. 3 ст. 190 КК України.
11.07.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки Apple модель iPhone 15 Pro Max в корпусі чорного кольору в чохлі синього кольору IMEI 1 - НОМЕР_5 , IMEI 2 - НОМЕР_6 .;
- ноутбук марки Apple модель MacbookPro у корпусі сріблого кольору з серійним номером FVFFJ2C5Q05G;
- відеореєстраторDahua з серійним номером 7C00150PAZ659C7
- два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору
11.07.2024 перелічені речі постановою слідчого визнано речовими доказами.
22.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання прокурора про арешт вищевказаного майна було повернуто для усунення недоліків, яку прокурором отримано 06.08.2024.
На теперішній час, в зв'язку з виправленням раніше встановлених недоліків, сторона обвинувачення повторно підіймає питання накладення арешту майна.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, можливості використання цього майна як доказу, так як саме вищезазначені вилучені речі в злочинах з використанням електронно-обчислювальної техніки є основними доказами, знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди та містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім цього, в ході обшуку було виявлено два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, що згідно пояснень ОСОБА_6 є наркотичною речовиною.
Відповідно до ст. 236 предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Відповідно, для з?ясування обставин що мають значення для кримінального провадження та перевірки причетності особи у якої вилучено речі до вчинення злочину, а для цього необхідні спеціальні знання, слідчим призначено відповідні експертизи.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, долучивши постанови слідчого про призначення комп'ютерно-технічних експертиз від 23.07.2024 та постанову про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».
Власник майна ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду клопотання прокурора, в судове засідання не з'явилися.
Попереднє судове засідання, призначене на 16.08.2024 о 12 годині 00 хвилин, було відкладено за клопотанням представника власника майна та останньому роз'яснено про необхідність явки в наступне судове засідання, з огляду на обмеженість строків розгляду даної категорії клопотань, передбачених ст. 172 КПК України.
Крім того, адвокатом ОСОБА_7 через канцелярію суду було скеровано письмові заперечення.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучені технічні пристрої та поліетиленові пакети можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, зв'язків власника такого технічних пристроїв з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 11.07.2024, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
Крім того, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі й існує необхідність в його додатковому дослідженні, оскільки згідно доводів прокурора у судовому засіданні, у кримінальному провадженні 23.07.2024 постановою слідчого призначено комп'ютерно-технічні експертизи, об'єктами яких і є саме вилучений мобільний телефон, ноутбук та відеореєстратор. Результати проведення такого експертного дослідження можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення.
Слідчий суддя зауважує, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження, При цьому, враховуючи доводи клопотання з приводу того, що виявлені два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, згідно пояснень ОСОБА_6 , є наркотичною речовиною, слідчий суддя приходить до переконання, що такі речі підлягають дослідженню та є безпосереднім об'єктом призначеного експертного дсолідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України).
Щодо заперечень представника власника майна в частині накладення арешту на означені технічні пристрої, слідчий суддя враховує вище встановлені мету, підставу та завдання арешту майна, а також доводи прокурора у судовому засіданні щодо необхідності подальшого проведення експертних досліджень, що дасть змогу більш повно дослідити вилучену техніку, в тому числі на предмет наявної/видаленої інформації.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023162480000092 від 16.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 11.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_6 , а саме на:
-мобільний телефон марки Apple модель iPhone 15 ProMax в корпусі чорного кольору в чохлі синього кольору IMEI 1 - НОМЕР_5 , IMEI 2 - НОМЕР_6 .;
-ноутбук марки Apple модель MacbookPro у корпусі сріблого кольору з серійним номером FVFFJ2C5Q05G;
-відеореєстраторDahua з серійним номером 7C00150PAZ659C7
-два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1