Справа № 947/4113/24
Провадження № 1-кс/947/10195/24
22.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480001609 від 16.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
Як вбачається з клопотання, Одеським районним управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023162480001609 від 16.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження слідчий за погодженням з прокурором звернулася із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 29.07.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого зазначено у письмовому вигляді у клопотанні.
У судовому засіданні -
Прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 просив врахувати слідчого суддю, що в клопотанні слідчим було допущено технічні помилки в номерах договорів, які сторона обвинувачення просить арештувати. Долучив додаткові матеріали в обґрунтування клопотання, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти накладення арешту на вилучений під час обшуку ноутбук, посилаючись на обставини, викладені у своєму письмовому заперечені, долученому до клопотання про арешт майна.
Заслухавши думку прокурора та представника власника майна, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК країни визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, слідчим не було зазначено відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, зокрема, не було доведено його відношення до розслідуваного к/п № 12023162480001609 від 16.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та яким чином зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів.
Слідчий у клопотанні визначила метою накладення арешту на вказане вилучене майно його збереження як речових доказів, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтувала, а лише поверхово послалася на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Крім того, як зазначив у судовому засіданні прокурор слідчим було допущено технічні помилки в номерах договорів, які сторона обвинувачення просить арештувати.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480001609 від 16.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1