Ухвала від 26.08.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.08.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(920/783/24)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у справі №920/1061/23(920/783/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 73839 грн 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 73839,05 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.04.2024, з яких: 63835,26 грн основний борг, 7262,61 грн інфляційні втрати, 2741,18 грн 3% річних, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою від 08.07.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; справа № 920/1061/23(920/783/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.08.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. від участі у розгляді справи № 920/1061/23(920/783/24).

Згідно з частинами 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частинами 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Заява мотивована тим, що при відкритті провадження у справі суддя Яковенко В.В. задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, чим порушив конституційні права відповідача та основні принципи судочинства. ОСОБА_1 зазначає, що має підстави вважати, що склад суду, який розглядає справу № 920/1061/23(920/783/24) не є об'єктивним у процесі розгляду справи. Окрім того в клопотанні вказано, що суддя Яковенко В.В. є зацікавленою особою, оскільки попередня суддівська діяльність проходила в Шосткинському міськрайонному суді.

Розглянувши клопотання про відвід, суд вважає, що доводи заявника не є такими, що містять аргументи, які б свідчили про упередженість складу суду у справі № 920/1061/23(920/783/24), тому суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 920/1061/23(920/783/24).

Разом з тим, відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

За приписами частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" та у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою від 08.07.2024 суд постановив прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" та відкрити провадження у справі; справа № 920/1061/23(920/783/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зазначена ухвала господарського суду набрала законної сили та не підлягає оскарженню.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Тобто відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як встановлено судом, зі змісту клопотання про відвід судді Яковенка В.В. підставою відводу є упередженість та відсутність об'єктивної складової під час розгляду справи, що на думку заявника полягає у процесуальних рішеннях судді, а саме: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявницею не наведено обґрунтувань та не подано доказів, які б свідчили про те, що суддя Яковенко В.В. виявив упередженість або необ'єктивність у справі № 920/1061/23(920/783/24), у тому числі до учасників справи, а також не наведено обґрунтувань, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість судді Яковенка В.В. у результаті розгляду справи.

Відповідачкою до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів, на які посилається у поданому клопотанні.

Заявниця зовсім не обгрунтувала вплив колишньої роботи судді в Шосткинському міськрайонному суді на упередженість або об'єктивність судді під час вирішення цього спору.

Усі зазначені підстави для відводу судді Яковенка В.В., зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді.

Обставини, що наведені заявником не є належними та достатніми у розумінні статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, а тому дослідивши доводи, зазначені відповідачкоюу якості підстав для відводу судді Яковенка В.В. від розгляду справи № 920/1061/23(920/783/24), суд вважає їх необгрунтованими, оскільки такі стосуються процесуальних рішень судді та зводяться до незгоди сторони з такими, що не може бути підставою для відводу.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(920/783/24) визнати необґрунтованим.

2. Клопотання про відвід судді Яковенка В.В. передати на автоматичний розподіл для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України з розгляду відповідних заяв.

3. Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 26.08.2024, оскільки клопотання надійшло в кінці робочого дня 21.08.2024, а 22 та 23 серпня 2024 року суддя Яковенко В.В. перебував у відпустці).

Суддя В.В. Яковенко